Справа № 523/719/23
Провадження № 2/522/491/24
РІШЕННЯ
Іменем України
15 січня 2024 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судових засідань Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТУ Державної судової адміністрації в Одеській області, третя особа ГУ ПФУ в Одеській області про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту перебування у трудових відносинах з 18.08.2017 року та зобов`язання ТУ Державну судову адміністрацію в Одеській області вчинити певні дії.
Позивачка мотивує вимоги тим, що рішенням Одеської обласної ради від 18 серпня 2017 року № 465-VII вона призначена на посаду присяжного засідателя в Суворовський районний суд м. Одеси. Рішенням Одеської міської ради № 6212- VII від 22.07.2020 р. перезатверджено на строк до 22 липня 2023 року. На підставі наданої до ТУ ДСАУ в Одеській області заяви разом з доданими до неї: копій паспортних даних, копій облікової картки платника податків, Витягу з Приватбанку про реквізити зарплатної картки ОСОБА_1 та двох фотографій 3 на 4 для службового посвідчення. Під особистий підпис отримала службове посвідчення від 18.08.2017 Після проведення підвищення кваліфікації вже з початку вересня 2017 року усі присяжні Суворовського районного суду міста Одеси були допущені до виконання своїх службових обов`язків для розгляду справ та прийняття рішень. Юридичний факт особистого приймання участі присяжної в судових засіданнях в вересні 2017 року, підтверджується затвердженими тарифними ставками, де вказано прізвище головуючих-суддів, та в складі яких присяжна ОСОБА_1 приймала участь в судових засіданнях в період з 2017 року по 2019 рік, які підписані та закріплені печаткою відповідача. Отже, з документів первинної сурової звітності відповідача вбачається, що трудові відносини присяжної ОСОБА_1 розпочались з допуску до виконання посадових обов`язків в якості присяжної Суворовського районного суду міста Одеси. Позивачка посилається на судові рішення, а саме: реєстр. 106190425 від 12.09.20222 у справі № 380/14618/21; реєстрований № 101773477 від 08.12.2021 р. у справі № 600/3525/21-а; реєстровий № 99749515 від 20.09.2021 у справі № 200/8609/21, реєстровий № 104628300 від 10.05.2022 року у справі № 260/3101/21, в яких під час перевірок органами Держаудитслужби України було наголошено, що регіональними ДСАУ незаконно сплачено за присяжних засідателів з 2016 року ЄСВ, але ці регіональні ТУ ДСАУ, через судові установи, доказували, що діяли в межах та на підставі норм законів і суди за своєю правовою пропозицією погодились з цим юридичним фактом, тобто встановили факт законності щодо сплати ЄВС на винагороду присяжних та зазначили, що винагорода присяжних статус доходу/заробітної плати. Отже, факт трудових відносин щодо присяжних Донецької, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей встановлено судовими рішеннями, які набрали чинності. Оскільки роботодавець - ТУ ДСАУ в Одеській області заперечує наявність трудових відносин, а також не бажає повертати борги несплаченої винагороди, не сплачує ЄСВ, тощо, тому вона вимушена звернутися до суду.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 січня 2023 року матеріали цивільної справи № 523/719/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТУ Державної судової адміністрації в Одеській області про встановлення факту перебування у трудових відносинах з 18.08.2017 року та зобов`язання вчинити певні дії, передано до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.02.2023 року визначена підсудність зазначеної справи Приморському районному суду м. Одеси.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2023 року позов залишено без руху, а 02.03.2023 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою того ж суду від 06.03.2023 по справі відкрито провадження, призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням стрін.
17.03.2023 позивачка звернулась до суду з заявою про розгляд справи в загальному порядку.
Ухвалою від 10.04.2023 здійснений перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТУ Державної судової адміністрації в Одеській області про встановлення факту перебування у трудових відносинах з 18.08.2017 року та зобов`язання вчинити певні дії - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
29.03.2023 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (без зміни предмету та підстав позову), по якій позивач просить: встановити факт перебування у трудових відносинах з 18.08.2017 року, зобов`язати відповідача внести виправлення в дату початку трудових відносин: замість з 01.10.2017 року на дату -18.08.2017 року та зобов`язати відповідача надати копії трудового договору, завірені належним чином до позивачки; до Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Україна, 65044) та до Головного управління ПФУ в Одеській області (ЄДРПОУ: 20987385; 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) (т. 1 а.с.79-80).
30.03.2023 та 04.04.2023 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позову.
Ухвалою Приморського районного суду від 23 травня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано із Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області: належним чином завірену розрахунково-платіжну відомість на присяжну ОСОБА_1 ; належним чином завірену копію особової картки форми П-2. У задоволені решти вимог відмовлено.
26.06.2023 на виконання ухвали суду надійшли із Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області рахрахунково-платіжні відомості присяжної Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за період жовтень 2017 року - травень 2023 року на 10 аркушах (т. 1 а.с. 127-139).
Стосовно надання належним чином завіреної копії особової картки форми П-2, повідомлено, що Типова форма первинної облікової документації № П-2 «Особова картка працівника», була затверджена 25 грудня 2009 року об`єднаним -наказом Держкомстату та Міністерства Оборони України №495/656. Форма № П-2 Стандартна і використовується більшістю роботодавців з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу.
Враховуючи те, що присяжні не перебувають у трудових відносинах із судами, територіальним управлінням ДСА України в Одеській області, ведення особової картки форми П-2 на присяжну Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 не створювалась.
17.07.2023 до суду надійшла відповідь на заяву відповідача, в якій ОСОБА_1 просить клопотання від 13.01.2023 року та доповнене клопотання від 10.07.2023 про призначення судової експертизи з економіки задовольнити.
Ухвалою суду від 17.07.2023 у задоволені клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи відмовлено.
13.12.2023 до суду надійшли додаткові докази для прийняття окремої ухвали, як засіб зміцнення законності та правопорядку, про притягнення до відповідальності посадових осіб, які «вимушують» підлеглих умисно порушувати права, свободи і інтереси присяжної ОСОБА_1 та які постійними правопорушеннями (деякі з фабулою КПКУ) вимушують/сприяють появленню нових позовів до суду, яких вже є чотири справи.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника Головного управління.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників процесу, встановлено наступне.
Рішенням Одеської обласної ради від 18.08.2017 № 465-VII затверджено список присяжних для місцевих загальних судів, розташованих на території Одеської області. Відповідно до додатку № 5 до рішення обласної ради ОСОБА_1 включена до списку присяжних засідателів Суворовського районного суду м. Одеса.
Так, статтею 63 Закону України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) визначено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1,2, 4- 6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону № 1402-УІІІ для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які Формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
Частиною 1 статті 68 Закону № 1402-VIII визначено, що присяжним за час виконання ними обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією Україні'" Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. З Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов`язків у суді затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05.10.2016 року № 198 (далі Порядок), виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов`язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми і здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного.
Відповідно до ст. 4 Порядку територіальне управління Державної судової адміністрації України не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви присяжного звертається до відповідного суду для отримання підтвердження виконання присяжним обов`язків у суді.
Відповідно до ст. 5 Порядку суд не пізніше трьох робочих днів з дня отримання звернення територіального управління Державної судової адміністрації України надає територіальному управлінню Державної судової адміністрації України довідку за формою згідно з Додатком до цього Порядку, підписану головуючим суддею у справі за участю присяжного, про виконання/невиконання присяжним обов`язків у суді із зазначенням фактично відпрацьованого часу на підставі табелю обліку робочого часу.
Табель обліку робочого часу присяжного та довідка за формою згідно з Додатком до Порядку складається уповноваженою особою суду, визначеною керівником апарату суду.
Територіальне управління здійснює перерахування коштів на користь присяжного, через відповідні органи Державної казначейської служби України, з відрахуванням податків і зборів відповідно до законодавства згідно п.6 Порядку.
Територіальне управління є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, яке відповідно до затверджених бюджетних асигнувань уповноважене на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для місцевих загальних судів, в тому числі здійснюють виплату винагороди присяжним за час виконання ними обов`язків у суді.
Враховуючи вищенаведене, виконання обов`язків присяжного є тимчасовим, присяжні: не перебувають у трудових відносинах із судами, територіальним управлінням ДСА України в Одеській області; не є працівниками суду та не перебувають у штаті відповідного суду; отримана винагорода за час виконання обов`язків присяжного не є заробітною платою; будь-які цивільно-правові договори для виконання обов`язків присяжного не укладаються.
Тобто, у відносинах щодо виплати винагороди присяжним територіальне управління не виступає роботодавцем.
Стосовно посилання Позивача щодо використання кодів Економічної класифікації видатків бюджету
Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 затверджено «Інструкцію про класифікацію видатків бюджету» (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 2.1. Інструкції Код 2100 «Оплата праці і нарахування на заробітну плату»
Код 2110 «Оплата праці»: За цією категорією передбачаються видатки на оплату праці всіх працівників бюджетних установ (організацій), а також грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони згідно з установленими посадовими окладами, ставками або розцінками, матеріальну допомогу, у тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства.
Код 2111 «Заробітна плата»: заробітна плата за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками всіх штатних працівників, у тому числі за трудовими договорами; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати обов`язкового характеру (оплата роботи в нічний час, доплати за науковий ступінь, за знання та використання в роботі іноземної мови тощо); премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства; матеріальна допомога, допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням адміністрації установи (організації) відповідно до законодавства; винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору (за винятком суб`єктів господарювання), якщо інше не встановлено законом; одноразова грошова допомога у зв`язку з виходом на пенсію або, якщо це передбачено законодавством, у відставку.
2.1.1.3. Код 2113 «Суддівська винагорода»: суддівська винагорода за встановленими посадовими окладами; надбавка за вислугу років; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді, доплата за науковий ступінь, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання щорічної відпустки; вихідна допомога у разі виходу у відставку.
Разом з цим, відповідно до пункту 2.6. Інструкції Код 2800 «Інші поточні видатки», здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі: сплата податкових, неподаткових та інших платежів на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством (включаючи плату за адміністративні послуги); сплата грошового внеску (гарантії) для забезпечення виконання зобов`язань у зв`язку з участю у закупівлях (конкурсі);
збір на обов`язкове пенсійне страхування, що сплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій";
сплата штрафів, пені тощо, у тому числі за несвоєчасну сплату податків;
придбання патенту та плата за продовження строку дії патенту, плата за отримання ліцензій та акредитацію (сертифікат) відповідно до законодавства, виплата роялті (плата (винагорода) за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності);
матеріальна допомога громадянам України, які постраждали під час перебування за кордоном;
відрахування грошових коштів профспілковим організаціям на культурно- масову та фізкультурну роботу відповідно до законодавства;
сплата членських внесків громадським та іншим організаціям, якщо це обумовлено законодавством;
відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів;
відшкодування моральних збитків та майнової шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду та судових витрат;
відшкодування підприємствам (організаціям, установам) середнього заробітку працівників або виплата винагороди громадянам, які залучені до виконання обов`язків, передбачених законодавством та не пов`язаних з виконанням своїх службових обов`язків, або які проходять стажування в іншому державному органі;
сплата обов`язкових реєстраційних, інших платежів та внесків, пов`язаних з витратами на відкриття та провадження у справах, які розглядаються у закордонних юрисдикційних органах;
відшкодування непередбачуваних витрат державного службовця відповідно до законодавства;
оплата витрат виконавчого провадження;
виплати за державними деривативами та видатки, пов`язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, у тому числі сплата комісійних зборів, комісійної винагороди банку при купівлі, обміні (конвертації) валютних коштів та комісійних витрат банків-кореспондентів, штрафів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, сплата яких пов`язана із здійсненням платежів за державними деривативами.
Саме відповідно до ч.10 п.2.6 Інструкції, територіальне управління ДСА України в Одеській області здійснює виплати винагороди присяжним, оскільки дані виплати прямо кореспондуються з виплатою винагороди громадянам, які залучені до виконання обов`язків, передбачених законодавством та не пов`язаних з виконанням своїх службових обов`язків.
Як зазначає відповідач, що Одеським окружним адміністративним судом розглядалися позови ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Одеській області стосовно, зокрема, неподання звітів до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу (справи №420/1059/20, №420/10723/21).
Під час розгляду цих справ територіальним управлінням ДСА України в Одеській області наголошувалося на відсутності трудових правовідносин з позивачем.
У справі №420/1059/20 Верховний Суд визнав правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність між позивачем та відповідачем трудових відносин (пункт 42 постанови від 22.12.2022).
Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 420/1059/20 залишена без змін. Постанова набрала законної сили.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в якому просила:
- визнати бездіяльність відповідача щодо не повернення боргу несплаченого заробітку/винагороди присяжного засідателя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020 протиправною;
- визнати бездіяльність відповідача щодо неподання звітів до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу присяжного засідателя Суворовського суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020 протиправною;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області повернути борг несплаченого заробітку/винагороди та надати звіти до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу присяжного засідателя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що нарахування їй винагороди присяжного засідателя Суворовського суду м. Одеси за період з вересня 2017 року по 01.01.2020 здійснювалося відповідачем з порушенням вимог законодавства, оскільки базою для нарахування суддівської винагороди, з якої розраховується винагорода присяжного, за приписами статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», є 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року помножений на регіональний коефіцієнт (1,25). Також, на думку позивача, відповідачем при розрахунку суддівської винагороди, з розміру якої розраховується винагорода присяжного, протиправно не включено і щомісячні доплати у відповідному відсотковому розмірі, що свідчить про виплату їй винагороди присяжного не у повному розмірі. Крім того, позивач вказує про протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у неподанні звітів до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу, з огляду на те, що відповідач фактично є роботодавцем по відношенню до позивача, як застрахованої особи, нараховує і виплачує їй винагороду, та такий обов`язок прямо передбачений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при розрахунку винагороди присяжного засідателя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 діяв на підставі закону та в межах своїх повноважень. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки між позивачем та відповідачем відсутні трудові відносини, а дохід, який отримує позивач є винагородою, яка виплачується залученій до виконання обов`язків особі, передбачених законодавством та не пов`язаних з виконанням своїх службових обов`язків не є заробітною платою, у відповідача відсутній обов`язок нараховувати та сплачувати за таку особу єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів та діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.
Стаття 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає гарантії прав присяжних, відповідно до змісту якої присяжним за час виконання ними обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.
За присяжними на час виконання ними обов`язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов`язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов`язків у суді не допускається.
На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов`язків.
Процедуру нарахування, виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному відповідно до статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов`язків у суді, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 05.10.2016 № 198 (далі - Порядок № 198).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 198 присяжному за час виконання ним обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу:
у 2016 році - у порядку, визначеному положеннями Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами);
з 2017 року - у порядку, визначеному статтею 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону.
До фактично відпрацьованого часу належить: ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний; участь присяжного в судовому засіданні; перебування присяжного в нарадчій кімнаті; час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов`язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 198 виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов`язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного.
До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.
Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.
Відповідно до пунктів 4-6 Порядку № 198 Територіальне управління Державної судової адміністрації України не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви присяжного звертається до відповідного суду для отримання підтвердження виконання присяжним обов`язків у суді.
Суд не пізніше трьох робочих днів з дня отримання звернення територіального управління Державної судової адміністрації України надає територіальному управлінню Державної судової адміністрації України довідку за формою згідно з Додатком до цього Порядку, підписану головуючим суддею у справі за участю присяжного, про виконання/невиконання присяжним обов`язків у суді із зазначенням фактично відпрацьованого часу на підставі табелю обліку робочого часу.
Табель обліку робочого часу присяжного та довідка за формою згідно з Додатком до цього Порядку складається уповноваженою особою суду, визначеною керівником апарату суду.
Суд щоквартально, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, надає відповідному територіальному управлінню Державної судової адміністрації України узагальнену інформацію щодо розгляду справ за участю присяжних, у якій вказує номер справи, прізвище, ім`я, по батькові присяжного із зазначенням фактично відпрацьованого присяжним часу.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України протягом п`яти робочих днів після отримання від суду підтвердження виконання присяжним обов`язків у суді здійснює перерахування коштів на користь присяжного через відповідні органи Державної казначейської служби України в разі наявності кошторисних призначень та відкритих асигнувань з відрахуванням податків і зборів відповідно до законодавства.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною четвертою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;
3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
За змістом пункту 24 Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить:
1) з 1 січня 2017 року для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) з 1 січня 2018 року для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) з 1 січня 2019 року для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
4) з 1 січня 2020 року для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Суд дійшов висновку, що в межах здійснення державного регулювання виплати винагороди присяжному за час виконання ним обов`язків у суді встановлено дві розрахункові величини, а саме: посадовий оклад судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту); кількість відпрацьованих присяжним годин (для виконання обов`язків).
Винагорода присяжного розраховується виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту, як складової частини посадового окладу), визначеного статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та з урахуванням фактично відпрацьованого часу. У той же час, до складу посадового окладу не входять доплати передбачені частиною другою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які є додатковими складовими суддівської винагороди.
Щодо вимог позивача по обов`язку відповідача надати до фіскального органу звіти про суми нарахованої винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу, то судами встановлено, що відповідачем до податкового органу були подані податкові розрахунки (форма 1-ДФ), в яких зазначений ідентифікаційний код позивача (2055802266) за періоди 4 квартал 2017 року, 2 квартал 2018 року, 3 квартал 2018 року, 4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року, 3 квартал 2019 року, 4 квартал 2019 року, 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року.
Відповідно до витягів з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманих податків, в графі «прийняття на роботу та звільнення з роботи» - відсутні будь-які дати, а в графі «ознака доходу» - зазначено код 127 (інші доходи). Зазначене вказує на те, що між позивачем та відповідачем відсутні трудові відносини, а виплачений позивачу дохід - не є «заробітною платою», а є «погодинною винагородою».
Крім того, аналіз положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначено питання статусу присяжного, дає підстави для висновку, що виконання роботи присяжного у суді фактично є обов`язком громадянина, залученого до здійснення правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Отже, виконання обов`язків присяжного не є працею за наймом на умовах трудового договору в розумінні приписів цього Закону. Відповідно, присяжний, який виконує свій обов`язок у суді, не відноситься до зайнятого населення, визначеного частиною першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення».
Отже, є правильним висновок судів попередніх інстанцій, що між позивачем та відповідачем відсутні трудові відносини».
Суд не приймає до уваги доводи позивачки про застосування позиції у справах, які розглянуто апеляційними судами, оскільки відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням пріоритетності висновків ВС в з`ясованих обставинах, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах з 18.08.2017 року та зобов`язати відповідача внести виправлення в дату початку трудових відносин: замість з 01.10.2017 року на дату -18.08.2017 року та зобов`язати відповідача надати копії трудового договору, завірені належним чином до позивачки; до Головного управління ДПС в Одеській області та до Головного управління ПФУ в Одеській області.
Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивачки щодо прийняття окремої ухвали, тому у задоволені вимог викладених у заяві від 13.12.2023 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, суд
ВИРІШИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до ТУ Державної судової адміністрації в Одеській області, третя особа ГУ ПФУ в Одеській області про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 24.01.2024.
Суддя Р. Д. Абухін
15.01.24
