КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/20221/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
28 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування рішення, та визнання протиправним і скасування наказу,-
в с т а н о в и в:
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року заяву ОСОБА_6 про забезпечення доказів в адміністративній справі задоволено:
- витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язано надати суду: належним чином засвідчену копію наказу тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» (уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) від 21 грудня 2016 року №44; належним чином засвідчені копії договору/договорів про придбання акцій з додатками між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; належним чином засвідчену копію договору про продаж 100% акцій ПАТ КБ «Приватбанк» між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерством фінансів України від 21 грудня 2016 року; належним чином засвідчену копію рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 грудня 2016 року №2897 «Про припинення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Приватбанк»; належним чином засвідчені копії всіх рішень, наказів та усіх правочинів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважених осіб Фонду стосовно здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» відносно ОСОБА_6;
- витребувано в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Приватбанк» та зобов'язано надати суду: належним чином засвідчену копію наказу тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» (уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) від 21 грудня 2016 року №44; належним чином засвідчені копії договору/договорів про придбання акцій з додатками між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; належним чином засвідчені копії всіх рішень, наказів та усіх правочинів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважених осіб Фонду стосовно здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» відносно ОСОБА_6;
- витребувано у ПАТ КБ «Приватбанк» та зобов'язано надати суду: належним чином засвідчену копію наказу тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» (уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) від 21 грудня 2016 року №44; належним чином засвідчену копію протоколу та/або рішення про створення та/або установчого договору щодо створення ПАТ КБ «Приватбанк». Витребувані документи згідно даної ухвали надати суду в п'ятиденний строк з моменту отримання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національний банк України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення доказів від 23 січня 2017 року з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивачів та Національного банку України, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування рішення №105 від 13 грудня 2016 року в частині визнання позивачів пов'язаними з ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» особами, визнання протиправним та скасування наказу №22 від 20 грудня 2016 року в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками, відкритими в ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк».
Разом з позовною заявою ОСОБА_6 подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом витребування доказів.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення доказів, дійшов висновку, що докази, вказані у заяві ОСОБА_6, необхідні для повного та всебічного розгляду адміністративного позову.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч.1 ст.73 КАС України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
Статтею 74 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
Частиною 1 ст.75 КАС України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження. Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення доказів є наявність підстав вважати, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим. При цьому, отримання та дослідження певних доказів є безумовним для об'єктивного та всебічного вирішення спору.
У своїй апеляційній скарзі Національний банк України зазначає, що витребувані ухвалою про забезпечення доказів документи не мають жодного відношення до предмету спору, та заявник (його представник) не звертались стосовно надання відповідних документів ні до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Приватбанк», ні до ПАТ «КБ «Приватбанк».
Разом з тим, в матеріалах справи наявні запити представника заявника, адресовані ПАТ «КБ «Приватбанк» та Національному банку України, з метою отримання відповідних документів, проте доказів отримання запитуваних документів матеріали справи не містять, в той час, як ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Також до суду апеляційної інстанції представником позивачів надано докази щодо направлення адвокатських запитів в інтересах позивачів для отримання документів від Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» та відповіді вищезазначених суб'єктів з відмовою щодо надання певних документів. Ухвалою суду першої інстанції від 12 січня 2017 року зазначені документи витребувано від Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», натомість, доказів щодо виконання зазначеної ухвали суду матеріали справи не містять.
Крім того, вирішення питання, чи стосуються витребувані документи предмету спору, відноситься до компетенції суду, а тому відповідні посилання апелянта є необґрунтованими.
Отже, в даному випадку суд першої інстанції фактично збирає докази по справі, які відсутні у позивачів, але наявні у відповідачів, вважаючи, що вони мають значення для правильного вирішення спору.
Колегія суддів зазначає, що забезпечення доказів у справі шляхом витребування документів жодним чином не порушує чиїх-небудь прав, в тому числі і відповідачів, та оскаржуваною ухвалою витребувані документи у всіх відповідачів по справі, окрім Національного банку України, який є апелянтом. Таким чином, відповідачі, яких дана оскаржувана ухвала стосується, апеляційних скарг не подавали, що свідчить про їх фактичну згоду з виконанням ухвали суду про забезпечення доказів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності процесуальних підстав для задоволення заяви ОСОБА_6 про забезпечення доказів шляхом витребування відповідних доказів.
Посилання апелянта на порушення його права участі в судовому засіданні при розгляді заяви про забезпечення доказів є необґрунтованими, оскільки в силу ч.4 ст.75 КАС України у разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву. Враховуючи, що заявник просив розглянути заяву невідкладно та без участі представників відповідачів та третьої особи, суд першої інстанції у відповідності до ч.4 ст.75 КАС України розглянув заяву про забезпечення доказів невідкладно без участі сторін та третьої особи.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2017 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.
