Справа № 2-438/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Кавун І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», треті особи: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування в розмірі 50180,08 грн., пені 4027,5 грн., трьох відсотків річних 779,51 грн., втрат від інфляції 535,3 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 14 вересня 2010 року він уклав з відповідачем, ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», Договір добровільного страхування наземного транспорту № 23557, відповідно до якого застрахував власні майнові інтереси, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом -автомобіль марки Ssang Yong, модель Kyron, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на випадок дорожньо-транспортної пригоди.
27 жовтня 2010 року вказаний автомобіль було пошкоджено внаслідок ДТП.
29 жовтня 2010 року позивач звернувся до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»із заявою про настання страхового випадку та надав весь потрібний комплект документів передбачений п. 11 Договору добровільного страхування наземного транспорту. З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, що передбачено п. 12.5 Договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач звернувся до ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон». Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 1460 від 04.11.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП та вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 50880,08 грн.
15.11.2010 року та 24.12.2010 року позивач звертався до відповідача з вимогами виплатити страхове відшкодування, необхідне для проведення відновлювального ремонту автомобіля, на що отримував відмови у виплаті: лист № 983-у від 16.11.2010 р., лист № 1026 від 31.12.2010 р., лист № 35-ю від 17.01.2011 р..
Дану відмову позивач вважає необгрунтованою та незаконною, а дії відповідача такими, що порушують вимоги законодавства про страхування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування 50180, 08 грн., пеню 4027, 5 грн., три відсотки річних 779, 51 грн., втрати від інфляції 535, 3 грн.
Представник відповідача до суду з'явився, позовні вимоги не визнав та підтвердив, що 14.09.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту, 29.10.2010 року позивачем було надано пакет документів відповідно до п. 11 Договору добровільного страхування наземного транспорту.
Відповідно до положень п. 14.2.3 Договору добровільного страхування наземного транспорту, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.
Таким чином, керуючись п. 14.2.3, п. 14.2.5, п. 14.2.6, п. 13.2 Договору добровільного страхування наземного транспорту та зважаючи на ігнорування позивача надати додаткову інформацію щодо обставин ДТП, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Крім того, представник відповідача, посилаючись на висновок спеціаліста-автотехніка № 9-23 від 12.08.2011 р., зазначив, що пошкодження елементів кузова автомобіля не відповідають зафіксованій дорожній обстановці в протоколі огляду місця події та схемі до нього, а також обставинам стосовно механізму утворення пошкоджень елементів кузова автомобіля, про які повідомив страхувальник. Тому просив суд в позовних вимогах відмовити.
Представник третьої особи - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»в судове засідання з'явився, пояснив, що вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник третьої особи - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся належним чином.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 27.10.2012 р. позивач, проїзджаючи по вул. Леніна, с. Красне, Обухівського району, Київська область, на застрахованому автомобілі марки Ssang Yong, модель Kyron, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 був засліплений дальним світлом фар автомобіля, що рухався по зустрічній смузі, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 23557 від 14.09.2010 року позивач застрахував у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»власний автомобіль марки Ssang Yong, модель Kyron, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.
29 жовтня 2010 року позивач звернувся до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»із заявою про настання страхового випадку та надав весь комплект документів передбачений п. 11 Договору добровільного страхування наземного транспорту.
На підтвердження розміру матеріального збитку, позивач надав відповідачу Звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 1460 від 04.11.2010 р. складений експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3, що діє на підставі Квалафікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_3 від 20.12.2003 р. та Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_4 від 02.06.2004 р. Згідно звіту, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 50180,08 грн.
Позивач отримав листи від відповідача № 983-у від 16.11.2010 р., № 1026 від 31.12.2010 р., № 35-ю від 17.01.2011 р. про відмову у виплаті страхового відшкодування за даним страховим випадком з посиланням на п. 14.2.3, п. 14.2.5, п. 14.2.6, п. 13.2 Договору добровільного страхування наземного транспорту, а саме тому, що позивач особисто не з'являється у приміщення відповідача для надання додаткових пояснень щодо обставин ДТП.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Аналізуючи кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що факт існування Договору добровільного страхування наземного транспорту та настання страхового випадку , підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Таким чином, з огляду на зазначене, в діях відповідача вбачається порушення законодавства про страхування.
В обгрунтування своїх заперечень, представник відповідача посилається на Висновок спеціаліста-автотехніка № 9-23 від 12.08.2011 р., що за оцінкою суду не є достовірним та належним доказом, з огляду на ту обставину що вказаний висновок складено на підставі фотографій на електронному носієві, крім цього, суду не надано жодного документу, що підтверджує повноваження та фах особи, що складала вказаний звіт.
Таким чином позовна вимога про стягнення страхового відшкодування доведена та підлягає стягненню в розмірі 50180,08 грн.
Згідно ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом, тому суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 4027,50 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тому суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача інфляції боргу в розмірі 535,30 грн. підлягає задоволенню.
Також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргуа також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 779,51 грн. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України. ст.ст. 8, 16 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 509, 526, 530, 610, 625, 629, 979, 982, 988, 992 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 77 на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 50 180 грн. 08 коп. (п'ятдесят тисяч сто вісімдесят грн. 08 коп.), пеню у розмірі 4 027 грн. 50 коп. (чотири тисячі двадцять сім грн. 50 коп.), три проценти річних у розмірі 779 грн. 51 коп. (сімсот сімдесят дев'ять грн. 51 коп.) та витрати від інфляції у розмірі 535 грн. 30 коп. (п'ятсот тридцять п'ять грн. 30 коп.). Всього стягнути 55 522 грн. 39 коп. (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 39 коп.)
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 77 на користь держави судовий збір у розмірі 555 грн. 22 коп. (п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 22 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду -протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м Києва.
Суддя: Антонова Н.В.
