Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
12 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 335/6584/22
провадження № 51-492ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2025 року щодо останнього,
встановив:
Захисник звернулася до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 , де ставить питання про їх скасування через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та закриття кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно керуватися положеннями ст. 433 КПК, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд керується фактичними обставинами, встановленими місцевим та апеляційним судами, і перевіряє лише правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У касаційній скарзі захисник наводить доводи щодо допущених, на її переконання, порушень, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження у формі приватного обвинувачення та щодо оцінки окремих доказів у кримінальному провадженні на предмет їх допустимості.
Колегія суддів наголошує, що предметом перевірки суду касаційної інстанції, відповідно до положень ч. 1 ст. 424 КПК, є вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Разом із тим, зі змісту оскарженої ухвали апеляційного суду вбачається, що доводи, аналогічні тим, що наведені захисником в касаційній скарзі, були предметом перевірки та надання оцінки апеляційного суду, проте обґрунтування того, яких порушень норм матеріального або процесуального закону припустився цей суд, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК, та в контексті приписів статей 412-414, 419 КПК, при перегляді вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2023 року, в касаційній скарзі не наведено.
Також колегія суддів зауважує, що у прохальній частині касаційної скарги захисник висуває вимогу про скасування оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження стосовно засудженого ОСОБА_5 , натомість не вказує відповідну підставу для цього, визначену ст. 284 КПК, не наводить доводів стосовно неправильної правової оцінки обставин на основі тих доказів, які визнані судами попередніх інстанцій належними, допустимими та достовірними й покладені в основу обвинувального вироку.
Наведене свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК та перешкоджає Суду належним чином визначити межі касаційного розгляду.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 вказаного Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2025 року щодо останнього залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
