Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
06 січня 2025 року
м. Київ
справа №420/2297/22
провадження № К/990/48607/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
16 грудня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 17 грудня 2024 року.
Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив таке.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищого антикорупційного суду, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Вищого антикорупційного суду у формі відмови надати за заявами від 16 листопада 2021 року та від 22 грудня 2021 року копії технічного запису судового засідання, та копії журналу судового засідання від 08 листопада 2021 року у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21, та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21;
- зобов`язати Вищий антикорупційний суд надати за заявами від 16 листопада 2021 року та від 22 грудня 2021 року копії технічного запису судового засідання, та копії журналу судового засідання від 08 листопада 2021 року у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21, та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищого антикорупційного суду моральну шкоду, заподіяну через описану у позові незаконну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме Вищого антикорупційного суду, у сумі 10800 грн.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, відмовив у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз`яснив позивачу, що розгляд даної справи щодо кримінального провадження № 52017000000000361 віднесено до юрисдикції Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Верховний Суд постановою від 23 березня 2023 року задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 квітня 2023 року відкрив провадження у справі, визначив, що розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 червня 2023 року закрив провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16 жовтня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Вищого антикорупційного суду щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року № 19493/21-Вх та від 22 грудня 2021 року № 22057/21-Вх, та надання відповідей на ці заяви листами від 01 грудня 2021 року № 03.11-04/248/2021, від 06 січня 2022 року № 03.11-04/4/2022. В іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Вищого антикорупційного суду на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 січня 2024 року змінив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 420/2297/22 та виключив з його мотивувальної частини покликання на положення Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом ДСА України від 06 червня 2022 року № 156, та доповнив його мотивувальну частину висновками суду апеляційної інстанції, які викладені у постанові суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року залишив без змін.
Таким чином рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 420/2297/22 зі змінами, внесеними постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 420/2297/22, набрало законної сили 22 січня 2024 року.
Одеським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист у адміністративній справі № 420/2297/22 від 27 серпня 2024 року щодо стягнення судового збору в сумі 992,42 грн.
12 вересня 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України), в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність з боку Вищого антикорупційного суду, тобто суб`єкта владних повноважень та відповідача у справі № 420/2297/22, щодо ненадання та відмови надати позивачу інформацію на його запити від 27 липня 2024 року та від 31 серпня 2024 року про стан виконання ним як відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 420/2297/22, про що постановити окрему ухвалу;
- визнати порушеними ОСОБА_1 , права як позивача у справі № 420/2297/22 шляхом ненадання та відмови у наданні позивачу з боку Вищого антикорупційного суду, тобто суб`єкта владних повноважень та відповідача у справі № 420/2297/22, на запити позивача від 27 липня 2024 року та від 31 серпня 2024 року інформації про стан виконання ним як відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 420/2297/22, про що постановити окрему ухвалу;
- зобов`язати Вищий антикорупційний суд, тобто суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк, а саме протягом трьох місяців, звіт про виконання Вищим антикорупційним судом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 420/2297/22, про що постановити окрему ухвалу.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України) залишив без задоволення.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Статтею 294 КАС України визначено перелік ухвал на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Так, пунктом 28 частини першої статті 294 цього Кодексу встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Зі змісту вказаних положень процесуального закону вбачається, що ухвала суду першої інстанції постановлена судом відповідно до статті 383 КАС України, а також оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду касаційному оскарженню не підлягають.
Враховуючи викладене, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року про залишення заяви позивача без задоволення про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України), не належить касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 420/2297/22 - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 420/2297/22 за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська
