У Х В А Л А
18 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 917/1212/21
Провадження № 12-62звг24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О.,
учасники справи:
прокурор - Василенко Н. В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач-1 - ОСОБА_2 ,
відповідач-2 - ОСОБА_3 ,
відповідач-3 - не з`явились,
відповідач-4 - ОСОБА_4 ,
відповідач-5 - не з`явились,
третя особа-1 - не з`явились,
третя особа-2 - не з`явились,
розглянула в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі
за позовомзаступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал», приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України
та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-5 - приватного нотаріуса Удовіченко Марини Юріївни,
про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію, наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння,
У С Т А Н О В И Л А
1. У липні 2021 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кабінету Міністрів України (далі - Позивач, КМУ) звернувся до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (далі - НАК «Надра України», Компанія), Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс» (далі - ТОВ «ГК «Інвестсервіс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» (далі - ТОВ «ІК «Комфорт Капітал», Товариство), приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни (далі - Нотаріус), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України (далі - ФДМУ), з позовом про (з урахуванням уточненої позовної заяви від 10.09.2021):
- визнання незаконним та скасування рішення Нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32046495 від 26.10.2016, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності за Компанією на виробничий корпус та блок обслуговуючих приміщень загальною площею 5 242,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, будинок 54 (далі - Майно);
- визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадра від 15.05.2020 № 224 «Про прийняття рішення про вчинення ПрАТ «НАК «Надра України» правочинів щодо відчуження майна Компанії, переданого до її статутного капіталу засновником» (далі - Наказ) у частині зобов`язання Компанії вчинити правочин щодо відчуження Майна Компанії, переданого до її статутного капіталу засновником;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.08.2020, укладеного між Компанією і ТОВ «ГК «Інвестсервіс» щодо продажу нерухомого Майна (далі - Договір купівлі-продажу);
- витребування у Товариства на користь КМУ нерухомого Майна;
- скасування державної реєстрації права приватної власності на Майно, проведеної за ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» на підставі рішення державного реєстратора - Нотаріуса від 09.09.2020 № 53961682 з одночасним припиненням речових прав цього Товариства на вказане нерухоме Майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1065479953101).
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що реєстрація права власності за НАК «Надра України» та подальше відчуження Майна, яке є державним, здійснене з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передане державою до статутного фонду НАК «Надра України» Майно не змінило свого правового режиму та залишається державною власністю і стосовно цього майна діють обмеження щодо вільного розпорядження, які передбачені для державного майна. Власником цього Майна є держава в особі КМУ, який не приймав рішення про зміну його правового режиму, а отже, зміна форми власності з державної на приватну не відбулася, тому Договір купівлі-продажу не відповідає нормам чинного законодавства, як і Наказ Держгеонадр. Відтак реєстрація права приватної власності на Майно за НАК «Надра України» здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, а в розумінні статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» постанова КМУ від 17.08.2000 № 1273, накази Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.04.2001 № 160 та НАК «Надра України» від 27.04.2001 № 16 не є документами, на підставі яких може бути проведено реєстрацію права приватної власності.
Отже, спірне Майно було відчужено без волевиявлення власника - держави в особі КМУ, тому воно підлягає витребуванню у державну власність від останнього набувача відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Майно було передано до статутного фонду НАК «Надра України» у власність як плата за акції, про що свідчать Указ Президента України від 14.06.2000 № 802 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр» (далі - Указ № 802), постанова КМУ від 14.07.2000 № 1128 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Надра України» (далі - Постанова № 1128), а також положення статуту Компанії, які розділяють поняття «майно, передане до статутного фонду» та «майно, передане в користування».
Суди вказали, що акціонерне товариство як суб`єкт господарювання утворюється на майновій основі, що складається з вкладів акціонерів у його статутний капітал, а відтак таке майно належить самому акціонерному товариству на праві власності. Засновники акціонерного товариства з моменту передачі товариству майнових внесків перестають бути власниками майна, що становить їх внески, здобуваючи у власність замість цього майна акції, емітовані товариством, та відповідно корпоративні права щодо управління товариством. При цьому якщо положення установчих документів товариства не передбачають застережень про те, що внеском учасника товариства до статутного капіталу товариства є майнові права, у тому числі право користуватися майном, то майновий внесок учасника до статутного (складеного) капіталу є об`єктом права власності товариства. Станом на 26.10.2016, тобто на час проведення державної реєстрації права приватної власності на Майно за НАК «Надра України», редакція пунктів 21, 22, 23 статуту Компанії не містила відповідних обмежень, а стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не визначає вичерпного переліку документів, на підставі яких може здійснюватися реєстрація права власності.
Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили посилання Прокурора як на обґрунтування його вимог на норми, які застосовуються до корпоратизованих товариств, та твердження про створення НАК «Надра України» в процесі корпоратизації державного унітарного підприємства у господарське товариство як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
НАК «Надра України» не є державним унітарним та/або державним комерційним підприємством та не проходила процедуру корпоратизації (перетворення) за Указом Президента України від 01.06.1993 № 210 «Про корпоратизацію підприємств» (далі - Указ про корпоратизацію), Компанія була утворена відповідно до Указу № 802 та Постанови № 1128 як акціонерна компанія, при цьому Компанія, не будучи державним підприємством, отримала статус власника майна, переданого засновником (КМУ) до її статутного фонду як плату за акції (пункт 5.1 статуту), і доказів іншого в матеріали справи не надано.
Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування Наказу в частині зобов`язання Компанії вчинити правочин з відчуження Майна місцевий господарський суд вказав, що компетенція Держгеонадр як єдиного акціонера НАК «Надра України» визначається статтею 33 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктом 43 її статуту, за підпунктом 30 якого до виключної компетенції загальних зборів належить питання про прийняття рішення про вчинення Компанією правочинів щодо відчуження її майна, переданого до її статутного капіталу засновником. У зв`язку з наведеним суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Наказ Держгеонадр видано відповідно до норм чинного законодавства, положень статуту та в межах повноважень. Із цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу суди зазначили, що права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215, 216 ЦК України, такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 цього Кодексу, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача (висновок Верховного Суду України від 31.10.2012 у справі № 6-53цс12).
Суди вказали, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що власником Майна є КМУ, та того, що спірне Майно вибуло з його володіння або особи, якій він передав це майно, поза їхньою волею, а отже, наведене свідчить про відсутність дефекту волі КМУ щодо передачі Майна не тільки до статутного капіталу Компанії, а й у її власність.
Враховуючи, що Прокурор та Позивач не довели порушення прав держави у спірних правовідносинах, суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог. Разом із цим суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими доводи Нотаріуса про недоведеність Прокурором факту об`єктивної неможливості довідатися про спірну державну реєстрацію у 2016 році, клопотання Прокурора про визнання поважними причин пропуску позовної давності на звернення до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності таким, що не підлягає задоволенню, та відповідно про сплив позовної давності на звернення Прокурора до суду із цією вимогою.
4. Постановою від 03.04.2024 Велика Палата Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу Прокурора; рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у цій справі скасувала; ухвалила нове рішення, яким частково задовольнила позов Прокурора в інтересах держави в особі КМУ до Нотаріуса, Держгеонадр, НАК «Надра України», ТОВ «ГК «Інвестсервіс», ТОВ «ІК «Комфорт Капітал», ФДМУ та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-5 - приватного нотаріуса Удовіченко Марини Юріївни, про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію та Наказу, визнання недійсним Договору купівлі-продажу, витребування Майна із чужого незаконного володіння; витребувала у ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» на користь КМУ Майно; у решті позову відмовила.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що за аналізом статті 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України) всі суб`єкти державного сектора економіки мають діяти на праві господарського відання чи оперативного управління.
Утворення акціонерних товариств на базі майна корпоратизованих державних унітарних товариств та особливий склад осіб, які беруть участь у їх заснуванні, серед яких державні органи, що здійснюють управління державним майном, зумовлює своєрідний порядок набуття такими акціонерними товариствами права власності на майно, що передається державою до їх статутного фонду.
На відміну від акціонерних товариств, які засновуються на базі приватної власності, створення акціонерних товариств на базі майна державних підприємств регулюється не лише нормами ЦК України, ГК України та Закону України «Про господарські товариства» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а й спеціальним законодавством.
Так, за частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при перетворенні державного унітарного підприємства в акціонерне товариство воно стає правонаступником підприємства, що приватизується.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що акціонерні товариства, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі органів виконавчої влади, мають спеціальний (особливий) правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, які створюються в загальному порядку, а державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності й відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури.
Отже, до моменту завершення процедури приватизації до створюваного акціонерного товариства в силу правонаступництва переходять права та обов`язки, які мало державне унітарне підприємство, у тому числі й обсяг майнових прав на державне майно, у цьому випадку - на праві господарського відання.
Державне майно, яке закріплювалося за державним підприємством на праві господарського відання, перебуває у створюваного акціонерного товариства на праві господарського відання, про що також свідчать вимоги про необхідність дотримання процедури приватизації при відчуженні майна господарських товариств з корпоративними правами держави понад 25 %, що закріплено в пунктах 19, 20 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності».
Велика Палата Верховного Суду вказала, що корпоратизація державних унітарних підприємств через їх перетворення у господарські товариства є лише передумовою для подальшої приватизації майна, переданого до їх статутного фонду.
У зв`язку із цим державне майно, передане державою до статутного фонду державного унітарного підприємства, корпоратизованого в акціонерне товариство, сто відсотків акцій статутного фонду якого залишаються у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації є державною власністю.
За наведеного Велика Палала Верховного Суду виснувала, що єдиним власником спірного майна є держава в особі КМУ.
У цих висновках вона також послалася на те, що обмеження на відчуження державного майна, переданого до статутного фонду Компанії, були закріплені в статутах, чинних на час реєстрації права приватної власності (26.10.2016), спірного Наказу (15.06.2020) та укладення Договору купівлі-продажу (14.08.2020), а державне майно, у тому числі Майно, передане Компанії відповідно до законодавства, закріплене за нею на праві господарського відання.
Велика Палата Верховного Суду вказала також, що за частиною другою статті 145 ГК України, статтею 6 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007 № 803 (далі - Порядок № 803), зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника. КМУ не приймав рішення про зміну режиму спірного Майна, у зв`язку із цим зміни форми власності з державної на приватну не відбулося, а правовий режим майна НАК «Надра України», заснованого на державній власності, міг бути змінений лише шляхом приватизації.
З огляду на наведене, а також те, що власник не приймав рішення щодо зміни правового режиму цього Майна, Держгеонадра не були наділені законодавством та статутом Компанії повноваженнями вирішувати питання щодо відчуження державного майна, а єдиним власником спірного майна є держава в особі КМУ.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що передане на підставі постанови КМУ до статутного фонду Компанії Майно є та залишилося у власності держави, а власник рішення про зміну правового режиму цього Майна не приймав, тому реєстрація права власності за Компанією та подальше відчуження нею цього Майна Товариству відбулися незаконно, у зв`язку із чим власник в особі КМУ має право на витребування цього майна з незаконного володіння, що є ефективним способом захисту, враховуючи зміст та характер спірних правовідносин учасників справи.
5. У листопаді 2024 року ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» (далі також Заявник) звернулося до Великої Палати Верховного Суду із заявою, в якій просить переглянути постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у цій справі за нововиявленими обставинами, скасувати ухвалені у справі рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Як на нововиявлені обставини Заявник посилається на інформацію, яка стала йому відома від НАК «Надра України» з відповіді на адвокатський запит, одержаної ним 04.10.2024, та доданих до цієї відповіді документів, а саме про те, що відчуження спірного майна відбулося із здійсненням попередньої незалежної оцінки вартості відчужуваного майна шляхом проведення електронних аукціонних торгів.
Так, 24.06.2020 на електронному торговому майданчику Аграрної біржі було проведено електронні аукціонні торги (аукціони) із продажу майна НАК «Надра України», за результатами яких переможцем торгів було визнано ТОВ «ГК «Інвестсервіс», яке запропонувало найбільшу ціну за виставлене на аукціон майно - 42 148 836,00 грн (протокол електронних аукціонних торгів з продажу позиції № 1/24-06 від 24.06.2020). Згідно із звітом з незалежної оцінки майна ВЕР 6/2 від 04.06.2020 ринкова вартість майна становила 34 101 000,00 грн, отже, сума, сплачена ТОВ «ГК «Інвестсервіс» за спірне майно, була конкурентною та вищою за ринкову більш ніж на 8 мільйонів гривень. Добросовісність переможця аукціону також убачається з протоколу торгів, який містить інформацію про наявність іншого учасника, який пропонував нижчу ціну.
7. Ухвалою від 21.11.2024 Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у цій справі та призначила заяву ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» до розгляду на 18.12.2024.
8. 12.12.2024 від НАК «Надра України» надійшли пояснення до заяви, в яких Компанія просить повністю задовольнити заяву ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» про перегляд постанови суду касаційної інстанції у цій справі, скасувати ухвалені у справі рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
НАК «Надра України» погоджується з доводами заяви про те, що суди не дослідили обставин добросовісності / недобросовісності набувача нерухомого майна, що має значення для вирішення питання щодо витребування такого майна відповідно до статей 387, 388 ЦК України, а також обставин, з якими пов`язується пропуск позовної давності.
9. Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
10. Звертаючись у цій справі із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду касаційної інстанції на підставі наведеної норми, Заявник звертає увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не розглядали обставини придбання спірного майна на електронних торгах (аукціоні), ці обставини не були відображені в судових рішеннях, не були відомі Заявнику та суду касаційної інстанції під час прийняття постанови 03.04.2024. За відсутності можливості оцінки добросовісності набувача майна, з урахуванням наведених нововиявлених обставин, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо підставності витребування майна від ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» є передчасними та зробленими за неповного з`ясування істотних обставин, що існували на час розгляду справи.
11. На обґрунтування наведеного Заявник звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові у справі № 233/4365/18, за яким, вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна, а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону.
Отже, якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вкотре зазначила, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином.
Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець.
12. Заявник вважає, що обставини придбання спірного майна за результатом проведення електронних аукціонних торгів за ціною вище ринкової за наявності інших учасників аукціону є обставинами, що обґрунтовують добросовісність набуття майна ТОВ «ГК «Інвестсервіс», а відтак і ТОВ «ІК «Комфорт Капітал». Ці обставини, на думку Товариства, мають істотне значення для правильного вирішення спору про витребування цього майна, існували на час розгляду справи та прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду й не могли бути відомі ТОВ «ІК «Комфорт Капітал», оскільки воно не було безпосереднім покупцем. Заявник наголошує, що спірне майно було внесене до його статутного капіталу, тому обставини його набуття не були та не могли бути йому відомі. Також звертає увагу на відсутність законодавчо визначеного обов`язку досліджувати історію набуття майна, що вноситься учасником до статутного капіталу товариства.
При цьому ТОВ «ГК «Інвестсервіс» на час розгляду справи не є учасником ТОВ «ІК «Комфорт Капітал», а його представники не брали активної участі в судовому розгляді справи та зазначені обставини суду не повідомляли.
13. Заявник стверджує, що вказані обставини придбання спірного майна за результатами проведення аукціону за ціною вище ринкової за наявності інших учасників аукціону йому стали відомі тільки після прийняття постанови, що підтверджується доданими до заяви документами, лише 04.10.2024, отже вони повністю відповідають ознакам нововиявлених обставин та є підставою для перегляду постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024.
14. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Наведений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
15. За своєю природою нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).
16. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення [постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 (пункт 26)].
17. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи [постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)].
18. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи [постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 (пункт 6.38)].
19. Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». Європейський суд з прав людини зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
20. Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.
21. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону.
22. Отже, для нововиявлених обставин необхідними є одночасна наявність таких ознак, як-от: ці обставини існували на час розгляду справи, ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, ці обставини є істотними для розгляду справи (тобто врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що було прийнято).
За відсутності принаймні однієї із цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та відповідно бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Обставинам, про які зазначає ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» у своїй заяві, вказані ознаки не характерні.
23. Заявник посилається на добросовісність набувача майна як основний критерій, який підлягав дослідженню судами у вирішенні спорів про витребування майна за статтею 388 ЦК України з посиланням на відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду, про що, на його думку, свідчать ті обставини, що ТОВ «ГК «Інвестсервіс» набуло майно за результатами електронних торгів за вартістю, яка перевищувала ринкову вартість майна, а також за участі іншого учасника торгів.
24. ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» вказує, що ці обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи судами, оскільки воно не брало участі безпосередньо в аукціоні, а майно було внесене до його статутного капіталу учасником, який є добросовісним набувачем, - ТОВ «ГК «Інвестсервіс».
25. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що, як стверджує Заявник, зазначені обставини стали йому відомі після звернення до НАК «Надра України» з адвокатським запитом від 23.09.2024, однак вважає пояснення ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» щодо неможливості знати про вказані обставини на час розгляду справи непереконливими.
26. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу № 376/20 від 14.08.2020, укладеного між НАК «Надра України» і ТОВ «ГК «Інвестсервіс», за пунктом 1.1 якого визначено, що останній приймає у власність спірне майно за ціною, встановленою за результатами торгів на аукціоні, який відбувся 24.06.2020 у формі електронних аукціонних торгів, а згідно з пунктом 2.1 спірний об`єкт нерухомого майна відчужується за ціною, що становить 42 148 836,00 грн (згідно з протоколом електронних аукціонних торгів (аукціонів) з продажу позиції № 1/24-06 від 24.06.2020) (том 1, а. с. 52).
Також у матеріалах справи містяться копії звіту з незалежної оцінки майна від 01.06.2020 (том 1, а. с. 117) та протоколу електронних аукціонних торгів (аукціонів) з продажу позиції № 1/24-06 (том 1, а. с. 222), копії яких також долучені до заяви ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» на підтвердження обставин, які вважає нововиявленими та такими, що є підставою для перегляду прийнятих у справі судових рішень.
27. З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що зазначені Заявником обставини не були та не могли бути йому відомі на час розгляду справи, а отже, не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, тому не можуть бути підставою для здійснення перегляду постанови суду касаційної інстанції від 03.04.2024 у цій справі.
28. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
29. Згідно із частиною четвертою статті 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. УркевичСуддя-доповідач К. М. ПільковСудді:О. О. БанаськоО. В. Кривенда О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. ВоробйоваС. О. Погрібний М. І. ГрицівО. В. Ступак О. А. ГубськаІ. В. Ткач Ж. М. ЄленінаЄ. А. Усенко В. В. КорольН. В. Шевцова С. І. Кравченко
