У Х В А Л А
16 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 826/20221/16
Провадження № 11-1459апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В.Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представників:
позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_28 та ОСОБА_29,
Національного банку України (далі - НБУ) - Григорчука
Віктора Івановича, Пожидаєва Андрія Миколайовича, Пріцака Івана Євгенійовича, Уколова Олексія Леонідовича,
Кабінету Міністрів України (далі - Кабмін) - Божка Владислава Григоровича, Польця
Дмитра Михайловича,
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Фонд, ПАТ «КБ «Приватбанк», Банк відповідно) - Костюкова Дмитра Ігоровича, ОСОБА_30,
Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ «КБ «Приватбанк») - Бауліної Віри Олегівни, Кахраманова Рустама Нураятовича, Лазовського Олега Володимировича,
Офісу Генерального прокурора - Сахно Наталії Вікторівни,
розглянула у відкритому судовому засіданні клопотання АТ «КБ «Приватбанк» про звернення з окремим дорученням до Центрального органу, призначеного Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, в порядку статті 2 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, укладеної 18 березня 1970 року в місті Гаага, до Високого Суду Англії та Уельсу і про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до НБУ, Фонду, уповноважених осіб Фонду Соловйової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_30, Славкіної Марини Анатоліївни, ПАТ «КБ «Приватбанк», Кабміну (як правонаступника Міністерства фінансів України; далі - Мінфін), Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк») - про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання та
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, у якому з урахуванням заяв про зміну позовних вимог просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України (далі - Комісія НБУ) від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов'язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 20 грудня 2016 року № 22 у частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками, відкритими у ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Приватбанк» від 20 грудня 2016 року № 2887 про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Приватбанк» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2891 про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 101/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_3, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_30.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 100/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяв Фонд в особі уповноваженої особи Славкіної М. А., та ОСОБА_5, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_30.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 102/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_6, від імені якої діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_30.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 83/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якої діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_7, від імені якої діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_30.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 92/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_8, від імені якої діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_30.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2893 про погодження умов продажу неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Приватбанк» у частині, що стосується інтересів позивачів;
- визнати нечинним з моменту укладення договір купівлі-продажу акцій банку та акт виконання зобов'язань від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, укладені між Державою в особі Мінфіну та всіма особами, які станом на 21 грудня 2016 року були власниками простих іменних акцій ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені яких діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_30., в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ «Укргазбанк», у частині, що стосується інтересів позивачів;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 21 грудня 2016 року № 44 про перерахування коштів пов'язаних осіб у частині, що стосується прав та інтересів позивачів;
- стягнути з ПАТ «КБ «Приватбанк»: ІНФОРМАЦІЯ_12 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_13, ІНФОРМАЦІЯ_14 як ненараховані проценти за депозитами за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_3; ІНФОРМАЦІЯ_15 на користь ОСОБА_5; ІНФОРМАЦІЯ_16 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_17, ІНФОРМАЦІЯ_18 як ненараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_6; ІНФОРМАЦІЯ_19 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_20 як ненараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_7; ІНФОРМАЦІЯ_21 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_22 як ненараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_8 як поворот виконання:
- рішення Комісії НБУ від 13 грудня 2016 року № 105;
- рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2887 про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2891 про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- договорів придбання акцій та актів приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 83/2016, 92/2016, 100/2016, 101/2016, 102/2016;
- рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2893 про погодження умов продажу неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- договору купівлі-продажу акцій банку та акта виконання зобов'язань від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131;
- наказу уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 21 грудня 2016 року № 44 «Про перерахування коштів пов'язаних осіб» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів.
Окружний адміністративний суд міста Києва 17 травня 2017 року постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року, позов задовольнив.
Не погодившись із такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, НБУ, ПАТ «КБ «Приватбанк» та Мінфін подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Комісії НБУ від 13 грудня 2016 року № 105 і поворот його виконання. Також просили закрити провадження у справі в частині позовних вимог.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 10, 16 та 27 листопада 2017 року відкрито касаційні провадження за вказаними скаргами.
18 вересня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання від НБУ про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.
Ухвалою цього суду від 13 грудня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2018 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16 січня 2019 року прийняла цю справу до розгляду та призначила до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду в закритому судовому засіданні.
7 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 16/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 «Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду», відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу, допустила до участі у справі Генеральну прокуратуру та задовольнила клопотання Кабміну про заміну відповідача - Мінфін на правонаступника - Кабмін.
16 березня 2020 року під час закритого судового засідання колегія суддів Великої Палати Верховного Суду на підставі частини дванадцятої статті 10 КАС ухвалила рішення про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні в частині, що не стосується банківської таємниці.
У судовому засіданні представник АТ «КБ «Приватбанк» заявив клопотання про звернення з окремим дорученням до Центрального органу, призначеного Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, в порядку статті 2 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, укладеної 18 березня 1970 року в місті Гаага, до Високого Суду Англії та Уельсу.
На обґрунтування клопотання зазначив, що оспорювані у справі рішення Фонду та НБУ і договори об'єднані спільною підставою - визнанням позивачів пов'язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами, а суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони не є пов'язаними з Банком особами.
У клопотанні наголошується, що з інформації, оприлюдненої в мережі Інтернет убачається, що ОСОБА_3 фактично здійснює розпорядження часткою у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_23» (далі - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23») шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Під час судового розгляду справи позивачі стверджували протилежне.
На думку представника АТ «КБ «Приватбанк», із пояснень ОСОБА_3, які він подав до Великої Палати Верховного Суду, убачається, що позивачі ухиляються від виконання своїх процесуальних обов'язків, зокрема, щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та приховують докази щодо подання 17 грудня 2019 року до Високого суду Англії та Уельсу позову до ОСОБА_27 та іншої особи, що пов'язаний із розпорядженням часткою у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23», а також про відкриття провадження у цій справі.
За таких обставин представник АТ «КБ «Приватбанк» для підтвердження чи спростування зазначеної раніше інформації та з'ясування відомостей щодо пов'язаності предмета та підстав звернення ОСОБА_3 з позовом до Високого Суду Англії та Уельсу, пов'язаного з розпорядженням часткою у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23», просить звернутися до цього суду шляхом надіслання судового доручення про надання правової допомоги з проханням провести процесуальні дії, а саме отримати у Високому Суді Англії та Уельсу вказану інформацію.
Крім того, представник АТ «КБ «Приватбанк» просить зупинити провадження у справі № 826/20221/16 до надходження відповіді на судове доручення про надання правової допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання АТ «КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Порядок здійснення та надсилання міжнародних судових доручень визначено у статті 85 КАС, відповідно до якої у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення про надання правової допомоги надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги визначені статтею 86 КАС.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 236 КАС суд зупиняє провадженя у справі в разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Вказана норма передбачає право суду зупинити провадження у справі лише у разі наявності обставин, що створюють об'єктивні перешкоди для реалізації правосуддя в адміністративній справі.
Разом із цим суд касаційної інстанції наділений процесуальними правами суду першої інстанції лише з метою перевірки правильності застосування питань процесуального та матеріального права судами нижчих інстанцій.
Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені у статті 341 КАС, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
З огляду на викладене, оскільки суд касаційної інстанції не має права (КАС передбачено пряму заборону) встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, збирати чи приймати до розгляду нові докази, клопотання АТ «КБ «Приватбанк» про звернення з окремим дорученням до Високого Суду Англії та Уельсу для отримання у Високому Суді Англії та Уельсу інформації щодо пов'язаності предмета та підстав звернення ОСОБА_3 з позовом пов'язаним з розпорядженням часткою у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» та про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 85, 86, пунктом 7 частини другої статті 236, 243, 256, 344 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» про звернення з окремим дорученням до Центрального органу, призначеного Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, в порядку статті 2 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, укладеної 18 березня 1970 року в місті Гаага, до Високого Суду Англії та Уельсу і про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» Соловйової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_30, Славкіної Марини Анатоліївни, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Кабінету Міністрів України (як правонаступника Міністерства фінансів України), Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» - про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяВ. С. Князєв Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік Д. А. ГудимаО. С. Ткачук В. І. ДанішевськаВ. Ю. Уркевич Ж. М. ЄленінаО. Г. Яновська О. С. Золотніков
