Єдиний державний реєстр судових рішень
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний номер справи: 667/5470/14-к
Номер провадження : 11-кп/791/348/16 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ч.5 ст.191 КК України Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2016 року жовтня місяця 25 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді : ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
З участю прокурора: ОСОБА_5
Секретаря: ОСОБА_6
Обвинувачених: ОСОБА_7
Захисників: ОСОБА_8
Представників потерпілого: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні у залі Апеляційного суду Херсонської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230020001587,за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника адвоката ОСОБА_11 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2015 року щодо :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, з повною вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 засуджено за ч.5 ст.191 КК України на строк 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності; за ч.1 ст.366 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1700 гривень, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік; за ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1700 гривень, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. На підставі ст.ст.49, 74 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання за ч.1 ст.366; ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. За ч.1 ст.209 КК України ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю події злочину.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрано домашній арешт, заборонивши залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , у період доби з 18.00 години до 09.00 години наступного дня, доручивши виконання Комсомольському РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання. Зарахувати в термін відбування строку покарання час тримання ОСОБА_7 під вартою в період з 09.02.2011 р. до 20.01.2012 р.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_10 та ОСОБА_7 визнано винними і засуджено за злочини, вчинені ними за таких обставин.
ОСОБА_10 , будучи на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ПП «Золоте Зерно» від 17.11.2009 р. учасником вказаного підприємства, з часткою в статутному фонді 51%, на якого відповідно до статуту покладено функції по керівництву, розподіленню напрямків використання прибутків, являючись уповноваженим довіреністю від 16.08.2010 р. та від 17.08.2010 р. знімати грошові кошти з рахунків підприємства, будучи вищим органом ПП «Золоте Зерно» вступив в змову з ОСОБА_7 , який згідно протоколу №1 загальних зборів учасників приватного підприємства «Золоте Зерно» від 17.11.2009 р. призначений на посаду директора вказаного підприємства, на якого статутом покладено функції постійного керівника органу управління, маючого повноваження на керівництво фірмою з правом підпису, для вчинення протиправних дій.
Так 05.07.2010 р. ОСОБА_7 уклав від імені ПП «Золоте Зірно» з республіканською зовнішньоторговельною фірмою «МТ-Інвест-Імпекс» (республіка Узбекистан) (далі по тексту РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс»), від імені якої виступав ОСОБА_12 , контракт №UZB-UA/05-07/2010- I.M., відповідно до умов якого ПП « Золоте Зерно» взяло на себе зобов`язання поставити до Республіки Узбекистан соняшникову олію в кількості 900 тонн на загальну суму 945 тисяч доларів США, з граничним терміном поставки загальної кількості товару до 10.09.2010р.
На виконання умов вищезазначеного контракту РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс»перерахувала на рахунок ПП «Золоте Зерно» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Діамантбанк», в якості передплати за поставку соняшникової олії 751460 доларів США.
ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий умисел, направлений на заволодіння чужими коштами, шляхом привласнення грошових коштів, належних РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс», в серпні 2010 р. вступив в змову з засновником ПП «Золоте Зерно» ОСОБА_10 , згідно якої ОСОБА_13 та ОСОБА_14 мали конвертувати завідомо недостовірні документи, створюючи видимість легальних цивільно-правових угод з метою обернення на свою користь грошових коштів, які поступили на рахунок ПП «Золоте Зерно» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Діамантбанк», в якості передплати.
1. З метою виконання домовленостей щодо створення видимості легальних цивільно-правових угод між ПП «Золоте Зерно» та РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс», ОСОБА_13 підбурив ОСОБА_15 , як керівника виробничої лабораторії ТОВ «Херсонес», скласти та видати завідомо недостовірні офіційні документи, а саме: протоколи випробування соняшникової олії, без проведення дослідження соняшникової олії. Таким чином ОСОБА_15 склала та 04.09.2010р. видала ОСОБА_7 протокол випробування №75 від 21.08.2010 р., вказавши в ньому, що соняшникова олія обсягом 400 тонн, отримана 20.08.2010р. від ПП «Золоте Зерно», не відповідає ДСТУ 4492:2205, І сорт за органолептичними показниками і перевищенню кислотного числа та не жирових домішок, та протокол випробування №76 від 21.08.2010р., вказавши в ньому, що соняшникова олія обсягом 400 тонн, отримана 21.08.2010р. від ПП «Золоте Зерно» не відповідає ДСТУ 4492:2005, І сорт за органолептичними показниками і перевищенню кислотного числа та не жирових домішок, проте соняшникова олія, що належить ПП «Золоте Зерно» у виробничій лабораторії ТОВ «Херсонес» не досліджувалась. Зазначені протоколи ОСОБА_13 передав ОСОБА_10 .
2. ОСОБА_7 , будучи об`єднаним єдиним умислом з ОСОБА_10 , зловживаючи наданим йому службовим становищем директора ПП «Золоте Зерно»:
- 16.08.2010р. склав та підписав грошовий чек №ЛЕ4367827 на видачу ОСОБА_10 10000 гривень на придбання сільськогосподарської продукції;
- 18.08.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367829 на видачу ОСОБА_10 6500 гривень на придбання сільськогосподарської продукції;
- 20.08.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367830 на видачу ОСОБА_10 10000 гривень на придбання сільськогосподарської продукції;
- 15.09.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367832 на видачу ОСОБА_10 150000 гривень на придбання сільськогосподарської продукції;
- 23.09.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367833 на видачу ОСОБА_10 100000 гривень на придбання сільськогосподарської продукції;
- 19.10.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367834 на видачу ОСОБА_10 2000 гривень на придбання сільськогосподарської продукції, які ОСОБА_10 завірив печаткою ПП «Золоте Зерно» та надав до АБ «Діамантбанк» м. Херсона, розташованого за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 81, для отримання по чеках, які містять завідомо неправдиву інформацію, грошові кошти на загальну суму 278500 гривень, які ОСОБА_10 та ОСОБА_7 після отримання обернули на свою користь та розпорядились на власний розсуд.
Продовжуючи реалізацію спільного умислу, ОСОБА_7 , як директор ПП «Золоте Зерно», та ОСОБА_10 , як засновник даного підприємства, діючи спільно, ОСОБА_7 склав та підписав:
- 26.10.2010 р. грошовий чек №ЛЕ4367838 на видачу ОСОБА_7 42000 гривень на закупівлю сільськогосподарської продукції;
- 30.11.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367839 на видачу ОСОБА_7 40000 гривень на закупівлю сільськогосподарської продукції;
- 15.12.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367840 на видачу ОСОБА_7 650 гривень на закупівлю сільськогосподарської продукції;
- 27.12.2010 р. склав і підписав грошовий чек №ЛЕ4367841 на видачу ОСОБА_7 185000 гривень на закупівлю сільськогосподарської продукції, проте вніс до вищезазначених документів завідомо неправдиві відомості про те, що грошові кошти призначаються для придбання сільськогосподарської продукції, після чого ОСОБА_10 завірив дані чеки печаткою ПП «Золоте Зерно», а ОСОБА_7 надав до АБ «Діамантбанк» м. Херсон, що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 81, та отримав вищезазначені кошти в загальній сумі 267650 гривень, які обернули на свою користь.
Таким чином, шляхом виконання вищезазначених дій, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 привласнили грошові кошти, належні РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс», отримані ПП «Золоте Зерно» в якості передплати, на загальну суму 546150 гривень.
3. Крім того, ОСОБА_10 , будучи засновником ПП «Золоте Зерно» та ПП «Алата», фактично здійснюючи функції з управління та розпорядження їх коштами, як особисто, так і використовуючи директора ПП «Золоте Зерно» ОСОБА_7 , та директора ПП «Алата» ОСОБА_16 , 28.08.2010 р. досяг домовленості про укладення фіктивного договору про поставку насіння соняшника, з метою перерахування на рахунок «ФОП ОСОБА_16 », на виконання умов укладеного договору 350000 гривень, з метою їх подальшого зняття з рахунку та привласнення отриманих коштів.
30.08.2010 р., з метою реалізації намірів, направлених на привласнення грошових коштів, належних РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс», на рахунок «ФОП ОСОБА_16 » № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Правекс Банк», розташований за адресою : м. Херсон, бульвар Мирний, 3, з рахунку ПП «Золоте Зерно» № НОМЕР_1 АТ «Діамантбанк» у м. Херсоні, розташованого за адресою: пр. Ушакова, 81 в м. Херсоні, були перераховані 350000 гривень за поставку 125 тонн насіння соняшнику, з яких 300 тисяч гривень протягом серпня-грудня 2010 р. по грошових чеках №ЛГ5680276 від 31.08.2010 р.; №ЛГ5680277 від 11.10.2010 р.; №ЛГ5680278 від 13.10.2010 р.; №ЛГ5680279 від 15.10.2010 р.; №ЛГ5680280 від 26.10.2010 р.; №ЛГ5680280 від 28.10.2010 р.; №ЛГ5680282 від 08.11.2010 р.; №ЛГ5680283 від 23.11.2010 р.; №ЛГ5680284 від 28.12.2010 р. ОСОБА_16 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , направлені на привласнення грошових коштів, зняв зі свого рахунку та передав їх ОСОБА_10 50 тисяч гривень, з метою створення переконання щодо виконання умов укладеного договору, ОСОБА_16 , за вказівкою ОСОБА_10 , перерахував на рахунок ПП «Алата» для подальшого перерахування ФГ «Юкос і К» за поставку 12,195 тонн соняшникового насіння, яке було поставлено ПП «Золоте Зерно» з подальшою переробкою в соняшникове масло та поставлено РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс».
В результаті своїх спільних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_10 привласнили грошові кошти РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс», перераховані ПП «Золоте Зерно» в якості передплати за поставку соняшникової олії в загальному розмірі 300 тисяч гривень.
4. Крім того, ОСОБА_7 з ОСОБА_10 з метою привласнення грошових коштів РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс», вступили в змову з ОСОБА_17 , відповідно до якої ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , використовуючи завідомо недостовірні документи, створюючи видимість господарських операцій, мали перерахувати на рахунок приватного підприємства ВКФ «Укрінвест», розташованого за адресою: м. Херсон, пров. Янтарний, 5, кв. 1, під приводом придбання насіння соняшнику, грошові кошти, які в подальшому будуть конвертовані ОСОБА_17 з рахунку ВКФ «Укрінвест» в готівкову форму і передані ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а господарська операція між ПП «Золоте Зерно» та ВКФ «Укрінвест» носитиме безтоварний характер.
Так, з метою реалізації вищевказаного злочинного наміру, ОСОБА_7 , як директор ПП «Золоте Зерно», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , 20.08.2011 р. з рахунку ПП «Золоте Зерно» № НОМЕР_1 , який відкритий АБ «Діамантбанк» в м. Херсоні, платіжним дорученням №6 від 20.08.2010 р., яке підписав сам, а ОСОБА_10 поставив печатку фірми, перерахував 310 тисяч гривень в якості передплати за поставку насіння соняшника на рахунок № НОМЕР_3 ВКФ «Укрінвест», відкритий в АБ «Діамантбанк» м. Херсона, розташований за адресою: пр. Ушакова, 81, м. Херсон.
Крім того, ОСОБА_7 , як директор ПП «Золоте Зерно», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , 20.08.2011 р. з рахунку ПП «Золоте Зерно» № НОМЕР_1 , який відкритий АБ «Діамантбанк» в м. Херсоні, платіжним дорученням №7 від 25.08.2010 р., яке підписав сам, а ОСОБА_10 поставив печатку фірми, перерахував 290 тисяч гривень в якості передплати за поставку насіння соняшнику на рахунок № НОМЕР_3 ВКФ «Укрінвест», який відкритий в дирекції АБ «Діамантбанк» м. Херсона, розташований за адресою: пр. Ушакова, 81, м. Херсон.
Також, ОСОБА_7 , як директор ПІІ «Золоте Зерно», діючи за попередньою змовою з засновником зазначеного підприємства, ОСОБА_10 30.08.2011 р. з рахунку ПП «Золоте Зерно» № НОМЕР_1 . відкритий в АБ «Діамантбанк», платіжним дорученням №10 від 30.08.2010 р., яке підписав від свого імені, а ОСОБА_10 поставив на ньому печатку фірми, перерахував 2 мільйони 600 тисяч гривень на рахунок № НОМЕР_4 ПП «Золоте Зерно», який відкритий в Херсонському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк», розташованої за адресою: вул. Карла Маркса, 36, в м. Херсоні, а 31.08.2010 р. ОСОБА_7 використовуючи платіжне доручення №766593, яке підписав сам, а ОСОБА_10 поставив на ньому печатку фірми, перераховує 500 тисяч гривень з рахунку № НОМЕР_4 ПП «Золоте Зерно», відкритий в Херсонському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк», розташованої за адресою: вул. Карла Маркса, 36 в м. Херсоні, на рахунок № НОМЕР_3 ВКФ «Укрінвест», відкритий в АБ «Діамантбанк» м. Херсона, розташований за адресою: пр. Ушакова, 81, м. Херсон, під виглядом придбання насіння соняшнику.
01.09.2010 р. ОСОБА_7 , використовуючи платіжне доручення №775870 від 01.09.2010 р., яке підписав самостійно, а печатку фірми ставить ОСОБА_10 , перераховує 2 мільйони гривень з рахунку № НОМЕР_4 ПП «Золоте Зерно», який відкритий в Херсонському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк», розташованому за адресою: вул. Карла Маркса, 36, м. Херсон, на рахунок № НОМЕР_3 ВКФ «Укрінвест», відкритому в дирекції АБ «Діамантбанк» м. Херсона, розташованого за адресою: пр. Ушакова, 81, м. Херсон, під виглядом придбання насіння соняшнику.
Протягом серпня початку вересня 2010 р. ОСОБА_17 , діючи спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , конвертував 3 мільйони 100 тисяч гривень, перерахованих від ПП «Золоте Зерно» на рахунок ВКФ «Укрінвест», з вищевказаного рахунку в готівку грошові кошти за коштами вищезазначених грошових чеків та передав їх ОСОБА_7 і ОСОБА_10 .
В результаті своїх дій ОСОБА_7 та ОСОБА_10 привласнили грошові кошти РЗТФ «МТ Інвест-Імпекс», перераховані ПП «Золоте Зерно» в якості передплати за майбутні поставки соняшникової олії шляхом проведення безтоварних операцій з ВКФ «Укрінвест» на загальну суму 3 мільйони 100 тисяч гривень.
Таким чином в результаті своїх протиправних дій, об`єднаних єдиним злочинним умислом, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 привласнили грошові кошти, належні РЗТФ «МТ Інвест-Імпекс», на загальну суму 3 мільйони 946 тисяч 150 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор вважає вирок суду незаконним у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особам обвинувачених внаслідок м`якості.
Так, суд визнав невинуватими ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.209 КК України у зв`язку з відсутністю події злочину мотивуючи це тим, що органом досудового розслідування не було встановлено, які саме дії вчинили обвинувачені з використанням незаконно отриманих грошових коштів, які б були спрямовані на приховування джерел походження зазначених коштів, а також тим, що відповідно до досліджених доказів, не знайшла свого підтвердження та обставина, що під час оформлення купівлі-продажу автомобілів «Hyundai Sonata», «Chery Tiggo», «Brilliance BS 6» були використані саме грошові кошти, отримані ОСОБА_18 та ОСОБА_19 внаслідок їх протиправних дій. Крім того, відсутнє жодне підтвердження того, що кошти, внесені в якості оплати укладених угод на придбання автомобілів взагалі належали обвинуваченим, оскільки джерело їх походження не встановлено.
Крім того під час проведення досудового розслідування не була встановлена спеціальна мета легалізації - надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, визначеними в ст. 209 КК України.
Під час як досудового розслідування, так і судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 мали за мету довести законність походження коштів, а їх дії не були спрямовані на легалізацію коштів з метою надання правомірного вигляду їх набуття.
На думку суду дії обвинувачених були направлені на привласнення чужого майна з подальшим розпорядженням на власний розсуд. Крім того, навіть у разі доведеності факту використання обвинуваченими коштів, отриманих від «МТ Інвест-Імпекс», на придбання автомобілів - наведене лише б свідчило про те, що останні розпорядились коштами на власний розсуд, що і складає об`єктивну сторону ст. 191 КК України.
Вважає, такі висновки суду хибними, та такими, що не відповідають матеріалам провадження.
Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 209 КК України настає у разі вчинення хоча б однієї з таких дій, що передували легалізації (відмиванню) доходів:
1) фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння чи укладення угоди щодо них;
2) дій, спрямованих на приховання чи маскування: а) незаконного походження таких коштів або іншого майна; б) володіння ними; в) прав на такі кошти або майно: г) джерела їх походження; д) місцезнаходження; е) переміщення;
3) набуття, володіння або використання таких коштів чи іншого майна.
Так, відповідно до показів свідків, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 до укладення 05.07.10. між приватним підприємством «Золоте Зерно», в особі директора ОСОБА_20 та республіканською зовнішньоторговою фірмою «МТ Інвест-Імпекс», республіка Узбекистан, в особі генерального директора ОСОБА_12 контракту № UZB -UA /05 - 07/2010 IM, відповідно до якого ПП «Золоте Зерно» взяло на себе зобов`язання поставити в Республіку Узбекистан соняшникову олію в кількості 900 тон, на суму 945000 доларів США та перерахування на рахунок ПП «Золоте Зерно», № НОМЕР_1 , який відкритий в Акціонерному банку «Діамантбанк», в якості передплати за поставку соняшникової олії 751460 доларів СІІІА не мали навіть офісу, будь якої техніки, тощо та видно було, що вони знаходяться в скрутному матеріальному становищі.
Більша частина з даних коштів була конвертована на протязі серпня - початку вересня 2010 року та передана ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , які розпорядилися ними на власний розсуд.
На думку обвинувачення, саме ці кошти було витрачено на придбання ОСОБА_7 автомобіля BRILLIANCE BS 6,2007 року випуску та ОСОБА_10 автомобілів «Chery Tiggo», 2008 року випуску та «Hyundai Sonata», 2010 року випуску. Це підтверджується показами свідка, який пояснив, що таку заяву, перебуваючи в м. Києві зробив сам ОСОБА_7 . Крім того, про це також свідчить час придбання автомобілів (кінець серпня 2010 року).
В подальшому, діючи умисно обвинувачені з метою надання правомірного вигляду володінню, використанню, розпорядженню даними автомобілями, придбаними за привласнені грошові кошти, дані автомобілі оформили на підставних осіб ( ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ) з оформленням їх таким чином:
- ОСОБА_7 , 27.08.2010 р. оформив в МРЕВ ДАІ м. Херсона право власності на вищевказаний автомобіль на підставну особу - ОСОБА_22 , а для можливості фактичного використання ОСОБА_7 вищевказаного автомобіля, в свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_7 вказується як особа, що має право керувати даним транспортним засобом, після чого ОСОБА_7 володіє даним автомобілем придбаним за гроші, здобутими завідомо злочинним шляхом до арешту його майна;
- ОСОБА_10 , 07.12.2010 р. оформив у приватного нотаріуса ОСОБА_23 , довіреність на право володіння автомобілем CHERY TIGGO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , а 30.09.2010 довіреність на право володіння автомобілем HYUNDAI SONATA, 2010 року випуску, на себе та фактично став законним власником майна.
Дані обставини також підтверджують:
- договір завдатку на покупку автомобіля «Brilliance BS 6», 2007 року випуску, укладений з покупцем ОСОБА_7 , останній вніс 1000 грн. (том 5, а.п. 87),;
- документи щодо придбання автомобіля «Brilliance BS 6», вилучені згідно протоколу виїмки від 28.03.2011 р. (том 5, а.п. 129);
- покази ОСОБА_7 щодо часу придбання автомобіля;
- договір завдатку під час покупки автомобіля, укладений 01.09.2010 р. з ОСОБА_18 , який вніс 150550 грн. за покупку автомобіля «Нyundai Sonata», 2010 року випуску (том 5, а.п. 88);
- договір завдатку під час покупки автомобіля, укладений 30.08.2010 р. з ОСОБА_18 , який вніс 500 грн. за покупку автомобіля «Hyundai Sonata», 2010 року випуску (том 5, а.п. 89);
- договір №114012-R00460 купівлі-продажу автомобіля від 25.08.2010 p., відповідно до якого між TOB «Сі Ей Автомотів» та ОСОБА_21 досягнуто угоди про покупку автомобіля «Chery Tiggo» вартістю 109760 грн. (том 5, а.п. 90-94);
- протокол виїмки від 23.03.2011 р. у ХФ TOB «Український автомобільний холдинг», відповідно до якого вилучено копії документів, на підтвердження придбання ОСОБА_21 автомобіля (том 5, а.п. 119);
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2010 p., згідно якого ОСОБА_24 передано автомобіль «Hyundai Sonata», 2010 року випуску (том 5, а.п. 120);
- квитанція №59 про оплату ОСОБА_21 222900 гривень (том 5, а.п. 121);
- довідка-рахунок на автомобіль «Hyundai Sonata», 2010 року випуску, згідно якої власником є ОСОБА_21 (том 5, а.п. 122);
- договір купівлі-продажу ОСОБА_21 автомобіля «Hyundai Sonata», 2010 року випуску за 222900 гривень (том 5, а.п. 123-124);
- акт приймання-передачі №т96 від 25.09.2010 р. автомобіля «Hyundai Sonata», 2010 року випуску, одним із підписантів якого є ОСОБА_21 (том 5, а.п. 125)
Вважає, що за таких обставин вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України та ОСОБА_25 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.209 КК України доведена поза розумним сумнівом.
Крім того, призначаючи обвинуваченим покарання судом не акцептовано увагу на тому, що засудженими було вчинено особливо тяжкі злочини внаслідок яких постраждав імідж держави Україна, а не лише певна юридична особа.
Визнання невинуватими ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.209 КК України, у зв`язку з відсутністю події злочину призвело до призначення їм покарання, яке не відповідає вимогам закону.
Просить вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2015 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_10 скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191; ч.1 ст.366; ч.4 ст.27, ч.1 ст.366; ч.1 ст.209 КК України та призначити покарання за ч.5 ст. 191 КК України - 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, з конфіскацією всього майна; за ч.1 ст.366 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 рік; за ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 рік, застосувати ст.49, ст.74 КК України та звільнити ОСОБА_7 за ч.1 ст.366; ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України від відбування покарання; за ч.1 ст.209 КК України - 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, з конфіскацією майна одержаного злочинним шляхом та конфіскацією всього майна; за ст.70 КК України - 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, з конфіскацією всього майна;
В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_7 не погоджується з вироком суду в частині визнання його винним і призначення покарання за ч.5 ст.191 КК України та вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених в мотивувальній частині вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінального процесуального законодавства.
В обґрунтування своєї апеляції посилається на те, що судом першої інстанції з невідомих причин були прийняті докази обвинувачення і визнані допустимими, які були зібрані у порядку КПК 1960 року.
Також, в мотивувальній частині вироку судом не дана належна оцінка показам свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та інших в частині підтвердження його показів, а також його виправдання у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення. Крім того, в мотивувальній частині вироку суд неодноразово посилається на покази ОСОБА_27 , який не був допитаний судом і на даний час є невідомою особою.
Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження стосовно нього закрити.
В доповненях до апеляційної скарги просить вирок суду скасувати та постановити щодо нього новий вирок де його визнати винним та засудити за ст.367 КК України до порання з застосуванням ст. 69,75 КК України. Зарахувати йому в строк покарання знаходження його під вартою з 09.02.2011 року по 20.01.2012 року та застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році» звільнивши його від кримінальної відповідальності.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 вважає вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, незаконним на необґрунтованим з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Так у вироку суд зазначив, що показання ОСОБА_7 в частині оформлення своїх повноважень як директора ПП «Золоте Зерно» та відкриття відповідних рахунків в банках підтверджені копією Статуту ПП «Золоте Зерно», копією паспорту на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_28 , ОСОБА_7 , ОСОБА_26 , договором банківського рахунку №РКО 105/53 від 23.07.2010р., заявою про відкриття поточних рахунків в АТ «Діамантбанк» від 23.07.2010 р., копією протоколу №1 Загальних зборів ПП «Золоте Зерно» від 17.11.2009 р., наказом №7 від 04.08.2010 р. про призначення на посаду ОСОБА_26 , наказом №8 від 16.08.2010 р. про відсторонення від посади ОСОБА_26 , картками із зразками підписів і відбитком печатки ОСОБА_7 та ОСОБА_26 , однак наведені докази спростовують позицію ОСОБА_7 про те, що доступу до статутних документів він з початку 2010 р. не мав, оскільки саме з липня 2010 р. ним здійснювалось оформлення банківських рахунків.
З такими висновками суду не погоджується, оскільки наведені докази жодним чином не спростовують позицію ОСОБА_7 про те, що доступу до статутних документів він з початку 2010 р. не мав, оскільки саме з липня 2010 р. ним здійснювалось оформлення банківських рахунків. В судовому засіданні ОСОБА_7 не заперечував щодо того, що особисто оформлював банківські рахунки від імені ПП «Золоте Зерно», однак для цього йому не потрібно було мати при собі оригінали установчих документів, а потрібні були тільки їх копії, що і підтверджено вищезазначеними матеріалами кримінального провадження, які були йому надані ОСОБА_10 .
Також у вироку зазначено, що довіреність від імені ПП «Золоте Зерно» від 16.08.2010 р. оформлена на ім`я ОСОБА_10 за підписом ОСОБА_7 , якою останньому надано право в АБ «Діамант» вносити та одержувати готівку в касі банку, подавати платіжні доручення, одержувати виписки тощо свідчить про факт планування саме спільних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в частині отримання грошових коштів з рахунку ПП «Золоте Зерно», що в свою чергу спростовує їх показання про заперечення наявності попередньої змови.
Вважає, що зазначена довіреність саме свідчить про правдивість показань ОСОБА_7 щодо того, що ОСОБА_10 фактично здійснював керівництво підприємством і дана довіреність була йому необхідна для вчинення певних дій від імені ПП «Золоте Зерно» самостійно, без відома ОСОБА_7 . У разі наявності попередньої змови ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , як вважає суд, їм би було достатньо, що ОСОБА_7 одноособово мав би право розпоряджатись банківськими рахунками підприємства в інтересах їх обох і окрема довіреність на ім`я ОСОБА_10 їм була б не потрібна, оскільки вони б діяли з однією метою. До того ж, сам суд зазначає, що вказане доручення використовувалось ОСОБА_10 під час зняття готівки в банківських установах.
Крім того, суд у вироку зазначає, що показання обвинувачених про те, що ОСОБА_26 безпідставно були перераховані кошти в сумі 139,5 тисяч доларів США на рахунок транспортної компанії, а також, що саме з вини останнього не було виконано умови контракту спростовані показаннями ОСОБА_26 , який був допитаний в якості свідка.
З такими висновками суду не погоджується, оскільки вони суперечать показанням свідка ОСОБА_12 , який під час допиту в залі суду зазначив, що на його думку все, що трапилось відбулось з вини ОСОБА_26 і його звільнення йому було тільки «на руку», так як це дозволило йому уникнути відповідальності. Ні ОСОБА_29 , ні ОСОБА_30 не мали навіть поняття про те, яким чином повинні виконуватись такі угоди.
Суд взагалі не взяв до уваги зазначені свідчення та не дав їм належну оцінку, хоча повинен був прийняти рішення щодо постановлення окремої ухвали для вирішення питання щодо проведення перевірки стосовно причетності ОСОБА_26 до вчинення даного кримінального правопорушення.
Крім того, суд не надав належної оцінки доказам, які фактично підтверджують відсутність в діях ОСОБА_7 прямого умислу на привласнення коштів, які належали РЗТФ «МТ Інвест-Імпекс», а саме: показам ОСОБА_26 та ОСОБА_16 , які вказували на те, що договір був укладений саме з ОСОБА_10 , який діяв від імені ПП «Золоте Зерно» і печатка підприємства знаходилася у ОСОБА_10 .
З вироку суду вбачається, що суд вважає встановленою ту обставину, що грошові кошти в розмірі 300 тисяч гривень, отримані ПП «Золоте Зерно» в якості передплати на виконання контракту з РЗТФ «МТ Інвест-Імпекс» були отримані саме ОСОБА_10 , а в подальшому привласнені. Зазначені дії вчинено за фактичного сприяння ОСОБА_7 , оскільки саме ним від імені ПП «Золоте Зерно» було підписано необхідні документи, але в подальшому не проконтрольовано їх витрачання згідно призначення. Тобто, суд фактично надав правову оцінку діям ОСОБА_7 , як службова недбалість.
Також, вважає, що до показів свідка ОСОБА_17 суд повинен був поставитись критично, оскільки зазначений свідок вже був притягнений до кримінальної відповідальності та відбув покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.205; ч.2 ст.27, ч.2 ст. 366 КК України. Однак, в своїх показаннях він також зазначив, що під час співробітництва з ПП «Золоте Зерно» визначальну роль мав саме ОСОБА_10 .
До того ж, суд не зазначив у своєму вироку чому він не прийняв до уваги інші докази, які були отримані в залі суду під час слухання провадження і які підтверджують відсутність умислу ОСОБА_7 на привласнення коштів, які належали РЗТФ «МТ Інвест-Імпекс», а саме: показання свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_15 , ОСОБА_32 , ОСОБА_12 , які підтвердили твердження ОСОБА_7 щодо того, що у нього в розпорядженні не було статутних документів та печатки підприємства і він не міг без дозволу ОСОБА_10 на власний розсуд діяти від імені ПП «Золоте Зерно», а вчиняв тільки ті дії, які було вказано йому останнім.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У зв`язку з тим, що експертиза була виконана неналежним чином і не можливо було встановити розмір матеріальної шкоди, яка була спричинена посадовими особами ПП «Золоте Зерно» РЗФ «МТ Інвест-Імпекс», ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 01.04.2014 р. кримінальну справу було направлено для проведення додаткового розслідування з вказівкою призначення експертизи саме для визначення розміру матеріальної шкоди. Однак, від експерта надійшло повідомлення щодо неможливості проведення зазначеної експертизи в зв`язку з відсутністю на той час бухгалтерських документів ПП «Золоте Зерно». Тому в даному кримінальному провадженні не було встановлено обставин, які підлягають обов`язковому доказуванню у кримінальному процесі, а тому не можна казати про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , який їм інкримінується.
Просить вирок суду скасувати частково, в частині визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначити йому покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.367 КК України. Враховуючи те, що ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітнього сина 2002 року народження звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Просить зарахувати в строк покарання знаходження ОСОБА_7 під вартою з 09.02.2011 року по 20.01.2012 року та застосувати до ОСОБА_7 ст. 2 Закон України «Про амністію у 2014 році» звільнивши його від кримінальної відповідальності.
Ухвалою апеляційного суду від 25.10.2016 року судове провадження щодо ОСОБА_10 зупинено до його розшуку.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, думку прокурора, обвинуваченого та їх захисників, які підтримали свої апеляції, представника потерпілого, який підтримав апеляцію прокурора, заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях та останнє слово обвинувачених, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про невинуватість засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1, 2 ст. 209 КК України та винність, ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 27 - ч. 1 ст. 366 КК України, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді доказами, заперечення проти звинувачення детально розглядалися судом і спростовані наведеними у вироку доказами: -
Так, засуджені ОСОБА_10 та ОСОБА_7 фактично вину часково визнали і у ході судового слідства неодноразово пояснювали, що дійсно вони працюючи посадовими особами ПП «Золоте Зерно» співпрацювали з РЗТФ «МТ Інвест-Імпекс», де отримали від останнього грошові кошти в сумі 750 тисяч доларів США, а також акредитив в сумі 189 тисяч доларів США в рахунок поставки соняшникової олії до Узбекистану, але контракт не виконали і кошти зникли.
ОСОБА_7 пояснював що автомобіль ((BRILLIANCE BS 6» був придбаний його матір`ю за рахунок грошових коштів наданих сестрою, а також її особистих коштів
Суд обґрунтовано пославсь у вироку як доказ його вини:
За статутом ПП «Золоте Зерно», в редакції від 17.11.2009 р. (том 5. а.п. 95-105) ОСОБА_10 , і ОСОБА_7 діяли як службові особи. Так засновником (учасником) являється ОСОБА_10 а ОСОБА_7 являється директором (30.08.2010) ПП «Золоте Зерно», за протоколом загальних зборів №1 від 17.11.2009 р. (том 2. а.п. 226-231, 245; том 3. а.п. 13-14. том 5. а.п. 107) та наказу №1 від 31.08.2010 р. про призначення директором ПП «Золоте Зерно» ОСОБА_7 (том 3. а.п. 10). відомості про що внесено і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 3. а.п. 11-12).
Контракт №UZB-UА/05-07/2010 - І.М. від 05.07.2010 р. з додатковою угодою №1 до нього від 02.08.2010 р. свідчить про наявність цивільно-правових зобов`язань між ПП «Золоте Зерно» та РЗТФ «МТ Інвест-Імпекс» який укладено між ПП «Золоте Зерно» в особі ОСОБА_7 , та РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс», від імені якої виступав ОСОБА_12 , яким передбачено поставку олії соняшникової об`ємом 900 тонн на загальну вартість 945 тисяч доларів США. Строк поставки товару до 10.09.2010 р. (том 3. а.п. 15-21).
Цим спростовуються доводи в апеляціях ОСОБА_10 ОСОБА_7 та захисників про те що вони не були службові особи та твердження про неумисний характер їх дій.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , підтвердив, що в 2010 р. займав посаду генерального директора РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс». Відповідно до доручення асоціації харчової промисловості Узбекистану було доручено закупити рослинну олію для потреб населення держави, а тому між РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс» та ПП «Золоте Зерно» 05.07.2010 р. було укладено контракт, відповідно до якого останнє взяло на себе зобов`язання поставити до Узбекистану 900 тонн соняшникової олії. На валютний рахунок даного підприємства було перераховано 751,5 тисяч доларів США, а також виставлено акредитив на суму 189 тисяч доларів США.
Зустрів його ОСОБА_33 , як фінансовий директор ПП «Золоте Зерно», та ОСОБА_34 , як юрист підприємства. За посередництва ОСОБА_35 , оскільки його компанія перед тим вже здійснювала поставку олії до Узбекистану. Після 09.08.2010 р. з ОСОБА_19 , як з директором ПП «Золоте Зерно», та ОСОБА_18 , як з засновником даного підприємства був підписаний контрак. Йому вказали маслоперебні заводи та номери цистерн олії.
Через два тижні зателефонував ОСОБА_36 і повідомив, що його звільнено з посади і усіма грошовими коштами, отриманими за контрактом, розпоряджається ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та поросив вжити заходів. Він зв`язався з представниками ПП «Золоте Зерно», які його запевнили, що контракт буде виконаний і всі грошові кошти на рахунку в Банку, з приводу чого надали йому гарантійний лист від 22.ОН.2010 підписаний директором «Діамантбанку». Пізніше стало відомо, що дане письмо Банком не оформлялось і є фальшивим, а грошових коштів на той момент на рахунку вже не було.
Тобто всупереч твердженням апелянтів вже на той час дії засуджених свідчили про умисел заволодіти коштами РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс» та узгодженість в їх діях.
Заборгованість на день звернення з заявою про вчинений злочин складала близько 390 тисяч доларів США, а також 189 тисяч доларів США у вигляді акредитиву, який було повернуто, оскільки він встиг вжити заходів для цього. Загалом було поставлено близько 240 тонн соняшникової олії.
Спростовано твердження ОСОБА_10 та ОСОБА_7 про наявність тільки цивільно-правових відносин, оскільки умови контракту були виконанні частково саме завдяки діям ОСОБА_37 А
Вина також підтверджується:
Договором банківського рахунку №РКО №105/53 від 23.07.2010 р., укладений з ПП «Золоте Зерно», в особі директора ОСОБА_7 (том 2, а.п. 238), заявою про відкриття поточних рахунків а АТ «Діамантбаик» за підписом ОСОБА_38 07.2010р. в доларах США., євро та рублях (том 2, а.п. 242-244),копією протоколу № 1 загальних зборів ПП «Золоте Зерно» від 17.11.2009 р. (том 2, а.п. 245; том 3, а.п. 13-14), наказом №7 від 04.08.2010 р. про призначення ОСОБА_26 заступником директора по фінансам ПП «Золоте Зерно», підписаний ОСОБА_19 , з яким ОСОБА_26 був ознайомлений цього ж дня (том 2, а.п. 246),наказом №8 від 16.08.2010 р., за підписом ОСОБА_7 , відповідно до якого за невиконання функціональних обов`язків ОСОБА_26 відсторонено від раніше займаної посади (том 2, а.п24.),картками із зразками підписів і відбитком печатки ОСОБА_7 та ОСОБА_35 (том 2. а.п. 250-252), довіреністю від імені ПП «Золоте Зерно» від 16.08.2010 р., оформлену на ім`я ОСОБА_10 , за підписом ОСОБА_7 , якою останньому надано право в АБ «Діамант» вносити та одержувати готівку в касі банку, подавати платіжні доручення, одержувати виписки тощо (том 2, а.п. 248-249).
В судовому засіданні на підставі вказаних доказів було встановлено що ОСОБА_7 мав доступ до статутних документів, а ОСОБА_14 знімав готівку в банківських установах що спростовує їх твердження в судовому засіданні та в апеляціїх проте що ОСОБА_7 не мав доступу до документів а ОСОБА_10 про те що він лише контролював виконаня контракту.
Твердження обвинувачених та їх захисників в апеляціях про те, що ОСОБА_26 безпідставно були перераховані кошти в сумі 139,5 тисяч доларів США на рахунок транспортної компанії, а також що саме з вини останнього не було виконано умови контракту спростовані показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_26 про що обгрунтовано суд вказав у вироку.
В судовому засіданні було спростовано твердження ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_39 було перераховано 80 тисяч гривень які той розтратив, так як вказана сума до загального обсягу обвинувачення не включена і ОСОБА_40 та ОСОБА_41 не інкримінована та ОСОБА_33 винний у невиконанні умов контракту так як той був звільнений з займаної посади через нетривалий час після прийняття, так і не розпочавши виконання контракту.
В судовому засіданні було встановлено що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 заволоділи 350 тисяч гривень через ФОП « ОСОБА_42 » ввівши в оману ОСОБА_16 що підтверджуеться оформленням ними завідомо недостовірних офіційних документів, свідченнями свідка ОСОБА_16 про те що він підписав фіктивний документ оскільки реальних поставок від нього ПП «Золотому Зерну» не було а грошові кошти що ним знімались з рахунку він передавав ОСОБА_43 .
За ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 18.09.2014 р. (том 1. а.п. 348-349) ОСОБА_16 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.
Провина ОСОБА_10 , і ОСОБА_7 підтверджуеться поясненнями свідка ОСОБА_17 щодо фіктивної діяльності ВКФ «Укрінвест» де від ПП «Золоте Зерно» ВКФ «Укрінвест» було перераховано три транші - перший: 380 тисяч гривень, другий - близько 300 тисяч гривень, а останній близько 2,5 мільйонів гривень.
Готівкові грошові кошти він знімав і передавав ОСОБА_40 і ОСОБА_44 .
Що ПП «ВКФ «Укрінвест» являлось фіктивним підприємством підтверджено постановою про притягнення в якості обвинуваченого від 20.07.2011 р.. відповідно до якої ОСОБА_17 пред`явлено обвинувачення за вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 366 КК України, договором банківського рахунку №РКО 003/53 від 18.11.2008 р., укладений з ПП «ВКФ «Укрінвест» (том 4, а.п. 78);статутом ПП «ВКФ «Укрінвест»;копіями грошових чеків за період з 02.08.2010 р. до 29.10.2010 р. про зняття ОСОБА_45 на закупівлю товарів грошових коштів, розміщених на рахунку ПП «ВКФ «Укрінвест» (том 4, а.п. 99-120), хоча останній участі в діяльності фірми не приймав, а всіма коштами розпоряджався саме ОСОБА_17 .
Також вина засуджених підтверджується показання свідків ОСОБА_46 .. ОСОБА_47 за фактом отримання недостовірних документів щодо випробування соняшникової олії, які в подальшому мали бути використані для створення видимості виконання зобовязань.
ОСОБА_19 , і ОСОБА_18 було вчинено ряд як безпосередніх дій, направлених на службову підробку, так і певні дії спрямовані на спонукання інших осіб до вчинення відповідних дій. Суд у вироку обґрунтовано вказав що обсяг повідомленої в цій частині підозри знайшов своє підтвердження під час судового розглядуна підставі досліджених судо доказів.
А саме :
чеками про сплату ОСОБА_40 з рахунку ПП «Золоте Зерно»: 20.08.2010 р. ЛЕ4367830 на 10 тисяч гривень; 18.08.2010 р. ЛЕ4367829 на 6.5 тисяч гривень; 23.09.2010 р. ЛЕ4367833 на 100 тисяч гривень; 16.08.2010 р. ЛЕ 4367827 на 10 тисяч гривень; 19.10.2010 р. ЛЕ4367834 на 2 тисячі гривень; 15.09.2010 р. ЛЕ4367832 на 150 тисяч гривень; 15.12.2010 р. J1E4367840 на 65 тисяч гривень на закупівлю сільгосппродукції (том 2. а.п 321. 322. 323. 325. 331. 333. 335):
чеками про сплату ОСОБА_41 з рахунку ПП «Золоте Зерно»: 20.11.2010 р. ЛЕ4367839 на 40 тисяч гривень; 26.11.2010 р. ЛЕ 4367838 на 42 тисячі гривень; 27.12.2010 р. ЛЕ4367741 на 1 85 тисяч гривень на закупівлю сільгосппродукції (том 2. а.п 330. 332, 334):
чеком ЛГ9430983 від 21.09.2010 р. про сплату ОСОБА_40 грошових коштів в сумі 150 тисяч гривень на закупку сільгосппродукції (том 4, а.п. 48).
За висновку експерта №22768 від 17.12.2012 р. (том 4,а.п. 138-146). за період з 09.08.2010 р. до 31.12.2010 р. на рахунок в доларах США ПП «Золоте Зерно» в АБ «ДіамантБанк» 10.08.2010 р. отримано 751460 доларів США від
РЗФ «МТ Інвест-Імпекс», республіка Узбекистан, 12.08.2010 р. сплачено 139500 доларів США фірмі «Trans-Holding L.L.C.», 20 доларів було використано у зв`язку з помилковим перерахуванням по невірно вказаним реквізитам, інші кошти 611940 доларів США перераховано на продаж з подальшим зарахуванням на гривневий рахунок.
ПП «Золоте Зерно» за досліджуваний період було отримано на гривневий рахунок суми у національній валюті, виручені за продаж іноземної валюти від РЗФ «МТ Інвест-Імпекс», а саме: 61 1904 доларів США - 4818370,74 грн.
Ці суми було використано:
441 150 грн. - знято готівкою (та повернуто 64800 грн).
2601700 грн. - переведено на власний рахунок фірми у ПАТ «Кредобанк»
350000 грн. - сплачено ПП «ВКФ «Укрінвест» передплата за насіння соняшнику
600000 гри. - сплачено ПП «ВКФ «Укрінвестр» передплата за насіння соняшнику
660000 грн. - сплачено ФГ «Юкос і К» за насіння соняшнику (та отримано 81754 грн.)
70000 грн. - сплачено ФОП Новікову на переробку насіння соняшнику.
153045 грн. - оренда цистерн та транспортно-експедиційні послуги ТОВ «Івітек», а також
було сплачено на інші поточні потреби підприємства у сумі 92215,46 грен.Банківські витрати 79761,06 грн., доходи від утримання коштів на банківських рахунках15189.19 грн.
Також 27.12.2010 р. ПП «Золоте Зерно» в АБ «ДіамантБанк» було отримано на гривневий рахунок суми у національній валюті, виручення за продаж іноземної валюти 18960 євро, отримані від «перерахування коштів згідно інв. 01 та 02 від 17.12.2010 р., контр. BMD ZZ 17-12-2010 DDU/ ПЛ-к SPOLKA ZOO.» - 197775,36 грн.
Ці суми було використано:185000 грн. - знято готівкою
на інші поточні потреби підприємства в сумі 10633,60 грн.
залишок коштів на кінець 31.12.2010 р. склав 2174,25 грн.
З рахунків ПП «Золоте Зерно», які було відкрито в АБ «ДіамантБанк» РЗФ «МТ Інвест-Імпекс» за період з 09.08.2010 р. по 31.12.2010 р. не було повернуто будь-яких коштів.
Свідчення свідків ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , а також досліджений обсяг бухгалтерської та податкової документації дійсно підтверджує вжиття заходів службовими особами ПІ І «Золоте Зерно», спрямованих на часткове виконання умов укладеного контракту. Судом було встановлено що розрахунок з ФОП « ОСОБА_50 » відбувався лише за фактом виконаного замовлення. Співробітництво тривало 3-4 місяці, припинилось, оскільки ПП «Золоте Зерно» перестало надавати сировину для переробки.
Твердження в апеляції ОСОБА_7 про те, що особисто він не заволодівав коштами, не звільняє його від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_13 та ОСОБА_14 діяли за попередньою змовою, узгоджено, зі спільним умислом, виконуючи дії, що утворило об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, пов`язаного і привласнення грошових, маючи на меті досягнення єдиного результату - привласнення коштів, що ними і було виконано.
Колегія суддів вважає апеляція прокурора не підлягає задоволенню а виправдання ОСОБА_7 за ч. 1 ст.209 КК України є обґрунтованим і винесене судом на підставі досліджених доказів.
За ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виправдувальний вирок постановляється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Так обвинувачений ОСОБА_7 вину за ч. 1 ст.209 КК України не визнав, заперечивши факт належності витрачених коштів РЗТФ «МТ-Інвест-Імпекс».
Свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_51 ,та ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснили, що автомобілі придбані за їх кошти .Їх свідчення підтверджуються матеріалами справи.
Органом досудового розслідування не було встановлено, які саме дії вчинив обвинувачений з використанням незаконно отриманих грошових коштів, які б були спрямовані на приховування джерел походження зазначених коштів та що кошти на придбання автомобіля «Brilliance BS 6» були використані саме грошові кошти, отримані ОСОБА_52 внаслідок його протиправних дій.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначене засудженим ОСОБА_41 та ОСОБА_40 покарання в мінімальних межах санкції ч. 5 ст. 191 КК України, пов`язане з позбавленням волі з позбавлення спеціального права, відповідає вимогам ст.ст. 65, 69-1 КК України та вимогам п. 1,2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та є необхідне й достатнє для їй виправлення та попередження нових злочинів. При призначені покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливо тяжкий злочин, особу підсудних:
ОСОБА_7 характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні хвору неповнолітню дитину, яка перебуває на його повному утриманні та проживає з ним, оскільки мати позбавлена батьківських прав, матеріальна шкода потерпілим не відшкодована, врахував другорядну роль ОСОБА_7 у вчинених правопорушеннях, що суттєво зменшує ступінь його суспільної небезпеки. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом встановлено не було; до обставин, що пом`якшують покарання суд відносить часткове визнання своєї вини за ч. 5 ст. 191 КК України, в зв`язку з чим підстав для задоволення апеляційних скарг в частині необхідності пом`якшення покарання, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 408, 419 КПК України колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 залишити- без змін. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 09.02.2011року по 20.01.2012 року в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підпис) (підпис)
