УХВАЛА
21 грудня 2019 року
Київ
справа №826/20221/16
адміністративне провадження №К/9901/35003/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
ознайомившись з матеріалами касаційної скарги Генерального прокурора на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року по справі №826/20221/16 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Приватбанк" Соловйової Наталії Анатоліївни, Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Приватбанк" Шевченка Андрія Миколайовича, Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Приватбанк" Славкіної Марини Анатоліївни, ПАТ "КБ "Приватбанк", Мінфіну, Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання, -
в с т а н о в и в:
Верховний Суд ухвалою від 13 грудня 2018 року передав справу № 826/20221/16, провадження в якій було відкрито за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", Міністерства фінансів України, Національного Банку України, на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Справа № 826/20221/16 станом на 21 грудня 2019 року перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду як суду касаційної інстанції.
Водночас, 16.12.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Генерального прокурора по справі № 826/20221/16, тобто по цій же справі та на ті ж самі судові рішення, які є предметом касаційного перегляду по справі, що перебуває на розгляді (в провадженні) раніше визначеного складу Суду (у Великій Палаті Верховного Суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.
Тобто, по одній справі може бути визначений тільки один суддя-доповідач (склад суду).
Що стосується справи № 826/20221/16, то на сьогодні для її розгляду у касаційному порядку визначено суддю-доповідача - суддю Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О.Б. Отже, дана касаційна скарга має бути передана цьому судді-доповідачу.
Частиною 1 ст. 327 КАС України передбачено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.
Слід також зазначити, що відповідно до статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, та відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справ діє як суд касаційної інстанції.
Визначення складу суду саме для розгляду конкретної справи в цілому, а не окремих касаційних скарг (що могло б призвести до визначення різних складів суду для розгляду однієї справи) відповідає як положенням статті ст. 31 КАС України, так і п. 3 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 № 30 (далі - Положення), яким передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи або матеріалів кримінального провадження здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: 1) первісного розподілу справи; 2) додаткового визначення суддів; 3) передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду; 4) заміни судді в колегії або основного судді; 5) повторного розподілу справи; 6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.
Підсумовуючи наведене, слід зазначити, таке:
по-перше, окрема касаційна скарга по справі, по якій раніше визначений склад суду касаційної інстанції, не підлягає розгляду іншим складом суду;
по-друге, таку скаргу належить передати раніше визначеному складу суду в порядку підпункту 4 пункту 21 Розділу VIII Положення, яким передбачено, що передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі;
по-третє, Велика Палата Верховного Суду розглядає справу № 826/20221/16, як суд касаційної інстанції, а отже керується главою 2 розділу ІІІ «Касаційний розгляд» КАС, якою, в тому числі, передбачений порядок вирішення питання про відкриття провадження за касаційною скаргою колегією суддів, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 КАС України. Слід також зазначити, що відповідно до статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, та відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Порядок передачі справи до Великої Палати Верховного Суду передбачено у статті 347 КАС України. До того ж сама норма знаходиться у параграфі 3 глави 2 розділу ІІІ «Касаційний розгляд» КАС, що свідчить про те, що фактично після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи до Великої Палати Верховного Суду передається не касаційна скарга, а справа.
Таке тлумачення норм, що регулюють порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено, зокрема в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 185/3886/19).
Проте, враховуючи те, що справа № 826/20221/16 вже передана за касаційними скаргами інших учасників цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позбавлений можливості дотриматися цього порядку, а саме: вирішити питання про відкриття касаційного провадження (параграф 2 глави 2 розділу ІІІ «Касаційний розгляд» КАС); підготувати справу до касаційного розгляду, як от вирішити письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішити питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішити питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, та інші питання, здійснити касаційний розгляд справи (параграф 3 глави 2 розділу ІІІ «Касаційний розгляд» КАС), тому колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає за доцільне передати касаційну скаргу Генерального прокурора разом із доданими до неї матеріалами на розгляд Великої Палати Верховного Суду, що також забезпечить дотримання принципу незмінності складу суду.
Слід наголосити, що глава 2 розділу ІІІ «Касаційний розгляд» КАС не передбачає попередньої перевірки касаційної скарги щодо її відповідності за формою та змістом нормам КАС України або підстав для відкриття провадження, або відмови у відкритті чи її повернення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду коли конкретна справа перебуває у провадженні Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з переглядом судових рішень у касаційному порядку.
При цьому, вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою саме Великою Палатою Верховного Суду, з урахуванням того, що справа вже передана на її розгляд, а також при наявності певної колізії у нормах КАС (відсутності чітких та безсумнівних вимог адміністративного процесу), що регулюють порядок передачі касаційної скарги на розгляд цього постійно діючого колегіального органу Верховного Суду, на думку колегії суддів, відповідає завданням адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у цій справі.
Керуючись статтею 347 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Генерального прокурора на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року по справі №826/20221/16 разом із доданими до скарги матеріалами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Л.В. Тацій
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
