У Х В А Л А
20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 204/3370/21
провадження № 61-5977ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 08 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання квартири особистою приватною власністю й визнання права власності на частину квартири та
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив у порядку поділу спільного майна подружжя виділити йому квартиру
АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 виділити квартиру
АДРЕСА_2 ; виділити ОСОБА_1 у власність майно: вбудовану газову варильну панель Gorenje G6SYB 2010 року, вбудовану плиту Gorenje BO76SYB 2010 року, двоконфорочну індукційну плиту 2015 року, витяжку PyramidaHEE 61 2010 року, котел опалювальний двоконтурний SimeFormat 25 zip 2005 року, холодильник Атлант 2000 року, соковитискач DEXDJU 85 2010 року, кухонний комбайн «Мрія» 1998 року, посудомийну машину Electroluxesf-2420
2012 року, телевізор Samsung 42 LE40A450C2XUA 2008 року, супутникову систему (антенна + ресивер DreamBoxDM800 HD + монітор IPS 24) 2012 року, швейну машинку Подольск 142 з тумбою та електроприводом 1990 року, принтер XeroxPhazer 3140 2012 р., пральну машину BoshClassixx6 2018 р., пральну машину AristonTX60 1997 р., кондиціонер cnnirFujitsu 9 кВт 2012 р., пиловсмоктувач з водяним фільтром Zelmer 829.0 ST 2012 р., кухонний гарнітур 2010 року (на замовлення), шафу-купе двосторонню (на замовлення) 2012 року, кухонний куточок масив 2010 року, диван «Генрі» 2010 року, кутову шафу-сервант + комод (темне дерево) 2014 року, стіл круглий розсувний (темне дерево) 2015 року, стіл письмовий кутовий (на замовлення) 2002 року, ліжко металеве двоспальне «Афіна» 160x200 см з ортопедичним матрацом «Катрін» Сонлайн 2013 року, шафу-пенал-вітрину - 2 штуки (на замовлення) 2014 року, шафу кутову + шафу-пенал + шафу-пенал (комплект) 2013 року, диван 160 см 2010 року; стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1/2 компенсації вартості вказаного майна в розмірі 41 007,50 грн.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати квартиру АДРЕСА_2 , яка придбана під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , її особистою власністю; визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
08 лютого 2024 року рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири
АДРЕСА_1 ; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
26 березня 2026 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 08 лютого 2024 року в частині задоволених позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Визнано квартиру АДРЕСА_2 право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , та квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , об`єктами спільної сумісної власності подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею
38 кв. м, житловою площею 17,9 кв. м, реєстраційний номер 19752099, припинивши ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру
АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею
31,3 кв. м, житловою площею 16,9 кв. м, реєстраційний номер 70116012101, припинивши ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 08 лютого 2024 року залишено без змін.
29 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чечелівського районного суду
м. Дніпра від 08 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2026 року, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови складено 06 квітня 2026 року.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що датою складення повного тексту постанови Дніпровськогоапеляційного суду
від 26 березня 2026 року зазначено 06 квітня 2026 року.
Строк на касаційне оскарження судових рішень заявницею не пропущено, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови. Тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 711/2302/18, від 12 червня 2023 року в справі № 712/8602/19, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 2 частини першої, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявниця вказує, що в розгляді справи брав участь суддя, якому було заявлено відвід, суди не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 08 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2026 року.
Витребувати з Чечелівського районного суду м. Дніпра цивільну справу
№ 204/3370/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання квартири особистою приватною власністю йвизнання права власності на частину квартири.
Надіслати учасникам справи копії касаційних скарг та доданих до них документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційні скарги, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська