УХВАЛА
23 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 523/719/23
провадження № 61-12211ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 липня 2024 року, а також ухвали судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в клопотанні про призначення судової експертизи з економіки і про відмову в клопотанні про витребування «копій оригіналів» первинних документів суворої звітності
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
1. 03 вересня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 липня 2024 року (повний текст складено 05 серпня 2024 року), а також ухвали судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в клопотанні про призначення судової експертизи з економіки і про відмову в клопотанні про витребування «копій оригіналів» первинних документів суворої звітності у цивільній справі № 523/719/23.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо сплати судового збору
3. В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) до касаційної скарги позивачем не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Натомість додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2 147,20 грн, що не відповідає ставці цього збору, встановленій Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
4. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
5. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. У даній справі позивач звернулася до суду з позовом у січні 2023 року. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову є дві вимоги немайнового характеру про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язання вчинити певні дії.
7. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
8. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
9. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
10. З урахуванням наведеного розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 4 294,40 грн, із розрахунку 2 684,00 грн х 0,4 х 2 х 200%.
11. Натомість позивач сплатила 2 147,20 грн, на підтвердження чого до касаційної скарги додала платіжну інструкцію.
12. За таких обставин позивач має доплатити судовий збір у розмірі 2 147,20 грн та надати суду відповідний документ про його доплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
13. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
14. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження
15. Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
16. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
17. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
18. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
20. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
21. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
22. У поданій касаційній скарзі є посилання на постанови Верховного Суду, проте підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК, чітко не зазначені. Тому позивач повинна зазначити такі підстави (підставу) та навести відповідне обґрунтування.
23. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).
ІIІ. Щодо змісту касаційної скарги
24. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
25. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК).
26. Позивач у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК про наявність або відсутність у неї електронного кабінету не зазначила. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі такі відомості не звільнена, бо подала цю скаргу не в електронній формі через електронний кабінет.
27. За змістом пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
28. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення та постанову судів першої й апеляційної інстанцій, а також ухвали (обох інстанцій) про відмову в клопотанні про призначення судової експертизи з економіки і про відмову в клопотанні про витребування «копій оригіналів» первинних документів суворої звітності. Разом з тим, позивач не вказує конкретних дат, коли були постановлені ухвали, які вона оскаржує, та які саме суди їх постановили.
29. Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження, та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду.
ІV. Щодо надання доказів направлення копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалівіншим учасникам справи
30. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
31. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК України).
32. Позивачем не додано до касаційної скарги доказів надсилання копій цієї скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК - до електронного кабінету або у паперовій формі листом з описом вкладення.
V. Недоліки, які необхідно усунути
33. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:
1) документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2 147,20 грн або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону;
2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі, відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету та чіткого переліку тих судових рішень, які оскаржуються;
3) доказів надсилання іншим учасникам справи копій касаційної скарги разом з копіями доданих до неї матеріалів.
У разі подання уточненої касаційної скарги з додатками через підсистему «Електронний Суд» позивач має надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
У разі ж їх подання засобами поштового зв`язку, їхні копії мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
34. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
35. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
36. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 липня 2024 року, а також ухвали судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в клопотанні про призначення судової експертизи з економіки і про відмову в клопотанні про витребування «копій оригіналів» первинних документів суворої звітності у цивільній справі № 523/719/23 залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків та доплатити судовий збір у встановленому розмірі.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко
