Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський районний суд Харківської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/2049/22
Провадження № 1-кп/635/15/2023
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника- ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022221340000255від 28вересня 2022рокуза обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебувають матеріали кримінального провадження за №12022221340000255 від 28.09.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що відносно ОСОБА_4 наявне обґрунтоване обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України. На даний час ризики передбачені пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати.
Прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перебуваючи на свободі не виконав покладені на нього процесуальні обов`язки, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів і підстав для визначення розміру застави, відповідно до частини 4 статті 183 КПК України, не має.
Вважає, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що вина його не доведена, він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, міцні соціальні зв`язки, захворювання серця та повинен знаходитися під наглядом лікаря. Просив застосувати відносно нього домашній арешт за адресою мешкання своєї супруги: АДРЕСА_1 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 проти задоволенні клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні та змінити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Адвокат зазначив, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, а тому ОСОБА_4 немає мети переховуватися від суду. Ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України прокурором не доведені, а є лише припущенням.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення(ч. 3 ст. 331 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно вимог статті 177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчиняти інші кримінальні правопорушення та інше. Таким чином при зміні запобіжного заходу суд також виходить з вищевказаної мети.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Так, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.10.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022221340000255 від 28.09.2022 року за частиною 5 статті 111-1 КК України стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням електричних засобів контролю, строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електричних засобів контролю до 04.01.2023 року.
Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 січня 2023 рокубуло змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою строком до 04 березня 2023 року включно з визначенням розміру застави у сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок.
Відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2023 рокузастава у розмірі 107 360 гривень (сто сім тисяч триста сімдесят) гривень, внесена за ОСОБА_4 згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 січня 2023 року у кримінальному провадженні №12022221340000255 від 28 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів - до 24 березня 2023 року включно.
Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2023 рокузапобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 було продовжено строком на шістдесят днів - до 20 жовтня 2023 року включно.
Таким чином, суд вважає, що обґрунтованість підозри була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Питання обґрунтованості пред`явленого, обвинувачення з огляду на стадію цього кримінального провадження наразі не вирішується, оскільки докази, які на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку глави 4КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленого обвинувачення.
Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених захисником та прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для зміни або продовження запобіжного заходу тримання під вартою.
Судом встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 встановлено ухвалою суду та закінчується 20.10.2023 року.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що відповідно до положень статті 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а відтак є підстави вважати, що він може перешкоджати встановленню істини у справі та переховуватися від органів досудового розслідування або суду, виїхавши на територію, що тимчасово окупована державою-агресором РФ, оскільки місце проживання обвинуваченого знаходиться на кордоні з державою агресором. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України, тобто добровільне заняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто колабораційна діяльність.
Враховуючи те, що кримінальне правопорушення передбачене частиною 5 статті 111-1 КК України вчинено проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування обвинуваченого.
Характер та фактичні обставини кримінального правопорушення свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаного діянні, у вчинення якого обвинувачується ОСОБА_4 .
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, суд враховує, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Згідно з вимогами пунктів 3 та 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В даному випадку, суд погоджується, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений пунктом 5 частини 1статті 177 КПК Українина даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення(колабораційна діяльність) вчинене проти основ національної безпеки, дія воєнного стану на сьогодні в Україні триває, що об`єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень проти встановленого порядку, а тому даний ризик є актуальним на даний час.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України відносно ОСОБА_4 є обґрунтованими.
На думкусуду,наразі існуютьпідстави дляпродовження застосування щодообвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу,оскільки підстави,які булина часобрання тапродовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.
Суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Об`єктивних даних про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою без визначення суми застави у судовому засіданні не встановлено.
Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об`єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів, суду обвинуваченими та їх захисниками не надано.
Згідно частин 1, 6 статті 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід - тримання під вартою.
Суд зазначає, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимогстатті 178 КПК Українитакож перевіривхарактеризуючи відомостіщодо особиобвинуваченого,так ітяжкість покаранняу разівизнання ОСОБА_4 винуватим,а також враховуєсуспільну небезпечністьдіяння вчиненеу періоддії вУкраїні воєнного стану, передбачене частиною 5 статті 111-1 КК України, тобто добровільне заняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, яке спрямоване проти основ національної безпеки України.
Під час дії воєнного стану, суд відповідно до положень частини 4 статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 5 статтею 111-1Кримінального кодексу України, а саме колабораційна діяльність.
На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши обґрунтованість та доцільність продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , пов`язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 201, 331, 366, 392, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого частиною5статті 111-1КК Українизапобіжний західу виглядітримання підвартою вДержавній установі«Харківський слідчийізолятор» строкомнашістдесят днів без визначення розміру застави - до 09 грудня 2023 року включно.
Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 09 грудня 2023 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той саме строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 13 жовтня 2023 року.
Суддя ОСОБА_9
