Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13281/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.04.2024 року м. Київ
Колегія суддів Подільського районного суду міста Києва в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12021100070000881, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2021 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Києва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 24.07.2023 року вироком Солом`янського районного суду м.Києва за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч.2 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
встановила:
06.05.2021 року, у другій половині дня, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де у них з мотивів помсти за, на їх думку, протиправні дії щодо неповнолітнього ОСОБА_11 , 2010 р.н., виник умисел на вбивство ОСОБА_12 з особливою жорстокістю.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , взявши з собою легкозаймисту речовину, приблизно о 19 год. 00 хв. 06.05.2021 року прибули до закинутої будівлі за адресою м. Київ, пр-т. Гонгадзе 18-Ж , де виявили ОСОБА_12 .
Побачивши потерпілого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи спільно, з метою подолання можливого опору потерпілого та позбавлення його можливості врятувати своє життя, почали наносити удари по тілу ОСОБА_12 . Коли потерпілий внаслідок нанесених ударів залишився лежати на землі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, почали обливати ОСОБА_12 легкозаймистою речовиною, яку мали при собі. Після цього, усвідомлюючи, що використання вогню спричинить особливі фізичні страждання та призведе до смерті потерпілого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підпалили одяг ОСОБА_12 , який був змочений легкозаймистою речовиною, таким чином виконавши всі дії, спрямовані на умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
Переконавшись, що потерпілий горить, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покинули місце вчинення злочину.
У подальшому 06.05.2021 року ОСОБА_12 госпіталізовано, однак 07.05.2021 року від отриманих травм потерпілий помер у лікарні.
Відповідно до висновку експерта №021-491391-2021 від 23.07.2021 року, при судово-медичному дослідженні трупа у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені наступні тілесні ушкодження:
Поширені опікові поверхні тіла з ознаками дії відкритого полум?я, опік слизових дихальних шляхів, перелом 3,4 ребер по передньо-паховій лінії та 9,10 по задньо-паховій лінії зліва. Опікові поверхні шкіри виникли внаслідок дії високої температури (полум?я), опіки слизових оболонок дихальних шляхів виникли від дії високої температури при вдиханні розпеченого повітря. Вони мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та мають прямий причинний зв?язок із настанням смерті. Переломи ребер виникли внаслідок тупого (тупих) предметів, що мають обмежену поверхню травмуючої дії (виникнення їх при падінні на рівну поверхню не можливо) та мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості. Вони не мають прямого причинного зв?язку із настанням смерті. Усі виявлені тілесні ушкодження виявлені при дослідженні трупа могли виникнути у стоки та при обставинах, зазначених у мотивуючій частині постанови.
Смерть ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала від опіків полум?ям 2-3 ступеню 80% поверхні тіла з розвитком шоку. На це вказують: поширені опікові поверхні тіла з ознаками дії відкритого полум?я (опік шкіри 3 ступеня з дрібними пухкими крововиливами в глибоких шарах шкіри з лейкостазами в судинах), опік слизової оболонки трахеї, бронхів з некрозами та геморагічним компонентом, слабо вираженою ексудативною реакцією, десквамація епітелію трахеї бронхіол з напинанням аморфних часточок чорного та бурого кольору, ознаки брихоспазму, поля ателектаза, ділянки дистелектаза альвеол, гострої альвеолярної емфіземи, ішемічна, аноксемічна дистрофія дистрофія нейроцитов, набряк головного мозку, морфологічні ознаки шокової реакції в печінці та нирці, ознаки порушення мікроциркуляції та гем реології в судинах внутрішніх органів, шунтування кровотоку в нирці, некронефроз.
В ході розгляду справи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вину не визнавали.
В подальшому в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав вину частково, зазначаючи, що вчиняв дії самостійно, без участі ОСОБА_6 та діяв у стані афекту. Зазначив, що покидаючи місце вчинення злочину потерпілий був ще живий. При цьому суду показав, що 06.05.2021 року зустрівся зі своїм другом ОСОБА_6 , щоб випити каву, якому подзвонив неповнолітній ОСОБА_11 . Зі слів ОСОБА_6 йому стало відомо, що за «малим» біжить безхатько з ножом і треба піти його забрати. Після чого вони пішли до занедбаної будівлі бувшого кінотеатру. Коли підійшли до вказаного будинку, то побачили, як їм на зустріч біг ОСОБА_11 , а за ним біг цей безхатько ОСОБА_12 з ножем. Тоді ОСОБА_6 забирає ОСОБА_11 , а він штовхає потерпілого ОСОБА_12 в той час, коли той замахується на нього ножем. Він штовхнув ОСОБА_12 , він падає, потім встав і за те, що ОСОБА_12 замахувався на нього ножом, він наніс йому пару ударів кулаком правою рукою по голові, а саме три удари. Після цього ОСОБА_12 впав, він побачив кров із носа і рота, і далі не може пояснити, що ним керувало, діяв в стані афекту. В нього була з собою заздалегідь принесена без всякого умислу «бензин калоша», це легкозаймиста речовина. Вказану речовину він купив цього ж дня для чистки комп`ютера та вона була в нього в кишені штанів. Далі, він не знає, що їм керувало. ОСОБА_6 забрав ОСОБА_11 і пішов в сторону виходу, а він залишився з потерпілим ОСОБА_12 , взяв цю легкозаймисту речовину, вона була в пляшці, облив його і підпалив запальничкою. Коли він підпалив потерпілого, останній вибіг з коридору будівлі, там де був ОСОБА_6 , і той, побачивши це, почав тушити потерпілого, оскільки у нього була пляшка води. Потім співмешканка потерпілого ОСОБА_12 виклика швидку допомогу, а ОСОБА_6 забрав його, ОСОБА_11 і вони пішли звідти. Швидку допомогу не чекали. Зазначив, що окрім нього, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , в занедбаній будівлі також були ще діти, які бігали туди-сюди. ОСОБА_6 не бачив як він підпалив потерпілого. Удари по тілу потерпілого він не наносив, в грудну клітину він не бив.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 показав, що 06.05.2021 року, біля 19 год., зустрівся з ОСОБА_7 недалеко від вул. Порика,5 в м. Київ . Пізніше йому подзвонив ОСОБА_11 і почав кричати, що його заріжуть на будівництві. Відразу з ОСОБА_7 вони побігли, зайшли в будівлю з центрального входу, там вже були діти. Тут вибігає ОСОБА_11 , за ним потерпілий ОСОБА_12 з ножем. ОСОБА_7 відштовхує ОСОБА_12 , той падає, а він забирає ОСОБА_11 і вони пішли до виходу, це відстань приблизно метрів 5 від того приміщення де був потерпілий. В подальшому коли він обернувся то побачив як потерпілий «вивалився» з того коридору, впав на коліна і почав горіти біля виходу з будівлі. В нього була пляшка з мінералкою і він почав тушити потерпілого, який горів. В цей час ОСОБА_11 вже стояв біля виходу. Він бачив що ОСОБА_12 ще був живий, намагався зняти речі. Коли він поливав мінералкою потерпілого, ОСОБА_7 був в ступорі. Він потім питав в ОСОБА_7 , що сталось, але той не відповідав. Все відбулось дуже швидко, до 2 хвилин. Потім він забрав ОСОБА_11 та ОСОБА_21 і вони пішли. Зазначив, що не бачив як ОСОБА_7 наносив потерпілому удари, він теж ніяких ударів не наносив.
Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_6 та часткове визнання ОСОБА_7 своєї вини, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитаний у судовому засіданні неповнолітня свідок ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надала покази, що знає обвинувачених як « ОСОБА_23 » та « ОСОБА_11 », в день злочину знаходилась в занедбаній будівлі разом з іншими підлітками, це було влітку, приблизно о 17 годині. Разом з нею перебували інші діти: ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , хто був ще, не пам`ятає. Приблизно в цей час почула шум і крики на першому поверсі, чула як кричав чоловік. Піднялась на другий поверх і звідти видно. Бачила двох дорослих чоловіків, одного з яких вона впізнала та вказала, що це саме ОСОБА_7 . Злякавшись криків вона вибігла з будівлі, але коли покидала бачила дим та горіння. Згодом дізналась, що чоловіка, що кричав спалили заживо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 надала покази, що вона мешкала разом з потерпілим ОСОБА_12 в занедбаній будівлі на «Виноградарі». Обвинувачених бачила до вказаних подій, називає їх « ОСОБА_6 » та «ОСОБА_23». Повідомила, що 06.05.2021 року до вказаної будівлі біля 18 год. прийшов « ОСОБА_6 », який почав виганяти її із вказаного приміщення, штовхнув її. Вона сказала ОСОБА_12 «Ідемо, ОСОБА_6 не в настрої». ОСОБА_11 був не в настрої, боялась що ОСОБА_12 поб`ють. Потім ОСОБА_6 подзвонив « ОСОБА_23 », і той прибіжав. ОСОБА_11 прийшов перший, а «ОСОБА_23» другий. ОСОБА_6 її вигнав і вона пішла. Відійшла метрів на 10. Хвилин через 15 вибігли діти та сказали : « ОСОБА_12 догарає». Криків не чула, дим не бачила. Потім побачила, що ОСОБА_12 був в кросівках та носках, голий. Він тлів. Курткою його накрила. Потім бачила як ОСОБА_6 та ОСОБА_23 покинули будівлю через хвилин 15. Як їй було відомо, вони прийшли розбиратися з ним за те, що він нібито напав на дитину. Вона вийшла з приміщення, залишила їх там втрьох, криків перебуваючи на відстані не чула. Приблизно в цей же час « ОСОБА_6 » та «ОСОБА_23» покинули будівлю. Коли вона повернулася, то побачила як потерпілий вже тлів, ніяких звуків не видавав. Під час допиту не змогла зазначити хто саме « ОСОБА_6 », а хто «ОСОБА_23», стверджувала, що пройшло вже два роки і вона не може згадати. Стверджувала, що не може сказати, чи був ОСОБА_6 тоді на місті, але казала, що особа, схожа на « ОСОБА_6 ». В день злочину було багато дітей, серед яких була дитина на ім`я ОСОБА_11 , він перший і почав підбурювати « ОСОБА_6 », оскільки повідомив тому, що потерпілий ОСОБА_12 кидався на нього з ножом, проте всі діти кричали, що це все неправда.
Допитана в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надала покази, що обвинувачених вона знає як « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_23 ». « ОСОБА_6 » вона знала, оскільки він на той час був співмешканцем мами ОСОБА_11 , з яким вона навчалась, « ОСОБА_23 » до вказаних подій раніше не бачила. В травні 2021 року, приблизно після 15 години, ще було світло, вона знаходилась у вказаній занедбаній будівлі, разом з іншими дітьми, були також ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , ОСОБА_11 , хто ще був не пам`ятає. Коли там знаходилась, то почула крик в будівлі і побігла разом з іншими дітьми на нього. Крик був з першого поверху будинку, куди вона й пришла разом з іншими. Там був « ОСОБА_6 », на той момент вітчим дитини ОСОБА_11 , якого вона знала до всіх цих подій, сам ОСОБА_11 та « ОСОБА_23 », імені його вона не знала, знала про нього зі слів самого ОСОБА_11 . Коли вона перебувала там, то побачила, як « ОСОБА_6 » тримав в руках якусь пляшку, вона була прозора і поливав нею потерпілого, потім вона бачила сірник, вогонь і потерпілий загорівся. Коли вони спустилися, то потерпілого тільки підпалили і вони одразу вибігли і почали викликати швидку, пожежних та поліцію. В подальшому, на слідстві, з нею проводили впізнання по фото і вона впізнала обох за рисами обличчя, стверджувала, що під час подій. ОСОБА_6 знаходився до неї більш боком і вона бачила все. Під час допиту в судовому засіданні вказала на обвинувачених, хто з них « ОСОБА_6 », а хто «ОСОБА_23».
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 надав покази, що обвинувачених він знає як ОСОБА_6 та « ОСОБА_23 ». ОСОБА_6 в 2021 році декілька місяців мешкав разом з його матір`ю, а «ОСОБА_23» він знав як друга ОСОБА_6 , він бував у них в гостях. Три роки тому, весною чи восени, не пам`ятає, в пору року коли ще були в куртках він знаходився в занедбаній будівлі на «Виноградарі», раніше часто з іншими дітьми компанією там гуляли. У вказаній будівлі мешкав потерпілий, вже покійний ОСОБА_12 , безпритульний, який там жив разом зі своєю співмешканкою. В той день, в обідню пору, ще було світло, він там гуляв з дітьми та бачили як ОСОБА_12 був з ножом, він злякався і побіг додому. Там була мама та ОСОБА_6 , він повідомив їм, що в цій будівлі ОСОБА_12 дітям погрожував ножом, що йому страшно було. Потім до ОСОБА_12 прийшов мами племінник ОСОБА_11 , поговорив з ним, щоб такого більше не було, а через деякий час туди пішли ОСОБА_6 та «ОСОБА_23» та почали розбиратися з цим ОСОБА_12 . Він спочатку стояв зверху, а потім спустився вниз зі всіма, так як почав переживати, що щось трапиться, потім почалась якась бійка, били «ОСОБА_23» і ОСОБА_6 обидва, а потім він побачив вогонь, горів ОСОБА_12 , його облили бензином. Він бачив як ОСОБА_12 стягував з себе одяг, щоб він не прилипав до тіла. Через деякий час прийшла його мати, з собою в неї була пляшка води і вона почала поливати водою ОСОБА_12 , щоб затушити його. Потім мама дала цю пляшку ОСОБА_6 і той теж полив ОСОБА_12 водою. Після цього, вони всі пішли додому, ОСОБА_6 до них пішов, а «ОСОБА_23» до себе. ОСОБА_12 нічого не кричав, він не чув. Крім нього, там також були і інші діти, була і ОСОБА_33 , вона була спочатку на другому поверсі, потім внизу. Під час допиту в судовому засіданні повідомив, що перед тим, як загорівся ОСОБА_12 , він бачив в руках пляшку з бензином в руках Кості, як він обливав ОСОБА_12 . Чи обливав ОСОБА_6 , чи передавав йому пляшку ОСОБА_23 , не бачив. ОСОБА_12 лежав на землі, до того як його підпалили. Він побитий лежав на землі, і ОСОБА_23 і ОСОБА_6 його били, били обидва, навіть коли він вже лежав на землі.
Колегія суддів оцінює показання свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_11 належними та достовірними у розумінні ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності, є логічними і послідовними з приводу обставин події кримінального правопорушення.
Крім того, судом встановлено, що винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, підтверджується іншими дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами, а саме :
- витягом з ЄРДР від 06.05.2021 за номером кримінального провадження
№ 12021100070000881, відповідно до якого 06.05.2021, приблизно о 19 год. 30 хв., за адресою м. Київ, пр.Г.Гонгадзе,18-Ж у приміщенні закинутої будівлі, група осіб, за попередньою змовою скоїли вбивство з особливою жорстокістю ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с.162),
- даними протоколу огляду місця події від 06.05.2021, проведеного у присутності понятих ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , у приміщенні недобудови за адресою: м. Київ, пр-т Гонгадзе, 18-Ж . Відповідно до вказаного протоколу, складеного 06.05.2021 року в період часу з 21 год. 00 хв. по 21 год. 38 хв., на першому поверсі вказаної недобудови виявлено та вилучено: шматок обшивки крісла (стільця), обгорілу ганчірку, змиви кіптяви зі стіни. Всі зазначені речі поміщені спеціальних пакетів та вилучені (т. 1 а.с.163-165);
- даними довідки КНП «Київська міська клінічні лікарня №2» про перебування ОСОБА_12 в лікарні: шокова реанімація 06.05.2021 року з діагнозом : Опік тіла. Опік дихальних шляхів. Димова токсична інгаляція. Вкрай важкий опіковий шок (т.1, а.с.166);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.05.2021, відповідно до якого 06.05.2021 о 22 годині 10 хвилин затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с. 167-169);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.05.2021, відповідно до якого 06.05.2021 о 22 годині 10 хвилин затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.1 а.с. 172-174);
- даними рапорту Подільського УП ГУНП в м. Києві, зареєстрованого в ІТС ІПНП № 16594 від 07.05.2021, відповідно до якого встановлено, що в опіковому відділенні помер ОСОБА_12 . Діагноз: опік полум`ям 2-го та 3-го ступеню 80% поверхні тіла, опік дихальних шляхів, димова токсична інгаляція, вкрай важкий опіковий шок. Доставлений з вул. Гонгадзе 18 - Ж. Зі слів лікаря його облили бензином та підпалили 06.05.2021 року (т. 1 а.с. 177);
- даними протоколу огляду місця події, складеного 07 травня 2021 року, проведеного у присутності понятих ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , у приміщенні моргу КМКЛ № 2 за адресою: м. Київ, вул. Краківська, б. 13 . Відповідно до вказаного протоколу, 07.05.2021 року в період часу з 10 години 43 хвилини по 11 годину 07 хвилин проведено огляд трупа ОСОБА_43 . В ході огляду встановлено, що все тіло ОСОБА_43 обгорівше, волосяний покров відсутній. Під час вказаного огляду нічого не вилучалося (т. 1 а.с.178-180);
- даними протоколу огляду місця події від 07.05.2021 року, проведеного в у присутності понятих ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , у приміщенні приймального відділення КМКЛ № 2 за адресою: м. Київ, вул. Краківська, б. 13 . Відповідно до вказаного протоколу, 07.05.2021 в період часу з 00 годин 30 хвилин по 00 годин 50 хвилин виявлено та вилучено: куртку сірого кольору, пальто чорного кольору, шматок камуфляжної тканини (ймовірно частина штанів) з паском, комір білого кольору, кросівки чорного кольору з шкарпетками. Всі зазначені речі з наявними слідами горіння та частково вологі на дотик, поміщені до спеціальних пакетів та вилучені (т. 1 а.с.181-183);
- постановою про визнання предметів речовими доказами та визначення їх місця зберігання від 07.05.2021, відповідно до якої визнано речовими доказами: один шматок обшивки крісла, одну обгорілу ганчірку, куртку сірого кольору з написом «ZHANSHI», пальто чорного кольору, шматок камуфляжної тканини з паском (частина штанів), комір білого кольору, кросівки чорного кольору з шкарпетками, що належать ОСОБА_12 , мобільний телефон «Ксіомі М18», що належить ОСОБА_6 , кросівки синього кольору із вставками червоного кольору та підошвою білого кольору, що належать ОСОБА_7 , поміщені до спец.пакету SUD 4009184 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП в м.Києві (т.1 а.с. 184-185);
- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.05.2021 року та Довідки до нього, з яких вбачається, що впізнання почато о 09 год. 11 хв. та закінчено о 09 год. 14 хв., проведеного слідчим у кримінальному провадженні - начальником відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_47 за участю понятих ОСОБА_48 , ОСОБА_49 свідок ОСОБА_37 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків, впізнала особу, зображену на фото №3, як наглядно знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_6 , який 06.05.2021, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Гонгадзе, 18-Ж (закинута будівля), прийняв участь у побитті безхатька на ім`я ОСОБА_12 . Свідок впізнав особу за загальною сукупністю зовнішніх ознак, перерахованих в протоколі: тип, колір, форма та особливості обличчя, форма, розташування, особливості брів, форма, колір, розмір розташування очей, форма та особливості розташування носа, розмір, особливості розташування рота та губ, форма та положення підборіддя, форма та положення вух. Згідно додатку до протоколу, на фотознімку №3 та на яку було вказано свідком ОСОБА_37 є ОСОБА_6 (т.1 а.с. 186-188);
- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.05.2021 року та Довідки до нього, з яких вбачається, що впізнання почато о 16 год. 11 хв. та закінчено о 16 год. 14 хв., проведеного слідчим у кримінальному провадженні - начальником відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_47 за участю понятих ОСОБА_48 , ОСОБА_49 свідок ОСОБА_22 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків, впізнала особу, зображену на фото №3, як наглядно знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_23 «ОСОБА_23», який 06.05.2021, приблизно о 19 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Гонгадзе, 18-Ж (закинута будівля), прийняв участь у побитті безхатька на ім`я ОСОБА_12 . Свідок впізнав особу за загальною сукупністю зовнішніх ознак, перерахованих в протоколі. Згідно додатку до протоколу, на фотознімку №3 та на яку було вказано свідком ОСОБА_22 є ОСОБА_7 (т.1 а.с. 189-191);
- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.05.2021 року та Довідки до нього, з яких вбачається, що впізнання почато о 16 год. 51 хв. та закінчено о 16 год. 54 хв., проведеного слідчим у кримінальному провадженні - начальником відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_47 за участю понятих ОСОБА_48 , ОСОБА_49 свідок ОСОБА_50 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків, впізнала особу, зображену на фото №1, як наглядно знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_23 «ОСОБА_23», який 06.05.2021, приблизно о 19 год., перебуваючи за адресою: м.Київ, пр-т Гонгадзе, 18-Ж (закинута будівля), прийняв участь у побитті безхатька на ім`я ОСОБА_12 , після чого облив його рідиною та підпалив. Свідок впізнав особу за загальною сукупністю зовнішніх ознак, перерахованих в протоколі. Згідно додатку до протоколу, на фотознімку №1 та на яку було вказано свідком ОСОБА_50 є ОСОБА_7 (т.1 а.с. 192-194);
- висновком судово-психіатричного експерта №278 від 03.06.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_6 проведено комісійну амбулаторну судово-психіатричну експертизу та встановлено, що ОСОБА_6 скарг під час дослідження не висловлював, вважає себе психічно здоровою людиною, заперечує вживання коли-небудь раніше наркотичних речовин. З приводу діяння, в скоєнні якого він на час дослідження підозрювався, повідомив: «потерпілий був наркоманом, приставав до дітей, сварив їх, кидав каміння, я йому неодноразово робив зауваження. Знаю, що його спалили та вбили, а хто це зробив, не знаю. Я в цьому не винен, все навісили на мене». За результатами експертизи встановлено, що ОСОБА_6 у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він підозрюється на будь-який психічний розлад (в тому числі хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психіки) не страждав. Він міг усвідомити свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на даний час на будь-який психічний розлад (в тому числі хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки) не страждає. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру ( т. 1 а.с.212-213);
- висновком судово-психіатричного експерта №288 від 08.06.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_7 проведено комісійну амбулаторну судово-психіатричну експертизу та встановлено, що ОСОБА_6 скарг під час дослідження не висловлював, заперечує вживання коли-небудь раніше наркотичних речовин. З приводу діяння, в скоєнні якого він на час дослідження підозрювався повідомив: «в той день випив значну кількість горілки, випив біля 0,7 л горілки, пив у квартирі своїх друзів. Потім зателефонувала дитина мого спільника та повідомила, що потерпілий ображає його. Пам`ятаю те, що було далі смутно, у зв`язку з великою кількістю алкоголю, який випив. Але пам`ятаю, що наносив удари потерпілому - помер на наступний день у лікарні, а мене затримали через декілька годин після побиття». За результатами експертизи встановлено, що ОСОБА_7 у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він підозрюється на будь-який психічний розлад (в тому числі хронічне психічне захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності чи іншого хворобливого стану психіки) не страждав. Він міг усвідомити свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на даний час на будь-який психічний розлад не страждає. За своїм психічним станом він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру ( т. 1 а.с.214-215);
- даними висновку експерта № 091-123-2021, проведеного з 02.06.2021 по 10.06.2021 лікарем судово-медичним експертом-цитологом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_51 , відповідно до яких згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 178/143 від 06.05.2021 року, виданої Київською міською клінічною лікарнею № 2, кров потерпілого ОСОБА_43 належить до групи АВ (IV) ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні правого та лівого кросівок знайдена кров людини, встановити статеву належність якої не вдалось через відсутність клітинних елементів крові. При визначенні групової належності крові виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_12 . На експертизу був наданий кросівок спец.пакет SUD4009184, визнаний речовим доказом та належний ОСОБА_7 (т.1 а.с. 217-221);
- даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/22224-ФХД, проведеного 02.07.2021 головним судовим експертом відділу фізико-хімічних досліджень лабораторії досліджень матеріалів, речовин і виробів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_52 , відповідно до якого на наданих на дослідженнях куртці сірого кольору, пальті чорного кольору, обвугленому фрагменті штанів (камуфльованому), фрагменті тканини білого кольору, парі кросівок чорного кольору, фрагментах шкарпеток чорного кольору, фрагментах тканини та поролону, марлевому тампоні та обвугленому фрагменті тканини слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено, у межах чутливості використаних методів дослідження ( т. 1, а.с. 224-232);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.07.2021 року, розпочатого о 18 год. 15 хв. - закінченого о 18 год. 30 хв., та відеозапису його проведення, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_37 за адресою : м. Київ, пр-т Гонгадзе, 18-Ж (закинута будівля), під час слідчого експерименту розповіла, показала на місті, та відтворила обставини та місце події, свідком яких вона стала 06.05.2021 року, вказавши місце, де саме бачила в руках у ОСОБА_6 пляшку з рідиною і як той почав чиркати і підпалив потерпілого. Розрізняє ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Після того як ОСОБА_6 підпалив потерпілого, вогонь швидко поширився, потерпілий вспалахнув, злякалась та побігла. Потерпілий говорив «хватить», але це не зупинило ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 (т.1, а.с. 233-237);
- даними висновку експерта № 021-49-1391-2021, проведеного 23.07.2021, складеного експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_53 , даними висновку експертного дослідження №021-1391-2021, проведеного з 11.05.2021 по 23.07.2021 року лікарем судово-медичним експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_53 та даними висновку експертного дослідження №061-725-2021, проведеного з 14.05.2021 по 14.06.2021 року, складеного експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_53 , відповідно до яких при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 , 1980 р.н., встановлені наступні тілесні ушкодження: поширені опікові поверхні тіла з ознаками дії відкритого полум?я, опік слизових дихальних шляхів, перелом 3,4 ребер по передньо-паховій лінії та 9,10 по задньо-паховій лінії зліва. Опікові поверхні шкіри виникли внаслідок дії високої температури (полум?я), опіки слизових оболонок дихальних шляхів виникли від дії високої температури при вдиханні розпеченого повітря. Вони мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та мають прямий причинний зв?язок із настанням смерті. Переломи ребер виникли внаслідок тупого (тупих) предметів, що мають обмежену поверхню травмуючої дії (виникнення їх при падінні на рівну поверхню не можливо) та мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості. Вони не мають прямого причинного зв?язку із настанням смерті. Усі виявлені тілесні ушкодження виявлені при дослідженні трупа могли виникнути у строки та при обставинах зазначених у мотивуючій частині постанови.
Смерть ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала від настала від опіків полум?ям 2-3 ступеню 80% поверхні тіла з розвитком шоку. На це вказують: поширені опікові поверхні тіла з ознаками дії відкритого полум?я (опік шкіри 3 ступеня з дрібними пухкими крововиливами в глибоких шарах шкіри з лейкостазами в судинах), опік слизової оболонки трахеї, бронхів з некрозами та геморагічним компонентом, слабо вираженою ексудативною реакцією, десквамація епітелію трахеї бронхіол з напинанням аморфних часточок чорного та бурого кольору, ознаки брихоспазму, поля ателектаза, ділянки дистелектаза альвеол, гострої альвеолярної емфіземи, ішемічна, аноксемічна дистрофія дистрофія нейроцитов, набряк головного мозку, морфологічні ознаки шокової реакції в печінці та нирці, ознаки шунтування кровотоку в нирці, некронефроз.
У зв`язку з перебуванням ОСОБА_12 в лікарні із-за недоцільності дослідження біологічний матеріал (кров) на токсикологічне дослідження не направлявся. (т.1 а.с. 238-247);
- даними довідки про опрацювання інформації, виконаною УОТЗ ГУНП у м. Києві 27.07.2021 року, відповідно до якої абонентський номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_6 в період часу 06.05.2021 року з 00 год. 27 хв. по 07.05.2021 року 02 год. 25 хв. фіксувався базовими станціями, що обслуговують місце скоєння злочину (т. 2 а.с. 244).
Проаналізувавши всі докази, колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою, а їх сукупність повністю підтверджує дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
При цьому суд критично ставиться до часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , оскільки вважає покази нещирими та такими, що надані з метою ухилення від кримінальної відповідальності, суперечать матеріалам кримінального провадження та показам свідків, які були безпосередньо допитані в залі судового засідання.
Незгода сторони захисту з наданими стороною обвинувачення доказами у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими, а є лише способом захисту обвинувачених і намаганням спростувати докази, які об`єктивно вказують на вчинення ними злочину, з метою уникнення відповідальності за скоєне.
Твердження сторони захисту про непричетність ОСОБА_6 до вказаного злочину і відсутність в його діях такої кваліфікуючої ознаки як «попередня змова групою осіб» не знайшло свого підтвердження.
Відповідно до рішень Верховного Суду домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Із матеріалів провадження та допитів свідків, які були безпосередньо допитані в залі судового засідання вбачається, що дії обвинувачених були узгодженими та послідовними, обидва наносили удари по тілу потерпілого, навіть коли той вже знаходився на землі та не чинив ніякого опору. На спільність умислу, спрямованого на умисне вбивство, вказує механізм та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, а саме те, що свідки бачили як безпосередньо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 наносили удари потерпілому, навіть коли той лежав на землі, в подальшому бачили в руках і ОСОБА_7 , і ОСОБА_6 пляшку з рідиною, якою був политий потерпілий та згодом підпалений. Саме вказане свідчить про наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій обвинувачених, що свідчить про їхню попередню домовленість.
Доводи сторони захисту в тому, що ОСОБА_6 намагався погасити потерпілого, поливаючи його водою, не спростовує вчинення ним протиправного заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, що спричинило його смерть.
Також, згідно з усталеною правозастосовною практикою (постанова Верховного Суду України, ухвалена у справі 5-24кс15; постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду, ухвалені у провадженнях № 51-313км17, № 51-4716км18, №51-7637км18, № 51-1269км18, № 51-2031км18; постанова Великої Палати Верховного Суду, ухвалена у провадженні № 13-32кс18), у тому числі відповідно до орієнтирів, наведених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», основним критерієм є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій:
при умисному вбивстві на відміну від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, її настання охоплюється умислом винного;
якщо винний діяв із умислом на вбивство, тривалість часу, що минув із моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
З юридичної точки зору для відмежування умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК) від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК), беруться до уваги докази щодо змісту та спрямованості умислу винного. Питання про умисел вирішується з урахуванням усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, і його способу, знаряддя злочину, кількості, характеру та локалізації заподіяних тілесних ушкоджень та причин припинення посягання.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачені ОСОБА_7 та
ОСОБА_6 умисно облили потерпілого легкозаймистою речовиною і підпали його, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, в результаті цих дій наступного дня настала його смерть.
При цьому потерпілий зазнав особливих страждань та відчував нестерпний біль.
Таким чином, про спрямування умислу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , саме на умисне вбивство потерпілого з особливою жорстокістю свідчить, зокрема спосіб вчинення злочину, умисний підпал потерпілого, засіб його вчинення (легкозаймиста речовина), взаємовідносини між обвинуваченими та потерпілим.
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу № 703/1992/17, дійшов чіткого висновку, про те, що намагання обвинуваченого допомогти потерпілому, а саме загасити полум`я, вказує на усвідомлення обвинуваченим протиправності своїх дій та наслідків, які можуть настати у виді смерті потерпілого, однак не свідчать про його намір завдати потерпілому лише тяжких тілесних ушкоджень.
Саме тому, сам факт тушіння вогню на потерпілому не спростовує висновків про умисність дій ОСОБА_6 на заподіяння смерті потерпілого, вчинене з особливою жорстокістю, а тому не може бути підставою для перекваліфікації його дій ані на ч. 2 ст. 121 КК, ані на будь-яку іншу кваліфікацію.
За встановлених обставин колегія суддів вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю «поза розумним сумнівом» і зібрано достатньо доказів для визнання їх винними.
Щодо доводів сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту з малолітнім свідком ОСОБА_37 , суд зазначає, що синтаксична конструкція ч. 1 ст. 227 КПК України вказує на обов`язковість участі при проведенні слідчих дій або законного представника, або педагога, або психолога, проте не всіх указаних осіб одночасно. У даному випадку під час проведення слідчого експерименту забезпечено участь законного представника ОСОБА_54 , а тому підстав вважати указаний доказ недопустимим не вбачається.
Доводи сторони захисту на відсутність доказів надання судовому експерту саме копії Направлення на медичний огляд трупа потерпілого, а не його оригіналу і як наслідок складання Висновку, суд відхиляє.
Верховний Суд неодноразово вирішував, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Також Суд зазначав, що якщо доказ визнається недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК України, суд має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та /або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми, і має обґрунтовувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.
Окрім того, на посилання сторони захисту стосовно суперечностей у показаннях свідків суд зауважує, що колегія суддів надала їм оцінку в сукупності та взаємозв`язку з іншими дослідженими судом доказами, що жодним чином не вплинуло на правильність встановлення у справі фактичних обставин.
Доводи сторони захисту про те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про одночасний допит свідків є необґрунтованими.
Частиною 15 ст. 352 КПК України передбачено, що суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з`ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених ч. 9 ст. 224 КПК України.
Відповідно до встановленого порядку та обсягу дослідження доказів у засіданнях було допитано з дотримання вимог КПК України свідків, більшість з яких були неповнолітні, у ході чого, зокрема, забезпечено стороні захисту право на перехресний допит, досліджено докази за результатами проведених із вказаними свідками слідчих дій. Свідки надали детальні й вичерпні показання щодо відомих їм усіх обставин провадження, та перевіркою матеріалів справи не встановлено даних, які би свідчили про можливість повідомлення ними інших нових суттєвих обставин, що стосуються вчиненого злочину.
Сама по собі незгода сторони захисту зі змістом показань свідків не є підставою для їх повторного та одночасного допиту.
Окрім того колегія суддів ураховує вік свідків, останні є малолітні та неповнолітні, особливості їхнього допиту, а саме у присутності батьків, психолога та педагога, та специфіку, з метою уникнення можливої психологічної травми. Окрім того, один з неповнолітніх свідків був допитаний відповідно до вимог ч. 4 ст.354 КПК України поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідно і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
В ч. 2 ст. 50 КК України вказано, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч.1 ст. 65 КК України, п.п. 1-3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами покарання» вбачається, що суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Призначаючи покарання, у кожному окремому випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні із кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин скоєння (форму вини, мотиву і мети, способу вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали). Висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання необхідно належним чином мотивувати у вироку.
При цьому, призначене покарання має відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанова Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 725/4274/22).
При обранні виду та міри покарання колегія суддів, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинувачених та запобіганню вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Вина ОСОБА_7 , яка полягає в тому, що він своїми умисними діями вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб, є доведеною і тому, колегія суддів знаходить правильною кваліфікацію його дій за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Так, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий.
Так, 24.07.2023 ОСОБА_7 засуджений вироком Солом`янського районного суду м.Києва за ч.4 ст. 407 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 згідно зі ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відсутністю обставин, які б пом`якшували покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, тяжкість вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного, колегія суддів вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства, а також не знаходить підстав для призначення покарання, наближеного до мінімальної санкції ч. 2 ст. 115 КК України.
Вина ОСОБА_6 , яка полягає у тому, що він своїми умисними діями вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб, є доведеною і тому, колегія суддів знаходить правильною кваліфікацію його дій за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
При обранні виду та міри покарання колегія суддів, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 згідно зі ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відсутністю обставин, які б пом`якшували покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, тяжкість вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного, колегія суддів вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства, а також не знаходить підстав для призначення покарання, наближеного до мінімальної санкції ч. 2 ст. 115 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 14.05.2021 року на: один шматок обшивки крісла, одну обгорілу ганчірку, куртку сірого кольору, пальто чорного кольору, шматок камуфляжної тканини з паском, комір білого кольору, кросівки чорного кольору з шкарпетками, мобільний телефон «Ксіомі М18», що належить ОСОБА_6 , кросівки синього кольору, що належать ОСОБА_7 .
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як встановлено судом, витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-21/22224-ФХД від 02.07.2021 складають 2745 грн. 92 коп.
Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначеної експертизи в сумі 2745 грн. 92 коп.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.
Попереднє ув`язнення під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягає зарахуванню в строк відбуття покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4,12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотинадцять) років.
Початок строку відбування покарання відраховувати з дня фактичного затримання ОСОБА_6 - з 06 травня 2021 року.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4,12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного поглинення менш суворого покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24.07.2023 у виді 3 (трьох) років позбавлення волі більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.
Початок строку відбування покарання відраховувати з дня фактичного затримання ОСОБА_7 - з 06 травня 2021 року.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речові докази:
- один шматок обшивки крісла, який поміщено до спеціального пакету KIV1118593; одну обгорілу ганчірку, яку поміщено до спеціального пакету KIV1118531; одну куртку сірого кольору із написом «ZHANSHI», що належить ОСОБА_12 , яку поміщено до спеціального пакету INZ4043000; одне пальто чорного кольору, що належить ОСОБА_12 , яку поміщено до спеціального пакету INZ4042999; один шматок тканини камуфляжного кольору з паском (частина штанів), один комір білого кольору, що належить ОСОБА_12 , яку поміщено до спеціального пакету INZ4043001; одну пару кросівок чорного кольору із підошвою білого кольору, одну пару шкарпеток, що належить ОСОБА_12 , яку поміщено до спеціального пакету INZ4043002; одна пара кросівок синього кольору із вставками червоного кольору та підошвою білого кольору, що належать ОСОБА_7 , поміщену до спец.пакету SUD4009184, які знаходяться в камері схову речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві - знищити;
- мобільний телефон «Ксіомі М18», що належить ОСОБА_6 , поміщено до спец.пакету KIV1118520 - повернути ОСОБА_6 .
На підставі ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинувачених
ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 2745 грн. 92 коп. (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн. 92 коп. в дольовому порядку по 1372 грн. 96 коп. (одна тисяча триста сімдесят дві грн. 96 коп.), з кожного.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 14.05.2021 року на: один шматок обшивки крісла, одну обгорілу ганчірку, куртку сірого кольору, пальто чорного кольору, шматок тканини камуфляжного кольору з паском, комір білого кольору, кросівки чорного кольору з шкарпетками, мобільний телефон «Ксіомі М18», що належить ОСОБА_6 , кросівки синього кольору, що належать ОСОБА_7 , - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
