Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/6584/22 1-кп/335/370/2023
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, кримінальне провадження відомості по якому внесені до ЄРДР за № 12018080000000207 від 10.07.2018, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Новоолександрівка Дніпропетровської області, є громадянином України, працює на посаді директора ТОВ «Дніпро Регіон Буд», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч вимогам ст. ст. 24, 68 Конституції України, 12 липня 2018 року, приблизно о 16:00 год., перебуваючи у службовому кабінеті адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29, кабінет 617, діючи з єдиним злочинним наміром, в особистих інтересах, оголосив пропозицію слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління ГУНП в Запорозькій області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , як службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів в розмірі 6 000 доларів США, з яких роз`яснив, що 1 000 доларів США за заміну договору підряду на виконання робіт № 83/2018/83 від 25 квітня 2018 року з печаткою Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровські області, на аналогічний договір, без такої печатки, та 5 000 доларів США за вчинення ОСОБА_6 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме винесення постанови про закриття кримінального провадження № 42018080370000013 від 20 лютого 2018 року.
13 липня 2018 року, приблизно о 13:00 год., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на надання неправомірної вигоди, діючи умисно та протиправно, перебуваючи у службовому кабінеті адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29, кабінет 617, надав слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління ГУНП в Запорозькій області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів в розмірі 1 000 доларів США, за заміну договору підряду на виконання робіт № 83/2018/83 від 25 квітня 2018 року з печаткою Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровські області, на аналогічний договір, без такої печатки.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої-дії з використанням наданого їй службового становища, а так само надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, не визнав, зазначаючи, що слідчий ОСОБА_6 спровокував його на вчинення певних дій, та надав у судовому засіданні такі пояснення.
Його компанія, на підставі договору, виконувала ремонтні роботи у м. Мелітополі, на території військової частини. Вони провели перший об`єм робіт, склали акти, підписали їх у замовника, та подали акти на виплату. Через декілька днів представники компанії приїхали на територію військової частини аби продовжувати працювати, але їх туди не пустили, сказали, що по їх компанії відкрита кримінальна справа і це розпорядження прокурора ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому ані його, ані його працівників протягом 3-4 тижнів до слідчого не викликали, до робіт не допускали, грошові кошти не виплачували.
Кожного тижня він ходив в КЕО та запитував, як їм отримати грошові кошти за виконану роботу та що відбувається.
В черговий раз, приїхавши в КЕО, йому повідомили, що слідчі ГУНП в Запорізькій області вилучили всі документи, які стосуються співпраці їх компанії із КЕО, у тому числі договори, у зв`язку із чим вони не можуть виплати йому гроші за виконані роботи, так як оригінал контракту був також вилучений. Від працівників КЕО він також дізнався, що кримінальна справа відкрита з приводу того, що нібито ними не виконувались роботи по геології.
Йому дали номер телефону слідчого, та він відразу зателефонував слідчому, спитав чи може він попасти до нього на прийом, оскільки він хотів з`ясувати з приводу чого відкрито кримінальну справу. Слідчий запропонував йому приїхати до ГУНП в Запорізькій області. Коли він приїхав, то слідчий ОСОБА_6 запропонував поспілкуватись в парку, що його дуже здивувало, оскільки він їхав на офіційну зустріч. У ході розмови, слідчий питав у нього з приводу проведення будівельних робіт на об`єкті, зокрема геології. Розмова закінчилась тим, що ОСОБА_6 спитав чи може він надати йому примірник договору по виконанню ремонтних робіт, та коли він може це зробити, на що ОСОБА_4 погодився.
Другий раз вони зустрілись у кабінеті ОСОБА_6 , який сказав, що йому потрібні ще деякі документи по його компанії, почав їх перераховувати, у зв`язку із чим він попросив у нього листок паперу та ручку аби записати цю інформацію, та ОСОБА_6 дав йому блокнот та ручку, куди він і записав перелік документів.
Втретє коли вони зустрілись у кабінеті ОСОБА_6 , він привіз свій екземпляр договору. ОСОБА_6 взяв його, сказав, що йому потрібно зробити копію, та відклав його, вони спілкувались, після чого до кабінету зайшли люди у цивільному, запросили сторонніх осіб, велась відеозйомка, зі столу ОСОБА_6 дістали записник, у якому були якість кошти, та в нього почали питати, чи це його гроші, на що він повідомив, що ніякі гроші не приносив. Були проведені слідчі дії, після чого його відвезли в лікарню, бо в нього стався серцевий напад, однак, у лікарню його не поклали, на вимогу слідчого його відвезли ІВС, як тимчасово затриману особу, це було в п`ятницю, а в суботу йому пред`явили підозру.
Ініціатором першої зустрічі зі слідчим був він, оскільки хотів з`ясувати обставини карної справи, оскільки ні його, ні його працівників нікуди не викликали. Другий та третій раз ініціатором зустрічі був слідчий, який призначав зустрічі.
Під час зустрічей про заміну договору мова не йшла, оскільки навіть якщо він би замінив договір, то все одно б йому не виплатили кошти, бо був акт про вилучення цього договору. Про грошові кошти вони також не розмовляли. Слідчий не пропонував йому платити кошти, слово кошти взагалі не звучало.
Зазначив, що в блокнот він нічого не клав, грошові кошти слідчому не передавав.
Договір, який вилучено у КЕО відрізнявся від його договору тим, що на їх договорі була печатка Казначейської служби, про це йому сказав керівник КЕО.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проводився лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.
Згідно вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, а відповідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Судовий же розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі.
Суд у повному обсязі дослідив докази, надані стороною обвинувачення, правом на подання доказів сторона захисту не скористалась.
У ході судового розгляду кримінального провадження, безпосередньо у судовому засіданні були допитані, в якості потерпілого ОСОБА_7 , свідки, заявлені для допиту стороною обвинувачення, а також досліджені надані прокурором письмові докази.
Так, ОСОБА_6 , який на стадії досудового розслідування визнаний потерпілим у кримінальному провадженні, суду пояснив, що влітку 2018 року він працював на посаді слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області та у його провадженні перебувало кримінальне провадження, з кодуванням військової прокуратури, останні цифри 13, щодо зловживання посадовими особами ТОВ «Регіонбуд» своїми службовими обов`язками при виконанні ремонтних робіт у казармі у м. Мелітополь.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, у кінці червня, на підставі ухвали слідчого судді, було проведено обшук, де було вилучені документи, які стосуються правовідносин по яким здійснювалось досудове розслідування. Також, у ході вказаного обшуку було вилучено договір про проведення ремонтних робіт, який ще не був повністю виконаний.
05-06.07.2018 йому зателефонував обвинувачений та запропонував зустрітись. Вони зустрілись біля ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова 29, у парку, присіли на лавку, і ОСОБА_4 повідомив, що у ході обшуку він вилучив договір, на якому є печатка Казначейської служби Дніпропетровської області, та саме цей договір дає йому підстави отримувати кошти за виконані роботи, а якщо цього договору немає, то кошти він за виконані роботи не отримає, навіть за наявності підписаного акту виконаних робіт. Наразі він не може отримати кошти за 2 акти виконаних робіт. ОСОБА_4 повідомив йому, що у нього є копія цього договору, але без печатки, і запропонував йому поміняти ці договори, аби він зміг отримувати кошти за виконані роботи. На що він повідомив ОСОБА_4 , що ці документи досліджуються, їм не надана оцінка та не вирішено питання про проведення експертизи, однак ОСОБА_4 сказав, що йому цей документ потрібен. Він роз`яснив ОСОБА_4 , що повертати дані документи він не буде, оскільки це незаконно. Також, він роз`яснював ОСОБА_4 , що він може звернутись до нього з клопотанням про повернення цього документу. На цьому їх розмова закінчилась.
Він погодився на цю зустріч, оскільки йому необхідно було ще допитувати ОСОБА_4 .
12.07.2018 ОСОБА_4 зателефонував йому, та з розмови ОСОБА_4 він зрозумів, що ОСОБА_4 потрібні ці документи та за обмін цих документів він може надати неправомірну вигоду, яку саме він не називав, та він не розумів про що йде мова чи про гроші, чи про інші матеріальні цінності. Про те, що він бажає надати неправомірну вигоду він зрозумів з фрази «Я ж нормальна людина». Конкретну пропозицію надати неправомірну вигоду ОСОБА_4 йому не висловлював.
Після телефонного дзвінка ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», він повідомив свого безпосереднього керівника ОСОБА_8 про такі дії ОСОБА_4 , подав відповідний рапорт. За вказаним фактом було відкрите кримінальне провадження щодо пропозиції йому неправомірної вигоди.
13.07.2018 йому знову зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що приїде. Коли ОСОБА_4 приїхав, він запропонував йому пройти до його кабінету, який знаходився на 6 поверсі, 617 кабінет. Коли вони піднялись, ОСОБА_4 повідомив, що в нього є два питання. Так, він розуміє, що по кримінальному провадженню, яке стосується ТОВ «Регіонбуд» вони могли не виконати якісь роботи, і ОСОБА_4 запропонував вирішити дане питання, закрити кримінальне провадження, на що він відповів, що це неможливо, необхідно провести відповідні експертизи, та за результатами якої орган досудового розслідування зможе надати оцінку діям посадових осіб ТОВ «Регіонбуд», на що він повідомив, що експертизу візьме на себе, а його справа буде лише винести постанову про закриття кримінального провадження, за що він пообіцяв йому 5000 доларів США. Вголос він про це не говорив, а записував це у його службовому блокноті, який мав фотографію ГУНП в Запорізькій області. При цьому, зазначив, що наразі це не нагальне питання, перш за все йому необхідно вирішити питання щодо заміни документу, оскільки він не може отримувати кошти. За підміну договору, під цифрою 5000, він написав 1000. Він зрозумів, що за підміну договору він пропонує 1000 доларів США.
До цієї зустрічі він був готовий, та зустрівся з ОСОБА_4 для документування його неправомірних дій, оскільки розумів, що він буде вчиняти такі дії, у зв`язку із чим він погодився. ОСОБА_4 повідомив, що наразі він не може дати кошти, у зв`язку із чим він відмовився віддати документ, оскільки розумів, що у разі якщо він віддасть документ то злочин буде незакінченим, та ОСОБА_4 не надасть йому неправомірну вигоду. ОСОБА_4 казав, щоб він віддав йому все ж таки договір, а він у свою чергу привезе кошти, на що він відмовився. ОСОБА_4 комусь зателефонував, а потім через деякий час йому зателефонував невідомий номер, у телефоні був жіночий голос, та жінка представилась слідчим Дніпропетровського відділу поліції, якого саме він не пам`ятає. Ця жінка йому повідомила, що він може не переживати, брати гроші від ОСОБА_4 , на що він відповів, що не буде вчиняти незаконні дії. Після чого вони попрощались з ОСОБА_4 .
Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_4 , та повідомив, що в нього на руках є документи, він зрозумів, це як те, що в нього є гроші, та що потрібно зустрітися. ОСОБА_4 приїхав до м. Запоріжжя, та пройшов до його кабінету, де ОСОБА_4 відразу віддав йому білий конверт, він запитав, що це за конверт, на що ОСОБА_4 повідомив, що це конверт з грошима. Він запитав у ОСОБА_4 скільки там грошей, ОСОБА_4 відповів, що 1000 доларів. Він попрохав ОСОБА_4 відкрити конверт та показити гроші, ОСОБА_4 показав гроші, які на вид були, як долари США, після чого він відкрив службовий блокнот та жестом показав ОСОБА_4 , щоб він поклав туди грошові кошти, і потім цей блокнот він поклав у верхню шухлядку робочого столу. Після чого, він віддав договір з печаткою казначейства, який лежав на столі, разом з матеріалами кримінального провадження у кінці цифри 13, а у ОСОБА_4 забрав копію. Після цього, він супроводив його до виходу, куди зайшли співробітники внутрішньої безпеки, та затримали ОСОБА_4 , також увійшов слідчий ОСОБА_23, та почав робити огляд кабінету.
Зазначив, що з його боку не було ніяких дій щодо провокування ОСОБА_4 надати грошові кошти, між їх першою та другою зустрічами пройшов майже тиждень.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , надав наступні покази.
Приблизно у липні 2018 року, друга половина місяця, точну дату не пам`ятає, він перебував в районі вул. Матросова, та працівники поліції запросили його бути присутнім під час вилучення грошових коштів у приміщенні ГУНП в Запорізькій області, в якості понятого. У зв`язку із тим, що він мав вільний час, він погодився. Вони зайшли до кабінету, номер кабінету не пам`ятає, велась відеозйомка, та був присутній ще один понятий, у кабінеті був слідчий та ОСОБА_4 . Зі столу у кабінеті вилучались грошові кошти, номери купюр він не пам`ятає, як і не пам`ятає розмір грошових коштів. Де перебували ці грошові кошти він не пам`ятає. Йому показували номери купюр, та ці номери відповідали номерам, які вказані у протоколі, після чого він розписався у протоколі. Також, слідчого оглядали, з метою з`ясування чи не має у нього інших грошових коштів. На його думку, у протоколах порушень не було.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав наступні покази.
У липні 2018 році, він був на вул. Матросова, до нього підійшли хлопці і запропонували йому бути понятим, на що він погодився. Також, було залучено ще одного понятого. Їм роз`яснили їх права та обов`язки. Вони пройшли на 6 поверх ГУНП в Запорізькій області, зайшли до якогось кабінету, номер не пам`ятає, співробітники поліції оглянули кабінет, йшла відеозйомка, однак нічого у кабінеті не було виявлено, і вони пішли до іншого кабінету. Десь хвилин через 20-30 вони знову зайшли до кабінету, у той же, що і вперше, разом з ним туди зайшло багато людей з відеокамерами. У кабінеті був ОСОБА_4 , співробітники поліції дістали зі столу папку з зошитом, де лежали долари, яка саме сума він не пам`ятає. ОСОБА_4 сказав, що він нічого не давав. Під час огляду все фіксувалося на камери, камера була не одна. Далі вони пішли у інший кабінет, де слідчий переписував номера купюр. Після огляду було складено відповідний протокол, який він підписав. Також, у ході вказаного огляду їм показували якийсь договір.
Допитаний у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, свідок ОСОБА_11 надав наступні покази.
На момент подій він проходив службу на посаді помічника начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління. До його обов`язків входило проведення оплати через казначейську службу.
ОСОБА_4 він бачив, коли той приходив та приносив акти, він був директором підрядної організації, яка проводила ремонтні роботи у казармі НОМЕР_13 у м. Мелітополі.
Підставою для оплати казначейською службою є оригінали документів, у тому числі договір, на договорі повинна бути відмітка Державної казначейської служби, та акти виконаних робіт. Договір укладався між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та підрядником (юридична особа, яка виконувала ремонтні роботи). Такі договори укладаються у 2 екземплярах, один перебував у розпорядженні Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Підряднику може бути надана лише копія, без реєстрації Державної казначейської служби.
Оригінали документів, які стосуються об`єкта - казарми НОМЕР_13 у м. Мелітополі були вилучені у Східному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінні, у тому числі акти виконаних робіт, в рамках кримінального провадження.
Десь через 2-3 місяці після вилучення вказаних документів ОСОБА_4 приїзжав до Східного територіального управління з актами виконаних робіт. ОСОБА_4 звертався до керівника, привіз документи для оплати за виконані роботи, зокрема акти виконаних робіт, але йому було повідомлено, що оплата не може бути проведена, оскільки немає оригіналів документів, вони вилучені в рамках кримінального провадження. З цього питання їх викликав керівник. ОСОБА_4 потрібно було вирішити питання з приводу закриття кримінального провадження та повернення оригіналів документів. Чи спілкувався ОСОБА_4 зі слідчим йому невідомо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав наступні покази.
У провадженні слідчого ОСОБА_6 перебувало кримінальне провадження. В рамках вказаного кримінального провадження, ОСОБА_6 написав заяву про те, що ОСОБА_4 намагається надати йому неправомірну вигоду. На підставі вказаної заяви було відкрито кримінальне провадження, та він входив до складу групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні. У ході досудового розслідування було оглянуто кабінет ОСОБА_6 , який розташований на 6 поверсі, у якому не було виявлено сторонніх речей, про що також повідомив ОСОБА_6 . У подальшому в кабінет до ОСОБА_6 прийшов ОСОБА_4 . Після чого, знову було проведено огляд кабінету ОСОБА_6 , під час якого ОСОБА_6 показав на блокнот, в який ОСОБА_4 поклав грошові кошти, а ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 договір. ОСОБА_6 повідомив, що грошові кошти йому надав ОСОБА_4 . У подальшому вказані грошові кошти та договір були вилучені. Протокол огляду складав саме він. Йому відомо, що в рамках вказаного кримінального провадження проводились негласні слідчі дії.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надав наступні покази.
Він працює на посаді оперуповноваженого ДВБ НПУ. 13.07.2018 в обідній час він, на підставі доручення слідчого, приймав участь у двох оглядах кабінету, який розташований у приміщенні ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, та який був робочим місцем ОСОБА_6 , зокрема здійснював відеофіксацію. Слідчий у ході першого огляду встановив, що у кабінеті відсутні сторонні предмети. Через деякий час повторно було проведено огляд вказаного кабінету, під час якого ОСОБА_6 вказав на грошові кошті, які були йому надані за повернення документів в рамках кримінального провадження. Грошові кошти були виявлені на робочому столі, але де саме він не пам`ятає. Серії і номери купюр були внесені до протоколу огляду. При цьому, у ході огляду оглядався весь службовий кабінет, документація, блокноти, кодекси, що зафіксовано на відеозаписі.
Як пояснив ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 1000 доларів США були передані ОСОБА_4 , який у свою чергу зазначав, що грошові кошти він не передавав ОСОБА_6 .
У ході судового розгляду кримінального провадження судом досліджені такі письмові докази, які надані стороною обвинувачення:
-витяг з ЄРДР за № 12018080000000207 від 10.07.2018, відповідно до якого, на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, до реєстру 10.07.2018 о 16:22:35 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (т. 1 а.с. 94-95), а також документи, що стали підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, які по суті не є доказами у кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 105-121);
-згідно протоколу огляду предмета від 10.07.2018, слідчим, на підставі добровільної згоди власника ОСОБА_6 , оглянуто мобільний телефон Леново А6010 в корпусі чорного кольору, в ході якого встановлено, що 05.07.2018 та 09.07.2018 на мобільний телефон здійснювалися вхідні телефонні дзвінки від абоненту НОМЕР_1 , який підписано у телефонній книзі, як ОСОБА_4 . Зі скріншоту, який долучено до протоколу огляду убачається, що після здійснення вхідних дзвінків із зазначеного номеру, із зазначеного номеру мобільного телефону були здійснені вихідні дзвінки на номер мобільного телефону абонента, який підписаний ОСОБА_4 . При цьому, при огляді мобільного телефону слідчим не встановлено якими саме номерами користувався на той час ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 122-124);
-згідно наказу начальника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_14 від 14.03.2018 № 93о/с «По особовому складу», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 призначено слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Запорізькій області, та видано йому службове посвідчення серії ЗПП № НОМЕР_2 , які у подальшому були оглянуті слідим, про що складено протокол огляду від 12.07.2018 (т. 1 а.с. 128-130);
-копії матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42018080370000013 від 20.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, які отримані слідчим у порядку, передбаченому ст. 93 КПК України (т. 1 а.с. 133-157).
Із зазначених копій матеріалів встановлено, що 20.02.2018 до ЄРДР за № 42018080370000013 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, з наступною фабулою: невстановлені військові службові особи Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (м. Дніпро), діючи за попередньо змовою групою осіб, спільно із невстановленими особами ТОВ «Регіон Днєпр», у листопаді-грудні 2017 року, шляхом укладення фіктивних договорів на проведення робіт з інженерно-геологічних вишукувань та технічного обстеження будівлі № НОМЕР_4 (казарма) у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) вчинили викрадення іншого військового майна - бюджетних коштів у сумі понад 200 тис. грн.
Проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження дорученого слідчому СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 та 04.06.2018 визначено групу слідчих для здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, до складу якого входять слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 , слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_15 , старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16 , слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_17 та слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_18 .
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2018, в рамках кримінального провадження № 42018080370000013 від 20.12.2018, надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосійська буд. 13, з метою виявлення та вилучення документів, у тому числі, і усіх договорів, укладений між СТКЕУ та фізичними-юридичними особами, предметом (об`єктом) яких являлось надання послуг, виконання робіт або придбання товарів з подальшим використанням для будівлі № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_3 .
Згідно протоколу обшуку від 25.06.2018, на підставі зазначеної ухвали слідчого судді, слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 проведено обшук за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосійська буд. 13, у ході якого вилучено, у тому числі, договір № 83/2018/83 підряду на виконання робіт від 25.04.2018 на 11 арк. (п. 47 протоколу обшуку).
Відповідно до копії договору № 83/2018/83 підряду на виконання робіт від 25.04.2018, вказаний договір укладено між замовником - Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням в особі начальника управління ОСОБА_19 , та підрядником - ТОВ «ДНІПРО РЕГІОН БУД», в особі директора ОСОБА_4 . Предметом договору є виконання робіт на об`єкті: Капітальний ремонт будівлі № 3/НОМЕР_4 (казарма), усунення незадовільного стану будівлі, 25брТрА, м. Мелітополь, Запорізька область, військове містечко № 3. Вказаним договором, окрім його предмету, передбачено строки виконання робіт, договірну ціну, права та обов`язки сторін, порядок здійснення замовником контролю за якістю робіт і матеріальних ресурсів, фінансування робіт, приймання-передачі закінчених робіт. Проведення розрахунків за виконані роботи, тощо;
-згідно протоколу огляду від 13.07.2018, старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 , з 12 год. 50 хв. до 12 год. 56 хв., у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , здійснено огляду кабінету № 617, який розташований на 6-му поверсі ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29 (кабінет слідчого ОСОБА_6 ). В ході огляду слідчим зафіксовано обстановку кабінету та те, що у ньому відсутні грошові кошти. У ході огляду слідчий ОСОБА_6 показав вміст своїх кишень та пояснив, що при ньому немає жодних грошових коштів (т. 1 а.с. 162-164);
-відповідно до протоколу огляду місця події від 13.07.2018, старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 , з 13 год. 30 хв. до 13 год. 58 хв., у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за участю слідчого ОСОБА_6 , здійснено огляду кабінету № 617, який розташований на 6-му поверсі ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29 (кабінет слідчого ОСОБА_6 ). У ході огляду місця події, старшим слідчим ОСОБА_12 зафіксовано, що у кабінеті перебувають два чоловіки, на запитання слідчого ОСОБА_6 пояснив, що до нього у кабінет зайшов ОСОБА_4 та вложив у блокнот 1000 доларів США за те, щоб слідчий віддав оригінал договору № 83/2018/83 підряду на виконання робіт від 25.04.2018 з печаткою Головного управління державної казначейської служби Дніпропетровської області, після чого поміняв вказаний договір на таку ж саму копію без зазначеної печатки. ОСОБА_4 у свою чергу повідомив, що жодних грошей не передавав ОСОБА_6 та що тільки поміняв договір, звідки гроші у розмірі 1000 доларів США у слідчого ОСОБА_6 він не знає. У подальшому слідчим було проведено огляд столу в кабінеті № 617 та у блокноті «служити і захищати» виявлено грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США, купюрами по 100 доларів США кожна. Крім того, слідчим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були видані добровільно видані договори № 83/2018/83. Як зазначено у вказаному протоколі огляду, огляд проводився з фіксацією на відеокамеру Canon LEGRIA HI R 706, проте, додаток до протоколу надавався прокурором та досліджувався судом окремо (т. 1 а.с. 165-167).
-два оригінальних примірника договору № 83/2018/83 підряду на виконання робіт від 25.04.2018, вказаний договір укладено між замовником - Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням в особі начальника управління ОСОБА_19 , та підрядником - ТОВ «ДНІПРО РЕГІОН БУД», в особі директора ОСОБА_4 , один із печаткою Головного управління державної казначейської служби Дніпропетровської області, а інший без такої печатки, які були оглянуті слідчим про що складено протокол огляду від 16.07.2018 (т. 1 а.с. 169-190);
-відповідно до протоколу огляду предмета від 16.07.2018, слідчим проведено огляд 10 одиниць грошових банкнот номіналом по 100 доларів США (т. 1 а.с. 193-198);
-ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2018, задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29, кабінет № 617, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, з метою підтвердження допустимості доказів, виявлених у ході проведення 13.07.2018 огляду, а також визнання такими, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду відшукані під час огляду речові докази (т. 1 а.с.209-210);
-ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2018, задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 13.07.2018 огляду кабінету № 617, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, а саме на: договір №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року з печаткою Головного управління казначейської служби Дніпропетровської області на 11 арк.; 2) договір №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року на 11 арк.; грошові купюри - 1 000 доларів США номіналом по 100 (сто) кожна (т. 1 а.с. 214-215);
-згідно висновку судової технічної експертизи документів № 4-245 від 09.08.2018, яка проведена на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2018, вилучені під час проведення огляду місця події 13.07.2018, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29, службовий кабінет № 617, банкноти номіналом по 100 доларів США, відповідають за своїми характеристиками зразкам аналогічних грошових знаків США, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - США (т. 2 а.с. 23-30).
-01.09.2018 слідчим проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_6 , у ході якого він фактично надав свої показання по суті кримінального провадження. Дана слідча дія зафіксована за допомогою відеозапису, який долучено до протоколу(т. 1 а.с. 216-223);
-з копії журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, який отримано слідчим у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, встановлено, що ОСОБА_4 перебував у адміністративній будівлі ГУНП в Запорізькій області 12 та 13 липня 2018 року (т. 2 а.с. 31-42);
-відповідно до протоколу огляду предмета від 13.07.2018, старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області, було оглянуто мобільний телефон Ксіомі Редмі 5а у корпусі сріблястого кольору, імей: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 . Оглядом телефонної книги вказаного мобільного апарату встановлено, що у вкладці вхідних і вихідних телефонних дзвінків наявний номер мобільного телефону НОМЕР_7 , на який здійснювалися телефонні дзвінки 05.07.2018, 09.07.2018, 12.07.2018. Крім того, наявний номер мобільного телефону НОМЕР_8 , на який здійснювалися (були прийняті) телефонні дзвінки 05.07.2018, 09.07.2018, 12.07.2018, 13.07.2018. До вказаного протоколу долучені скріншоти з телефонної книги про вхідні та вихідні дзвінки з номерів телефону НОМЕР_9 та НОМЕР_10 (т.2 а.с. 45-48);
-згідно матеріалів тимчасового доступу до речей та документів, слідчим 20.09.2018 отримано доступ до інформації, яка записана на DVD-R диску 4,7 Gb, 16х, 120 min, зі змістом вхідних та вихідних дзвінків та повідомлень. З оглянутого диску встановлено з`єднання номеру мобільного телефону НОМЕР_1 із номерами НОМЕР_11 та НОМЕР_10 , 05.07.2018 о 14:16, о 14:14, о 14:16, о 14:29, о 14:30, о 14:31, о 14:36; 09.07.2018 о 09:04, о 09:10; 12.07.2018 о 09:56, о 10:39, об 11:35, о 12:11, о 12:44, о 13:03, о 15:38; 13.07.2012 об 11:28, о 13:03, о 13:20. Проте, з цього диску неможливо встановити які саме дзвінки були вихідними, а які були вхідними дзвінками (т. 2 а.с. 60-81);
-згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2018, з метою пошуку, фіксації і перевірки відомостей про особу, її поведінку та тих, з ким ця особа контактує, надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії: спостереження за особою - ОСОБА_4 , який займає посаду директора ТОВ «Дніпро Регіон Буд», який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження строком на 30 днів (т. 1 а.с. 186). Протоколу проведення вказаної негласної слідчої дії суду не надано;
-згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2018, надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування: аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який займає посаду слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, строком на 30 днів (т. 1 а.с. 187). ). Протоколу проведення вказаної негласної слідчої дії суду не надано;
-згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2018, надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування: аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займає посаду директора ТОВ «Дніпро Регіон Буд» (т. 1 а.с. 188);
-згідно протоколу про результати проведення аудіо-, відеоконтролю за особою від 20.07.2018, старшим уповноваженим в ОВС ЗУ ДВБ НП України ОСОБА_13 , на підставі ухвали слідчого судді від 11.07.2018, було проведено аудіо- та відеоконтроль за ОСОБА_4 у період з 12.07.2018 по 13.07.2018. У протоколі зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 12.07.2018 та 13.07.2018 у службовому кабінеті № 617 ГУНП в Запорізькій області. 12.07.2018 у ході вказаної розмови йде мова про допомогу слідчого ОСОБА_6 ОСОБА_4 , якому потрібно замінити вилучений слідчим договір на ідентичний, окрім наявності печатки Казначейства, договір, який приніс із собою ОСОБА_4 . На що слідчий ОСОБА_6 зазначив, що для нього це великий ризик, на що ОСОБА_4 просить написати у блокноті ціну цього ризику. У подальшому ОСОБА_4 питає як слідчий взагалі бачить розвиток подій по кримінальному провадженню, на що слідчий каже, що ОСОБА_4 забігає наперед, а ОСОБА_4 пропонує написати загальну суму, при цьому, слідчий просить повернутися до першого питання щодо заміни договору та як це зробити та питає у ОСОБА_4 як він це бачить. Після цього ОСОБА_4 зробив запис у блокноті та надав його на огляд слідчому. На питання слідчого 5000 чого, ОСОБА_4 відповів доларів і що ніхто про це не дізнається. Далі ОСОБА_4 розповідає про роботу, після чого знову у блокноті зробив допис, на що слідчий спитав 1000? Знову йде розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , у ході якої останній каже що в нього зовсім немає коштів і їх зможе отримати, коли він отримає договір від слідчого, а потім все принесе. На що слідчий декілька разів каже, що він сильно ризикує та що це серйозне питання.
13.07.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зайшли у кабінет, де сіли за робочий стіл, ОСОБА_4 дістав з блокноту пакунок з білого паперу та поклав його на стіл навпроти ОСОБА_6 і сказав, що хоче щоб сьогодні встигнути в Казначейство, при цьому, також дістав із своєї папки документи, на що ОСОБА_6 спитав, чи це його договір, ОСОБА_4 відповів так. Потім ОСОБА_6 спитав скільки там і попросив показати, ОСОБА_4 відповів, що 1 000, та дістав з пакунку білого кольору грошові кошти банкнотами по 100 доларів США і переклав їх до блокноту ОСОБА_6 .
Як зазначено у протоколі, додатком до нього є карта пам`яті 8 Gb інв № 17т від 19.02.2018 та карта пам`яті 16 Gb інв № 13т від 05.02.2018, який був наданий прокурором та досліджувався судом окремо (т. 2 а.с. 1-13).
-постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 12.07.2018, прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_3 , розпочато проведення у кримінальному провадженні за № 12018080000000207 від 10.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, тобто пропозицією та/або наданням громадянином ОСОБА_4 або за його вказівкою іншими особами грошових коштів (неправомірної вигоди), у розмірі, що буде визначено останнім, службовій особі - слідчому СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , терміном 60 діб, починаючи з 12.07.2018. Виконання вказаної постанови доручено співробітникам Запорізького управління ДВБ НП України (т. 1 а.с.236-240);
-згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 19.07.2018, який складено старшим уповноваженим в ОВС ЗУ ДВБ НП України ОСОБА_13 , на підставі постанови прокурора від 12.07.2018, у ході контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту встановлені події, які відбувалися 12.07.2018 у службовому кабінеті № 617 ГУНП в Запорізькій області, в якому знаходилися слідчий ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . На пропозицію слідчого ОСОБА_6 розповісти, що від нього потрібно, ОСОБА_4 зазначив, що йому дуже потрібний договір з відміткою казначейської служби, при цьому надав слідчому документ, описуючи його, як абсолютно аналогічний вилученому договору. Надалі йде розмова, в ході якої ОСОБА_4 просить слідчого допомогти повернути вилучений договір, при цьому, ОСОБА_6 зазначає, що для нього це великий ризик та просить визначити спосіб та об`єм допомоги. У ході розмови ОСОБА_4 надав слідчому блокнот та ручку, запропонувавши останньому написати вартість його ризику, потім йде мова про подальший розвиток подій, ОСОБА_4 робить дописи у блокноті та показує їх ОСОБА_6 на що останні каже 5 000 чого, а ОСОБА_4 відповідає доларів. У процесі розмови ОСОБА_4 питає скільки грошей потрібно дати, щоб отримати договір, на що слідчий каже на ваш погляду, після чого ОСОБА_4 зробив допис, слідчий уточнив 1 000 чого. ОСОБА_4 каже, що наразі він грошей не має, їх потрібно отримати у казначействі і запевняє слідчого, що всі документи привезе йому. ОСОБА_6 зазначає про те, що не може просто так віддати договір, а ОСОБА_4 продовжує вмовляти замінити договір, пояснюючи, що гроші він привезе, та здійснюючи телефонні дзвінки, каже, що договір йому потрібний, щоб розрахуватися із працівниками (т. 1 а.с. 251-253).
-постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 13.07.2018, прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_3 , розпочато проведення у кримінальному провадженні за № 12018080000000207 від 10.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, тобто пропозицією та/або наданням громадянином ОСОБА_4 або за його вказівкою іншими особами грошових коштів (неправомірної вигоди), у розмірі 6 000 доларів США службовій особі - слідчому СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , терміном 60 діб, починаючи з 12.07.2018. Виконання вказаної постанови доручено співробітникам Запорізького управління ДВБ НП України (т. 1 а.с. 241-246);
-згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 19.07.2018, який складено старшим уповноваженим в ОВС ЗУ ДВБ НП України ОСОБА_13 , на підставі постанови прокурора від 13.07.2018, проведено контроль за вчиненням злочину та встановлено, що події відбуваються у службовому кабінеті № 617 ГУНП в Запорізькій області 13.07.2018, в який о 13.26 год. заходить ОСОБА_4 , а за ним слідчий ОСОБА_6 . ОСОБА_4 дістав із блокноту, який приніс із собою, паперовий згорток білого кольору, пояснивши, що бажає встигнути у Казначейство, та поклав його на стіл перед слідчим ОСОБА_6 . Після чого, також із принесеної папки дістав договір. На питання слідчого скільки, ОСОБА_4 жестами показав 1000, які у подальшому дістав із згортку та поклав на стіл, а потім до блокноту, який слідчий ОСОБА_6 поклав у шухляду столу, віддавши ОСОБА_4 документи, які останній поклав собі у папку (т. 1 а.с. 249-250);
-згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.08.2018, старшим уповноваженим ЗУ ДВБ НП України ОСОБА_20 , на підставі ухвали слідчого судді від 11.07.2018 про дозвіл на втручання у приватне спілкування, було проведено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонента спостереження ОСОБА_4 , за абонентським номером НОМЕР_12 . У ході проведення вказаної процесуальної дії зафіксовано три розмови ОСОБА_4 за абонентським номером НОМЕР_12 (т. 2 а.с.15-21);
- згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.07.2018, ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, як особу яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. У ході затримання вказаної особи було вилучено мобільний телефон XIAOMI Imei НОМЕР_5 , НОМЕР_6 в корпусі сірого кольору та додаток до протоколу затримання (т. 4 а.с. 140-146).
-відповідно до висновку експерта № 1426 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи за кримінальним провадженням № 12018080000000207, який складено 20.02.2019, рукописний запис «1. Експертиза-положительно 2. Закрытие материала» - на аркуші з блокноту, наданому для долучення до матеріалів кримінального провадження потерпілим ОСОБА_6 , - виконаний ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 127-134);
-у додатку до протоколу затримання від 13.07.2018 micro SD карти пам`яті, зафіксовано відео затримання ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 146);
-відповідно до протоколу огляду предмета від 15.07.2018, до якого долучений додаток до протоколу огляду місця події у виді micro SD карти пам`яті, слідчим оглянуто micro SD карту пам`яті, на якій містяться відеоматеріали огляду місця події службового кабінету № 617 СУ ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29 від 13.07.2018 (т. 4 а.с. 147-148);
-згідно протоколу огляду предмета від 15.08.2018, до якого долучено micro SD карту пам`яті, слідчим оглянуто SD карту пам`яті, на якій містяться відеофайли на яких зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за 12.07.2018, тобто відеофіксація аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 149-162);
-згідно протоколу огляду предмета від 14.08.2018 та стенограми до нього, до якого долучено micro SD карту пам`яті, слідчим оглянуто SD карту пам`яті, на якій містяться відеофайли, на яких зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за 13.07.2018, тобто відеофіксація аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 163-166).
Дослідивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні письмові докази, які представлені стороною обвинувачення, оцінивши їх, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, суд дійшов до наступних висновків.
Так, ст. 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Статтею 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України проголошено принцип презумпції невинуватості, за змістом якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.
Частиною 3 ст. 369 КК України передбачена кримінальна відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Об`єктивна сторона даного злочину характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду, обіцянкою надати неправомірну вигоду, надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, (слідчому) надати неправомірну вигоду та у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, (слідчому) неправомірної вигоди, за вчинення слідчим дій з використанням наданого йому службового становища.
Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Так, сторона захисту у судовому засіданні заявляла про порушення вимог ст. 290 КПК України, зокрема, як обвинувачений, так і його захисники, посилались на те, що слідчим та прокурором не відкривалась частина матеріалів досудового розслідування, а саме: висновок експерта № 1426 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, додаток до протоколу затримання від 13.07.2018 micro SD карту пам`яті, протокол огляду предмета від 15.07.2018, відповідно до якого було оглянуто micro SD карту пам`яті, на якій містяться відеоматеріали огляду місця події службового кабінету № 617 СУ ГУНП в Запорізькій області, протокол огляду предмета від 15.08.2018, відповідно до якого було оглянуто SD карту пам`яті, на якій містяться відеофайли на яких зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за 12.07.2018, а також micro SD карту пам`яті, протокол огляду предмета від 14.08.2018 та стенограму до нього, відповідно до якого було оглянуто SD карту пам`яті, на якій містяться відеофайли, на яких зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за 13.07.2018, а також саму micro SD карту пам`яті.
Заперечуючи проти доводів сторони захисту, прокурор зазначав, що стороні захисту були відкриті всі матеріали досудового розслідування, про що свідчить повідомлення про завершення досудового розслідування кримінального провадження та відкриття матеріалів досудового розслідування від 09.01.2019, а також протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17.01.2019, на яких містяться підписи ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_21 з відмітками про те, що вони ознайомилися із цими документами, які прокурор надав для долучення до матеріалів кримінального провадження, як доказ виконання вимог ст. 290 КПК України на стадії досудового розслідування. Крім того, прокурор зазначив, що він направляв за адресою місця проживання ОСОБА_4 та його захисникам - адвокатам ОСОБА_21 та ОСОБА_5 повідомлення про ознайомлення з додатковими матеріалами досудового розслідування, проте, конверти повернулися на адресу прокуратури не врученими.
Відповідно до ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Як зазначено у правовій позиції ВС, яка викладена у постанові від 16 березня 2017 року (справа № 5-364кс16), а також у постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року (справа № 751/7557/15-к), згідно ч. 12 ст. 290 КПК України, невідкриття стороною матеріалів, відповідно до положень ст. 290 КПК України, є окремою підставою для визнання відомостей у цих матеріалах недопустимими доказами.
Щодо застосування цієї норми, Верховний Суд у постанові сформулював правову позицію, за змістом якої невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст. 290КПК України після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ.
Як встановлено судом із наданих прокурором документів, 09.01.2019 підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику - адвокату ОСОБА_21 було вручено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018080000000207 від 10.07.2018 та відкриття їм матеріалів досудового розслідування (т. 4 а.с. 121).
Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 17.01.2019, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_21 у приміщенні кабінету № 615 СУ ГУНП в Запорізькій області ознайомилися із наданими їм матеріалами досудового розслідування у 4-х томах 17.01.2019, про що поставили свій підпис (т. 4 а.с. 124-126).
Вказаний протокол, на думку прокурора, підтверджує факт надання стороні захисту для ознайомлення всіх матеріалів досудового розслідування, які були зібрані до направлення обвинувального акту до суду.
Обвинувальний акт до суду надійшов 24.01.2019.
Разом із тим, судом також встановлено, що на стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 03.09.2018 призначено судову експертизу відео-звукозапису, проведення якої не було завершено до направлення обвинувального акту до суду.
Згідно супровідного листа від 09.01.2019 № 615/0207/1/2, слідчим було направлено для виконання Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені проф. Бокаріуса ухвалу слідчого судді про призначення експертизи у кримінальному провадженні, та матеріали кримінального провадження необхідні для проведення експертизи. Серед яких містяться протоколи огляду предметів відеозаписів, а також самі СД-диски із записом затримання ОСОБА_4 , огляду місця події, та розмов ОСОБА_4 із ОСОБА_6 12 та 13 липня 2018 року (т. 4 а.с. 135).
У судовому засіданні сторони кримінального провадження підтверджували, що висновки експертизи відео-звукозапису надійшли до органу досудового розслідування вже під час судового розгляду кримінального провадження у суді.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що прокурором не доведено відкриття стороні захисту у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, протоколів огляду відеозаписів та самих відеозаписів, оскільки на момент ознайомлення ОСОБА_4 та його захисника із матеріалами кримінального провадження, 17.01.2019, вказані матеріали були відсутні у розпорядженні органу досудового розслідування та перебували у експертній установі.
При цьому, суд зауважує, що дане кримінальне провадження перебувало у провадженні суду на розгляді більше 4 років, і прокурори, які підтримували публічне обвинувачення у суді, мали реальну можливість та достатньо часу додатково відкрити матеріали досудового розслідування стороні захисту, чого не було зроблено у встановленому законом порядку.
З огляду на викладені обставини та положення ч. 12 ст. 290 КПК України, суд не має права допустити в якості доказів відомості, що містяться: у додатку до протоколу затримання від 13.07.2018 micro SD карті пам`яті (т. 4 а.с. 146); у протоколі огляду предмета від 15.07.2018 та додатку до протоколу огляду місця події у виді micro SD карти пам`яті (т. 4 а.с. 147-148); у протоколі огляду предмета від 15.08.2018 та у самій micro SD карті пам`яті (т. 4 а.с. 149-162); у протоколі огляду предмета від 14.08.2018, стенограмі до нього та самій micro SD карті пам`яті (т. 4 а.с. 163-166).
Разом із тим, визнання зазначених доказів недопустимими в силу їх не відкриття стороні захисту у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не означає автоматичну недопустимість протоколів, які складені за наслідками проведення НСРД, з якими сторона захисту була ознайомлена у повному обсязі 17.01.2019 у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.
На підставі ч. 12 ст. 290 КПК України, суд також не може брати до уваги, як доказ у кримінальному провадженні, і висновок експерта № 1426 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи за кримінальним провадженням № 12018080000000207, який складено 20.02.2019, оскільки такий доказ був отриманий прокурором після направлення обвинувального акту до суду, проте, суду не надано доказів того, що прокурором виконані вимоги ч. 11 ст. 290 КПК України, тобто, що було здійснено відкриття додаткових матеріалів, які були отримані під час судового розгляду кримінального провадження.
Доводи прокурора про те, що він намагався відкрити стороні захисту додаткові матеріали на стадії судового розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим ним направилися повідомлення стороні захисту, проте, конверти повернулися не врученими, суд оцінює критично, з огляду на такі обставини.
Так, прокурором на підтвердження цих обставин надано суду три конверти адресовані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_21 (т. 4 а.с. 118-120).
Із цих конвертів встановлено, що їх було відправлено лише 14.09.2022.
При цьому, ОСОБА_4 відправлялось повідомлення на зареєстровану адресу його місця проживання, хоча, навіть згідно обвинувального акту, обвинувачений фактично проживає за іншою адресою, що ним було підтверджено і в судовому засіданні на момент розгляду справи у суді.
Адвокату ОСОБА_5 прокурором було відправлено повідомлення за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська 18/24, оф. 407, хоча, вказаний адвокат за вказаною адресою фактично не знаходиться, що достовірно відомо і прокурору, оскільки з 14.03.2022 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 4 а.с. 56) і у матеріалах кримінального провадження міститься поштова адреса для листування із адвокатом: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе буд. 65.
Адвокату ОСОБА_21 прокурором було відправлено повідомлення за адресою: АДРЕСА_5 . Разом із тим, на вказаному конверті взагалі відсутні відмітки Укрпошти щодо причин не вручення повідомлення прокурора. При цьому, у матеріалах кримінального провадження наявна інформація щодо адреси, за якою відбувається листування із цим адвокатом: м. Київ-01, а/с № 139 (т. 4 а.с. 45).
Крім того, суд знову зауважує на тому, що вказане провадження перебувало на розгляді суду тривалий час і у прокурора було достатньо часу для вжиття заходів щодо належного виконання ним вимог ст. 290 КПК України. Не позбавлений був прокурор можливості і відправити необхідні повідомлення стороні захисту будь-яким іншим шляхом, окрім поштового, зокрема, електронною поштою, проте, цього зроблено не було.
Оцінюючи інші наявні у матеріалах кримінального провадження докази, які були досліджені безпосередньо у ході судового розгляду кримінального провадження, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Як встановлено судом у ході судового розгляду кримінального провадження, у провадженні слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 перебувало кримінальне провадження № 42018080370000013 від 20.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України. У ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді від 19.06.2018, слідчим ОСОБА_6 25.06.2018 проведено обшук у приміщенні Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосійська буд. 13, у ході якого вилучено, у тому числі, договір № 83/2018/83 підряду на виконання робіт від 25.04.2018 на 11 арк. (п. 47 протоколу обшуку).
Вказаний договір укладений між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням в особі начальника управління ОСОБА_19 , та підрядником - ТОВ «ДНІПРО РЕГІОН БУД», в особі директора ОСОБА_4 , та його предметом є виконання робіт на об`єкті: Капітальний ремонт будівлі № 3/НОМЕР_4 (казарма), усунення незадовільного стану будівлі, АДРЕСА_3 .
У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснював, що 05-06.07.2018 йому зателефонував обвинувачений та запропонував зустрітись. Вони зустрілись біля ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова 29, у парку, присіли на лавку, і ОСОБА_4 повідомив, що у ході обшуку він вилучив договір, на якому є печатка Казначейської служби Дніпропетровської області, та саме цей договір дає йому підстави отримувати кошти за виконані роботи, а якщо цього договору немає, то кошти він за виконані роботи не отримає, навіть за наявності підписаного акту виконаних робіт. Наразі він не може отримати кошти за 2 акти виконаних робіт. ОСОБА_4 повідомив йому, що у нього є копія цього договору, але без печатки, і запропонував йому поміняти ці договори, аби він зміг отримувати кошти за виконані роботи. На що він повідомив ОСОБА_4 , що ці документи досліджуються, їм не надана оцінка та не вирішено питання про проведення експертизи, однак ОСОБА_4 сказав, що йому цей документ потрібен. Він роз`яснив ОСОБА_4 , що повертати дані документи він не буде, оскільки це незаконно. Також, він роз`яснював ОСОБА_4 , що він може звернутись до нього з клопотанням про повернення цього документу. На цьому їх розмова закінчилась. На зустріч із ОСОБА_4 він погодився оскільки йому необхідно було ще його допитувати.
У подальшому йому знов зателефонував ОСОБА_4 та з розмови із ним, зокрема, із фрази ОСОБА_4 «Я ж нормальна людина», він зрозумів, що він бажає надати неправомірну. Конкретну пропозицію надати неправомірну вигоду ОСОБА_4 йому не висловлював. Після чого він повідомив свого безпосереднього керівника ОСОБА_8 про такі дії ОСОБА_4 , подав відповідний рапорт. За вказаним фактом було відкрите кримінальне провадження щодо пропозиції йому неправомірної вигоди.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , у тому числі, зазначали, що з боку правоохоронних органів була здійснена провокація ОСОБА_4 на вчинення протиправних дій.
Відповідно до практики ЄСПЛ у випадку, коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими.
Дотримання цього принципу особливо важливе, якщо оперативно-розшуковий захід було проведено без достатньої правової підстави чи належних гарантій недопущення зловживань (п.п. 133135 рішення у справі «Худобін (Khudobin) проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року, п. 60 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008року).
Якщо обвинувачені висувають аргумент про підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов`язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник (п. 55 рішення у справі «Носко и Нефедов проти Росії» 30 жовтня 2014 року).
Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Вказане також узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема, у справах «Баннікова проти Російської Федерації» від 04.11.2010 р., «Вєсєлов та інші проти Російської Федерації» від 02.10.2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04.04.2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 20 .02.2018 року.
У своїх рішеннях ЄСПЛ розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати, чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення.
Суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи та надані докази, вважає слушними доводи сторони захисту про здійснення провокативних дій відносно ОСОБА_4 з метою його підбурювання до пропозиції надання та надання слідчому неправомірної вигоди, з огляду на такі обставини.
Так, як встановлено судом, слідчий ОСОБА_6 у непроцесуальний спосіб, 05.07.2018, зустрічається із особою, яка є одним із фігурантів кримінального провадження, яке перебуває у його провадженні на стадії досудового розслідування. Пояснення ОСОБА_6 , що він погодився на зустріч із обвинуваченим, оскільки йому необхідно було ще його допитувати, є такими, що позбавлені будь-якого сенсу, оскільки порядок та спосіб виклику осіб для їх допиту в рамках кримінального провадження, прямо регламентовані нормами КПК України.
Доказів того, що при зустрічі 05.07.2018 ОСОБА_6 зазначав ОСОБА_4 про незаконність підміни вилученого договору на той договір, який перебуває у ОСОБА_4 суду надано не було. До показань самого ОСОБА_6 з цього питання суд ставиться критично, оскільки він є зацікавленою особою у даному кримінальному провадженні, так як саме за його заявою були внесені відомості до ЄРДР. Крім того, показання ОСОБА_6 щодо того, що він зазначав обвинуваченому про незаконність таких дій не узгоджуються із подальшими його непроцесуальними діями.
Із протоколу огляду предмета від 10.07.2018 - мобільного телефону Леново А6010, який належить ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 122-124), встановлено за 05.07.2018 та за 09.07.2018 наявність як вхідних так і вихідних дзвінків з абонентом НОМЕР_1 , який підписано у телефонній книзі, як ОСОБА_4 . Відтак, можна дійти висновку, що слідчий ОСОБА_6 був зацікавлений у розмові із абонентом НОМЕР_1 , який був записаний у його телефонній книзі, як ОСОБА_4 , та у подальших їх зустрічах у поза процесуальний спосіб, оскільки сам здійснював зі свого телефону вихідні дзвінки абоненту ОСОБА_4 .
При цьому, у своїх же показаннях, які ОСОБА_6 надавав у суді, він зазначав, що ОСОБА_4 при першій зустрічі не висловлював йому конкретну пропозицію надати неправомірну вигоду слідчому, проте, він вирішив написати рапорт, оскільки вважав фразу «я ж нормальна людина» як таку, що свідчить про бажання ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду.
У подальшому, 12.07.2018 та 13.07.2018, зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбувалися у службовому кабінеті слідчого, № 617, в приміщенні СУ ГУНП в Запорізькій області, при цьому, будь-яких слідчих дій із ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42018080370000013 від 20.12.2018 слідчий ОСОБА_22 під час цих зустрічей не здійснював. Вільного доступу до кабінетів працівників СУ ГУНП в Запорізькій області громадяни не мають, а відтак слід дійти висновку, що ОСОБА_4 запросив до себе у кабінет саме ОСОБА_6 , який був зацікавленим у зустрічі з обвинуваченим та веденні із ним розмови з приводу кримінального провадження, яке знаходилося у його провадженні як у слідчого.
Перша зафіксована розмова із ОСОБА_4 , 12.07.2018, згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 19.07.2018 (т. 1 а.с. 251-253), розпочалася зі слів слідчого «що від нього потрібно». При цьому, ОСОБА_4 зазначив, що від воєнних до СУ ГУНП надійшов лист про повернення договору, і просить слідчого в цьому допомогти, зазначаючи про те, що йому дуже потрібний цей договір для отримання грошових коштів за виконані роботи. На що слідчий просить визначити спосіб та об`єм допомоги, а ОСОБА_4 просить лише повернути договір після встановлення ідентичності договору, який надано ним. І вже після того, як ОСОБА_6 сказав про те, що для нього це великий ризик, ОСОБА_4 зазначив про те, що всі ризики він компенсує. Лише після цього ОСОБА_4 у ході розмови став казати про можливість надання грошей за вирішення питання.
Більш того, у ході розмови ОСОБА_4 зазначає, що у нього відсутні гроші і він просить повернути вилучений договір взамін на примірник його договору, щоб отримати грошові кошти за виконану роботу, але слідчий каже, що він просто так не може віддати договір. У судовому засіданні ОСОБА_6 зазначав, що він відмовив ОСОБА_4 віддати договір, оскільки розумів, що у разі якщо він віддасть документ то злочин не буде закінченим, та ОСОБА_4 не надасть йому неправомірну вигоду.
Всі ці обставини, на думку суду, свідчать про те, що з боку представника правоохоронного органу, який у даному кримінальному провадженні визнаний потерпілим, були створені такі умови, за яких обвинувачений був спровокований на вчинення кримінального правопорушення, пропозиції надати неправомірну вигоду та її надання слідчому.
Досліджені у судовому засіданні докази не дають підстав стверджувати про те, що саме ОСОБА_4 був ініціатором пропозиції надання та надання неправомірної вигоди слідчому ОСОБА_6 . Як встановлено судом, при першій зустрічі із ОСОБА_6 , ОСОБА_4 окреслив слідчому своє бажання, отримання вилученого у ході обшуку договору із відміткою Казначейської служби для отримання у подальшому грошових коштів за виконанні, на підставі цього договору, роботи. Між тим, слідчий ОСОБА_6 , замість того, щоб відмовити у цьому та роз`яснити порядок повернення вилучених речових доказів, здійснював активні дії, з метою створити передумови для того, щоб схилити ОСОБА_4 до пропозиції надати та надання неправомірної вигоди.
Крім того, із протоколу огляду предмета від 13.07.2018, мобільного телефону Ксіомі Редмі 5а, який було вилучено 13.07.2018 у ОСОБА_4 взагалі не зрозуміло, що встановив слідчий. Як зазначено у протоколі, оглядом телефонної книги вказаного мобільного апарату встановлено, що у вкладці вхідних і вихідних телефонних дзвінків наявний номер мобільного телефону НОМЕР_7 , на який здійснювалися телефонні дзвінки 05.07.2018, 09.07.2018, 12.07.2018. Крім того, наявний номер мобільного телефону НОМЕР_8 , на який здійснювалися (були прийняті) телефонні дзвінки 05.07.2018, 09.07.2018, 12.07.2018, 13.07.2018. Проте, що це за номери телефонів і кому вони належать матеріали кримінального провадження інформації не містять. При цьому, до вказаного протоколу долучені скріншоти з телефонної книги про вхідні та вихідні дзвінки з інших, ніж вказано у протоколі, номерів телефонів, а саме НОМЕР_9 та НОМЕР_10 . До того ж, із даних скріншотів встановлено, що окрім вихідних дзвінків на ці номери, містяться дані про наявність вхідних дзвінків з цих же номерів (т.2 а.с. 45-48). Безпосередньо у судовому засіданні речовий доказ - мобільний телефон судом не досліджувався.
Із матеріалів тимчасового доступу встановлено наявність вхідних та вихідних дзвінків за номером мобільного телефону ОСОБА_4 . Разом із тим, прокурором не наведено які саме обставини кримінального провадження підтверджує ця інформація, оскільки суду навіть не надано достовірних даних про те, якими саме номерами мобільного телефону на той час користувався ОСОБА_6 . Згідно протоколу огляду DVD-R диску 4,7 Gb, 16х, 120 min, слідчим встановлено з`єднання номеру мобільного телефону НОМЕР_1 із номерами НОМЕР_11 та НОМЕР_10 , 05.07.2018 о 14:16, о 14:14, о 14:16, о 14:29, о 14:30, о 14:31, о 14:36; 09.07.2018 о 09:04, о 09:10; 12.07.2018 о 09:56, о 10:39, об 11:35, о 12:11, о 12:44, о 13:03, о 15:38; 13.07.2012 об 11:28, о 13:03, о 13:20. Проте, по-перше, слідчим не надано належних та допустимих доказів того, що номерами НОМЕР_11 та НОМЕР_10 користування саме слідчий ОСОБА_6 , а по-друге, ізвказаного протоколу огляду неможливо встановити які саме дзвінки були вихідними, а які були вхідними дзвінками.
Досліджений у судовому засіданні протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.08.2018, та додаток до нього (т. 2 а.с.15-21), на думку суду, є неналежним доказом у кримінальному провадженні, оскільки відображені у протоколі розмови ОСОБА_4 не стосуються предмету доказування у даному кримінальному провадженні. Ці розмови стосуються абонентів, які не є учасниками даного кримінального провадження, а зміст їх розмов не стосується обставин, по яким здійснювалось досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження. Слід також зазначити, що на додатку до вказаного протоколу наявні розмови ОСОБА_4 із різними абонентами починаючи із 17.07.20218. Проте, на ньому не міститься розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за 12.07.201 та за 13.07.2018, з яких би можливо було встановити зміст розмов та хто саме був ініціатором зустрічей вказаних осіб у ці дні.
Оцінюючи показання свідків у кримінальному провадженні, суд констатує, що всі допитані свідки не були безпосередніми свідками подій, зокрема розмов, які відбувалися між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , окрім тих, які фіксувались у відповідних протоколах, а приймали безпосередню участь у оформленні чи проведенні процесуальних та слідчих діях.
Таким чином, суд вважає, що прокурором поза розумним сумнівом не спростовані доводи обвинуваченого та його захисника про здійснення відносно нього провокації вчинення діяння, яке стороною обвинувачення кваліфіковане за ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки такі доводи підтверджуються дослідженими під час розгляду справи доказами.
Згідно з визначенням, закріпленим у Рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 червня 1998 року у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський Суд з прав людини виробив низку критеріїв (див. також рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії), а саме: a) змістовний критерій; б) процесуальний критерій.
При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність (відсутність) суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність в суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Розкриваючи змістовний критерій, Європейський Суд з прав людини відзначає, що, по-перше, держава повинна мати у своєму розпорядженні конкретні та об`єктивні свідчення, що підтверджують вчинення обвинуваченим конкретних кроків на вчинення діяння, за яке він в подальшому переслідується. При цьому відповідно до вимог Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).
По-друге, як зазначає Європейський суд з прав людини стосовно змістовного критерію, будь-яка інформація, отримана внаслідок негласної діяльності, має відповідати вимозі щодо того, що слідство має проводитись в цілому у пасивній манері. Таке виключає, зокрема, будь-які дії, що можуть бути розтлумачені, як вплив на обвинуваченого з метою вчинення ним злочину, як то - прояв ініціативи в контактах, повторна пропозиція, наполегливі нагадування тощо (див. серед інших § 47 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 92 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 11, 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 37 рішення у справі Малінінос проти Литви; § 67 рішення у справі Раманаускас проти Литви).
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. серед інших §§ 56 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії). Таке повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 87 та ч. 3 ст. 271 КПК України.
У справі «Веселов та інші проти Росії» Європейський суд з прав людини констатував, що як тільки встановлений факт провокації, всі докази, отримані в результаті провокації, стають недопустимими.
Згідно рішення Конституційного Суду України у справі від 20.10.2011 року № 1-31/2011, за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, аналізуючи положення: «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом», Конституційний Суд України приходить до висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Таким чином, аналізуючи у сукупності надані прокурором і досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження допустимі докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд доходить до висновку, що вони не доводять в цілому, поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, в якому його обвинувачують.
При цьому, суд вважає достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони обвинувачення на надання ними доказів для підтвердження обставин, визначених ст. 91 КПК України. Будь-яких додаткових клопотань та заяв від прокурора, які б залишилися поза увагою суду, або в задоволенні яких судом було безпідставно відмовлено, в ході судового розгляду кримінального провадження не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Аналіз перерахованих вище доказів на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, оцінених судом у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, на переконання суду свідчить про те, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а відтак суд дійшов до переконання, що ОСОБА_4 необхідно визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 визнаний потерпілим (т. 1 а.с. 117-118). Разом із тим, матеріали кримінального провадження не містять жодних об`єктивних даних про те, що ОСОБА_6 внаслідок дій ОСОБА_4 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , відноситься до злочинів у сфері службової діяльності, який посягає на встановлений порядок реалізації службовими особами своїх повноважень (управлінських функцій) в межах наданих їм прав та покладених на них обов`язків, якими заподіюється шкода правам, свободам, чи право охоронюваним (законним) інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також авторитету органів влади, об`єднань громадян, суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб, від імені та (або) в інтересах яких діють службові особи.
Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про те, що внаслідок дій ОСОБА_4 , які йому інкриміновані органом досудового розслідування, було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_6 , який на час подій, які є предметом розгляду даного кримінального провадження, перебував на посаді слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, а відтак відсутні докази того, що ОСОБА_6 є потерпілим у кримінальному провадженні, у розумінні ст. 55 КПК України.
З реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід, проте прокурором відповідні судові рішення суду не надані.
З Єдиного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2018 до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.09.2018 включно, який обраховувався з 13.07.2018, а також встановлено заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 140 960 гривень., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області.
Згідно ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2018 року, у рамках розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, встановлено, що 18 липня 2018 року ОСОБА_4 був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі 140 960 грн.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про виправдання обвинуваченого ОСОБА_4 , застосований відносно нього запобіжний захід слід скасувати, а внесену за нього заставу - повернути заставодавцю.
Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати на проведення експертиз слід віднести за рахунок держави.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2018, на майно, вилучене під час проведення 13.07.2018 огляду кабінету № 617, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, а саме на: договір №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року з печаткою Головного управління казначейської служби Дніпропетровської області на 11 арк.; договір №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року на 11 арк.; грошові купюри - 1 000 доларів США номіналом по 100 (сто) кожна, оскільки у такому арешті відпала потреба.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2018 року до обвинуваченого ОСОБА_4 - скасувати.
Заставу у розмірі 140 960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, сплачену на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2018 року, із призначенням платежу: застава ОСОБА_4 , повернути заставодавцю.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2018, на майно, вилучене під час проведення 13.07.2018 огляду кабінету № 617, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, а саме з: договору №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року з печаткою Головного управління казначейської служби Дніпропетровської області на 11 арк.; договору №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року на 11 арк.; грошових купюр в сумі 1 000 доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, а саме з: грошової купюри номіналом 100 доларів США №LB 22025682 A; грошової купюри номіналом 100 доларів США №LB 22025683 A; грошової купюри номіналом 100 доларів США №LB 22025681 A; грошової купюри номіналом 100 доларів США №KB 07558367 C; грошової купюри номіналом 100 доларів США №KB 95462633 J; грошової купюри номіналом 100 доларів США №KF 02023195 *; грошової купюри номіналом 100 доларів США №HK 25090989 D; грошової купюри номіналом 100 доларів США №LB 22025690 A; грошової купюри номіналом 100 доларів США №LB 22025688 A; грошової купюри номіналом 100 доларів США №LB 22025689 A.
Після набрання вироком суду законної сили розпорядитися речовими доказами наступним чином:
-протокол огляду предмета від 10.07.2018 на 1 аркуші і додаток у вигляді скріншота (т. 1 а.с. 123-124); копію наказу № 93 о/с від 14.03.2018 на 1 аркуші, копію посвідчення працівника поліції і копію водійського посвідчення на ім`я ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 128-129); копії матеріалів кримінального провадження відомості про яке внесені до ЖРДР за № 42018080370000013 від 20.12.2018 (т. 1 а.с. 136-155); копії журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених за період часу з 12.07.2018 по 13.07.2018 до адміністративної будівлі СУ ГУНП в Запорізькій області (т. 2 а.с. 32-41), долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження;
-мобільний телефон Ксіомі Редмі 5а у корпусі сріблястого кольору, імей: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити йому за належністю;
-оригінал договору №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року з печаткою Головного управління казначейської служби Дніпропетровської області на 11 арк., який долучений до матеріалів кримінального провадження, - повернути Східному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, залишивши у матеріалах кримінального провадження копію зазначеного договору;
-оригінал договору №83/2018/83 від 25 квітня 2018 року на 11 арк. без відповідної печатки, який долучений до матеріалів кримінального провадження - повернути ОСОБА_4 , як директору ТОВ «Дніпро Регіон Буд», залишивши у матеріалах кримінального провадження копію зазначеного договору;
-грошові кошти в сумі 1 000 доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, а саме з: грошову купюру номіналом 100 доларів США №LB 22025682 A; грошову купюру номіналом 100 доларів США №LB 22025683 A; грошову купюру номіналом 100 доларів США №LB 22025681 A; грошову купюру номіналом 100 доларів США №KB 07558367 C; грошову купюру номіналом 100 доларів США №KB 95462633 J; грошову купюру номіналом 100 доларів США №KF 02023195 *; грошову купюру номіналом 100 доларів США №HK 25090989 D; грошову купюру номіналом 100 доларів США №LB 22025690 A; грошову купюру номіналом 100 доларів США №LB 22025688 A; грошову купюру номіналом 100 доларів США №LB 22025689 A, передані до установи банку через відповідальну особу УФЗБО ГУНП в Запорізькій області, - повернути їх законному володільцю.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.
Суддя ОСОБА_1
