Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський районний суд Харківської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2023 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/2049/22
Провадження № 1-кп/635/15/2023
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221340000255 від 28 вересня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебувають матеріали кримінального провадження за №12022221340000255 від 28.09.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про допит свідка у режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Кельменецького районного суду Чернівецької області, а також клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що відносно ОСОБА_4 наявне обґрунтоване обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України.
На даний час ризики передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, що може призвести до втрати доказів для доведення вини ОСОБА_4 в суді та призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину.
Прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перебуваючи на свободі не виконав покладені на нього процесуальні обов`язки, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів і підстав для визначення розміру застави, відповідно до частини 4 статті 183 КПК України, не має.
Вважає, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив про можливість розглянути клопотання про продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності захисника та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо допиту свідка обвинуваченого з приміщення Кельменецького районного суду Чернівецької області у режимі відеоконференції - не заперечував.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього докази, суд дійшов зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення(ч. 3 ст. 331 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчиняти інші кримінальні правопорушення та інше. Таким чином при зміні запобіжного заходу суд також виходить з вищевказаної мети.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Так, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.10.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022221340000255 від 28.09.2022 року за частиною 5 статті 111-1 КК України стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням електричних засобів контролю, строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електричних засобів контролю до 04.01.2023 року.
Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 січня 2023 року було змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою строком до 04 березня 2023 року включно з визначенням розміру застави у сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок.
Відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2023 року застава у розмірі 107 360 гривень (сто сім тисяч триста сімдесят) гривень, внесена за ОСОБА_4 згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 січня 2023 року у кримінальному провадженні №12022221340000255 від 28 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів - до 24 березня 2023 року включно.
Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 було продовжено строком на шістдесят днів - до 02 липня 2023 року включно.
Таким чином, суд вважає, що обґрунтованість підозри була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Питання обґрунтованості пред`явленого, обвинувачення з огляду на стадію цього кримінального провадження(судовий розгляд розпочався, письмові та речові докази - не досліджувалися) наразі не вирішується, оскільки докази, які на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку глави 4 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленого обвинувачення.
Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених захисником та прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для зміни або продовження запобіжного заходу тримання під вартою.
Судом встановлено, що, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 встановлено ухвалою суду строком до 02.07.2023 року.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що відповідно до положень статті 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а відтак є підстави вважати, що він може перешкоджати встановленню істини у справі та переховуватися від органів досудового розслідування або суду, виїхавши на територію, що тимчасово окупована державою-агресором РФ, оскільки місце проживання обвинуваченого знаходиться на кордоні з державою агресором.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України, тобто добровільне заняття громадянином України посади, повязаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто колабораційна діяльність.
Враховуючи те, що кримінальне правопорушення передбачене частиною 5 статті 111-1 КК України вчинено проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування обвинуваченого.
Характер та фактичні обставини кримінального правопорушення свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаного діянні, у вчинення якого обвинувачується ОСОБА_4 .
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, суд враховує, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Згідно з вимогами пунктів 3 та 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В даному випадку, суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на те, що судовий розгляд триває, обвинуваченим ОСОБА_4 отримано копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, в яких зазначені певні докази, анкетні відомості про свідків із зазначенням їх засобів зв`язку та місця мешкання, перебуваючи на свободі, останній буде мати можливість здійснити незаконний вплив на вказаних осіб, чим перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні. Суд зазначає, що судовий розгляд даного кримінального провадження триває. На сьогоднішній день допитана не усі заявлені свідки зі сторони обвинувачення, а вплив на свідків можливий як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Оцінку доказів суд надає в сукупності за наслідками судового розгляду даного кримінального провадження. Вказане дає обґрунтовані підстави для висновку, що заявлений прокурором ризик не зменшився та продовжує існувати.
Тому в даному випадку суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 3, частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Що стосується посилання прокурора, на наявність ризику щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином(п.4 ч.1 ст.177 КПК України), суд вважає його не доведеним з огляду на відсутність будь якого обґрунтування та доказів.
Ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України на даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення(колабораційна діяльність) вчинене проти основ національної безпеки, дія воєнного стану на сьогодні триває, що об`єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень проти встановленого порядку, а тому даний ризик є актуальним на даний час.
Об`єктивних даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.
Згідно частин 1, 6 статті 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід - тримання під вартою.
Суд зазначає, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог статті 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особи обвинуваченого, так і тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_4 винуватим, а також враховує суспільну небезпечність діяння вчинене у період дії в Україні воєнного стану, передбачене частиною 5 статті 111-1 КК України, тобто добровільне заняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, яке спрямоване проти основ національної безпеки України.
При цьому, під час дії воєнного стану, суд відповідно до положень частини 4 статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 5 статтею 111-1 Кримінального кодексу України, а саме колабораційна діяльність.
На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши обґрунтованість та доцільність продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , пов`язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Щодо клопотання прокурора про допит свідка у режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Кельменецького районного суду Чернівецької області, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні з інших поважних причин.
Частина 2 статті 336 КПК України передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Отже, з метою забезпечення оперативності судового провадження у розумний строк, суд важає за доцільне задовольнити клопотання прокурора про допит свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 201, 331, 366, 392, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів без визначення розміру застави - до 25 серпня 2023 року включно.
Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 25 серпня 2023 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Клопотання прокурора ОСОБА_8 про допит свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задовольнити.
Доручити Кельменецькому районному суду Чернівецької області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 , яке проводитиметься 22 серпня 2023 року о 14 годині 00 хвилин в приміщенні Харківського районного суду Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Сковороди, 18.
Забезпечити участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідка по даному кримінальному провадженню ОСОБА_7 , місцезнаходження якої є: Чернівецька область, Кельменецький район, с. Ленківці, тел. 0674268436.
Копію ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надіслати Кельменецькому районному суду Чернівецької області, який зобов`язаний організувати її виконання, в порядку частини 5 статті 336 Кримінального процесуального кодексу України.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той саме строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 30 червня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1
