Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
8 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 757/29843/19-к
провадження № 13-70кс25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки ОСОБА_1 ,
суддів
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду матеріалів провадження за касаційними скаргами прокурора та представника потерпілого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року про повернення апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001025 і
ВСТАНОВИЛА:
1. Як встановлено слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва й наведено в ухвалі від 04 вересня 2019 року, Управлінням спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 від 07 жовтня 2014 року за підозрою ОСОБА_22 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3
ст. 27 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
2. 18 червня 2014 року ОСОБА_22 оголошено в розшук. У рамках вказаного кримінального провадження досудове розслідування неодноразово відновлювалося та зупинялося.
3. Постановою слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_23 , погодженою прокурором групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_24 , від 26 листопада 2018 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025, відповідні відомості внесено до ЄРДР.
4. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня
2019 року скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_23 , погоджену прокурором групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_24 , від 26 листопада 2018 року про зупинення досудового розслідування; встановлено строк 24 години з моменту проголошення ухвали для прийняття слідчим, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 та/або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, рішення щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42014000000001025 та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР); встановлено процесуальний строк тривалістю 30 днів для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 42014000000001025 від 07 жовтня 2014 року за підозрою ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ст. 340 та ч. 3 ст. 27 ст. 365 КК України.
5. Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року та від 02 жовтня
2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційними скаргами прокурора та представника потерпілого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 на ухвалу слідчого судді.
6. Ухвалами Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 листопада 2019 року та від 15 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за касаційними скаргами прокурора та представника потерпілого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 на зазначені вище ухвали апеляційного суду.
7. У жовтні 2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_25 та представник потерпілого ОСОБА_20 - адвокат ОСОБА_21 знову оскаржили ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня
2019 року.
8. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого, подані на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) повернуто особам, які їх подали.
9. В ухвалі апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року наголошено, що Верховний Суд неодноразово постановляв ухвали про відмову у відкритті провадження, а саме від
14 листопада 2019 року та від 15 січня 2024 року з оцінкою доводів касаційних скарг на ухвали апеляційного суду, постановлені на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, про відмову у відкритті провадження від 15 жовтня 2019 року за апеляційною скаргою прокурора та від 02 жовтня 2023 року за апеляційною скаргою представника потерпілого - адвоката ОСОБА_21 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року.
10. Вказане судове рішення суду апеляційної інстанції оскаржено в касаційному порядку прокурором та представником потерпілого ОСОБА_20 - адвокатом ОСОБА_21 , які в касаційних скаргах просять скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
11. Прокурор у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року з підстав, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки суддя-доповідач щодо застосування такої підстави повернення апеляційної скарги неправильно тлумачив зміст вказаної норми.
12. Вказує прокурор і на недотримання вимог ч. 6 ст. 13 Закону України від 02 червня
2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у постанові об`єднаної палати (далі - ОП) Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) від 16 вересня 2024 року (справа № 761/26342/22), на яку є посилання в апеляційній скарзі. За висновками ОП ККС ВС ухвала слідчого судді, якою встановлено строк для вчинення дій та ухвалення органом досудового розслідування рішення, передбаченого ст. 283 КПК України, підлягає апеляційному оскарженню на підставі приписів ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 7 КПК України.
13. Аналогічні доводи містяться в касаційній скарзі представника потерпілого
ОСОБА_20 .
14. Ухвалою від 04 вересня 2025 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду передала кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та представника потерпілого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата), оскільки на переконання колегії суддів, матеріали провадження містять виключну правову проблему.
15. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати, колегія суддів зазначила таке.
16. Згідно з правозастосовною практикою Великої Палати виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням якісного та кількісного вимірів. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
17. Щодо кількісного критерію, який її характеризує як таку, що притаманна не одній конкретній справі, а значній кількості проваджень, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності, необхідно брати до уваги питому частку зупинених проваджень через розшук підозрюваної особи, в тих справах, де відсутні підстави до застосування спеціального порядку здійснення досудового розслідування (in absentia).
18. З погляду якісного критерію, про виключність правової проблеми вказують такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права. Вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі та єдності практики щодо кількох пов`язаних між собою питань та норм права.
19. Питання щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні неодноразово ставало предметом вирішення різних колегій суддів ККС ВС, судової палати, а також об`єднаної палати.
20. Так, Другою судовою палатою ККС ВС в постанові від 18 жовтня 2019 року
(справа № 757/37346/18-к; провадження № 51-1329кмп19) сформульовано висновок щодо застосування приписів ст. 309 КПК України у взаємозв`язку із положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, за яким ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК України, окремому апеляційному оскарженню, відповідно до положень статті 309 КПК України, не підлягають.
21. Крім того, судова палата зазначила, що вважає необґрунтованими посилання прокурора на правовий висновок Верховного Суду України (далі - ВСУ) у постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к, та висновки Великої Палати Верховного Суду у провадженнях № 13-16сво18 та № 13-19кс18 (постанови від 23 травня 2018 року), де йдеться про інші правовідносини, коли в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України, адже право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України. На відміну від вищезазначених випадків, ухвала слідчого судді була постановлена на підставі статей 3, 28, 114 КПК України.
22. Надалі такої правозастосовної позиції додержувались колегіїсуддів ККС ВС у постановах Третьої судової палати від 29 січня 2020 року (справа № 263/2612/19; провадження № 51-4312км19), Третьої судової палати від 29 квітня 2020 року
(справа № 757/25205/19-к; провадження № 51-3695км19), Першої судової палати від 24 грудня 2020 року (справа № 757/23781/20; провадження № 51-3138км20).
23. Об`єднана палатаККС ВС в постанові від 16 вересня 2024 року (справа № 761/26342/22, провадження № 51-7561кмо23) зробила висновок, відмінний від вказаних усталених правозастосовних позицій, за яким ухвала слідчого судді, якою встановлено строк для проведення процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню як така, що не передбачена законом.
24. За вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка неодноразово вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Натомість існування суперечливих судових рішень може створити стан правової невизначеності, знизити довіру громадськості до судової системи, тоді як така довіра, безумовно, є одним з найважливіших компонентів правової держави (див. рішення у справі «Нейдет Шахін і Періхан Шахін проти Туреччини» (Nejdet Sahin and Perihan Sahin v. Turkey ) [ВП], № 13279/05, § 57, від 20 жовтня 2011 року, з подальшими посиланнями).
25. Будь-який припис права має бути доступним і передбачуваним (рішення у справах «Achour v. France», заява № 67335/01, п. 42; «Kononov v. Latvia» [ВП], заява № 36376/04, п. 185). У своїй практиці ЄСПЛ виходить із того, що застосування норм права має бути передбачуваним для особи і кожен має право сподіватися на те, що норми права будуть застосовані до нього так само, як вони застосовуються до інших осіб, що опинилися у подібній ситуації. Порушення цієї вимоги, як правило, пов`язується із довільним тлумаченням норм права під час правозастосування.
26. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII). До його повноважень, крім іншого, належить забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону № 1402-VIII).
27. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що, визнаючи повноваження судді тлумачити закон, потрібно пам`ятати також і про обов`язок судді сприяти юридичній визначеності, яка гарантує передбачуваність змісту та застосування юридичних норм, сприяючи тим самим забезпеченню високоякісної судової системи (пункт 47).
28. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо подібних правовідносин.
29. Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
30. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень, що неможливо забезпечити в цьому провадженні без висновків ВП ВС.
31. Враховуючи наведене, колегія суддів ККС ВС вбачала належне підґрунтя до твердження про наявність якісного критерію, який свідчить про виключну правову проблему, яка виявляється через мінливість і суперечливість судової практики та відмінних один від одного доктринальних підходів до вирішення відповідного питання.
32. Про наявність кількісного критерію переконливо свідчить питома вага кримінальних проваджень, розглянутих Верховним Судом з цього питання, та відомості з ЄДРСР щодо рішень, постановлених слідчими суддями та апеляційними судами за відповідними скаргами, які вимірюються не двозначними числами.
33. Отже колегія суддів дійшла висновку про наявність у цьому провадженні виключної правової проблеми, вирішення якої матиме визначальне значення для формування сталої судової практики щодо застосування приписів статей 3, 28, 114 КПК України у їх взаємопоєднанні із тими, що передбачені статтями 219, 294, 295-1 цього Кодексу, а тому вважає за доцільне передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
34. Існує очевидна і нагальна необхідність формування єдиної правозастосовної практики у справах, де постає питання про застосування слідчим суддею приписів статей 28, 114 КПК України з урахуванням вказаних особливостей.
35. Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 45 Закону № 1402-VIII Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
36. Положеннями ч. 5 ст. 434-1 КПК України передбачено, що підставою для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати є обґрунтований висновок суду, який розглядає справу в касаційному порядку, про те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
37. Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду констатує, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відповідно до ч. 4 ст. 434-2 КПК України належним чином умотивувала та обґрунтувала доцільність прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду вказаного кримінального провадження, що відповідно до частини шостої статті КПК України є підставою для призначення його до розгляду.
Керуючись статтями 430, 434-1, 434-2, 441 КПК України, пунктом першим частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Прийняти до розгляду кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та представника потерпілого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року про повернення апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014000000001025.
Призначити кримінальне провадження до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 29 жовтня 2025 року о 12:00 у приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
Копії ухвали надіслати учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_11
ОСОБА_3 ОСОБА_12
ОСОБА_4 ОСОБА_13
ОСОБА_5 ОСОБА_14
ОСОБА_6 ОСОБА_15
ОСОБА_7 ОСОБА_16
ОСОБА_8 ОСОБА_17
ОСОБА_9 ОСОБА_18
ОСОБА_10 ОСОБА_19
