Справа № 2-438/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2012 Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Іщенко І. В.
при секретарі Берекеля О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної клінічної лікарні, Лікарні швидкої медичної допомоги про надання копій історії хвороби,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про надання копій історії хвороби. В позові посилався на те, що 09.09.2011 року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря Чернівецької обласної клінічної лікарні щодо надання копії історії хвороби її чоловіка ОСОБА_2, який перебував на стаціонарному лікуванні в ОКЛ у відділенні реанімації з 27.06.2011 року по 28.07.2011 року. Відповідь надана у вигляді резолюції на заяві не відповідає вимогам ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. Однак, в порушення зазначеної статті відмова оформлена письмово, але у вигляді резолюції на заяві, дані про порядок оскарження у отриманій відмові відсутні, підставою відмови було наступне: «Первинна медична документація приватним особам не надається», дана підстава не є мотивованою, немає посилання на відповідний нормативний акт, згідно якого було відмовлено. В своїй заяві вона просила надати не «первинну документацію», як було зазначено у відповіді , а копію історії хвороби. 09.09.2011року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря обласної комунальної установи «Лікарні швидкої медичної допомоги» щодо надання копії історії хвороби її чоловіка ОСОБА_2, який поступив у відділення урології ЛШМД 20.06.2011р. та був виписаний з відділення реанімації 27.06.2011р. На зазначений запит 28.09.2011р. отримала відповідь, яка не відповідає вимогам ст. ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. Однак, в порушення зазначеної статті у відповіді ЛШМД не вказано мотивовану підставу відмови, є лише посилання на ЗУ «Про доступ до публічної інформації» без зазначення статті та вказано: «підстави для надання запитної інформації відсутні». Згідно п.2 ст. 19. Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до ч. 2 Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» у випадках відмови у наданні або навмисного приховування медичної інформації від пацієнта, членів його сім'ї або законного представника вони можуть оскаржити дії чи бездіяльність лікаря безпосередньо до суду або, за власним вибором, до медичного закладу чи органу охорони здоров'я. Просила визнати дії лікарень протиправними та надати їй копії історій хвороби ОСОБА_2
В судовому засіданні представники позивача, заяву підтримали, надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви просили позов задовольнити.
Представник обласної клінічної лікарні позов визнав, не заперечував проти надання копії історії хвороби.
Представник лікарні швидкої медичної допомоги позов не визнав, в своїх поясненнях та письмових запереченням просив в позові відмовити.
Вислухавши доводи сторін і дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 09.09.2011 року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря Чернівецької обласної клінічної лікарні щодо надання копії історії хвороби її чоловіка ОСОБА_2, який перебував на стаціонарному лікуванні в ОКЛ у відділенні реанімації з 27.06.2011 року по 28.07.2011 року. Відповідь надана у вигляді резолюції на заяві не відповідає вимогам ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. Однак, в порушення зазначеної статті відмова оформлена письмово, але у вигляді резолюції на заяві, дані про порядок оскарження у отриманій відмові відсутні, підставою відмови було наступне: «Первинна медична документація приватним особам не надається», дана підстава не є мотивованою, немає посилання на відповідний нормативний акт, згідно якого було відмовлено. В своїй заяві вона просила надати не «первинну документацію», як було зазначено у відповіді , а копію історії хвороби. 09.09.2011року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря обласної комунальної установи «Лікарні швидкої медичної допомоги» щодо надання копії історії хвороби її чоловіка ОСОБА_2, який поступив у відділення урології ЛШМД 20.06.2011р. та був виписаний з відділення реанімації 27.06.2011р. На зазначений запит 28.09.2011р. отримала відповідь, яка не відповідає вимогам ст. ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. Однак, в порушення зазначеної статті у відповіді ЛШМД не вказано мотивовану підставу відмови, є лише посилання на ЗУ «Про доступ до публічної інформації» без зазначення статті та вказано: «підстави для надання запитної інформації відсутні».
Згідно п.2 ст. 19. Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до ч. 2 Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» у випадках відмови у наданні або навмисного приховування медичної інформації від пацієнта, членів його сім'ї або законного представника вони можуть оскаржити дії чи бездіяльність лікаря безпосередньо до суду або, за власним вибором, до медичного закладу чи органу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 32 Конституції України, п. "е" ст. 6 та ст. 39 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", рішенні Конституційного Суду України № 5 - зп від 30 жовтня 1997 року, в яких закріплено обов'язок компетентних медичних працівників та медично-лікувальних закладів надавати повну інформацію (всі відомості про особу пацієнта).
Згідно ч. 2 ст. 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитись в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Ст. 285 Цивільного кодексу України закріплено право членів сім'ї у разі смерті фізичної особи бути присутніми при дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті та п. "е" ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я, у яких закріплено право на достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.
У Рішенні Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що медична інформація - це свідчення про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі і про ризик для життя і здоров'я, яка за своїм правовим режимом належить до конфіденційної. Також у Рішенні Конституційного Суду України зазначено обов'язок лікаря на вимогу пацієнта та членів його сім'ї або законних представників надавати їм таку інформацію повністю і в доступній формі. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.»
- дружина та діти згідно ст. 3 Сімейного кодексу України, є членами сім'ї ОСОБА_2, та мають право на ознайомлення з історією хвороби.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 209,212-215,218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Чернівецької обласної клінічної лікарні та Лікарні швидкої медичної допомоги щодо ненадання ОСОБА_1 копій історій хвороби її чоловіка ОСОБА_2.
Зобов»язати Чернівецьку обласну клінічну лікарню та Лікарню швидкої медичної допомоги надати ОСОБА_1 :
1) Копію історії хвороби ОСОБА_2 1946 року (в повному обсязі) який поступив у відділення урології ЛШМД 20.06.2011р. та був виписаний з відділення реанімації 27.06.2011р.
2) Копію історії хвороби ОСОБА_2 1946 року народження (в повному обсязі), який перебував на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній лікарні у відділенні реанімації з 27.06.2011 року по 28.07.2011 року.
Стягнути з Чернівецької обласної клінічної лікарні та Лікарні швидкої медичної допомоги солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 107 грн. 30 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Іщенко І. В.
