У Х В А Л А
16 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/20221/16
Провадження № 11-1459апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Верховного Суду Анцупової Тетяни Олександрівни від участі в розгляді справи № 826/20221/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Національного банку України (далі - НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), уповноважених осіб Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - уповноважена особа Фонду, ПАТ «КБ «Приватбанк» відповідно) Соловйової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_7, Славкіної Марини Анатоліївни, ПАТ «КБ «Приватбанк», Міністерства фінансів України (далі - Мінфін), Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк») про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання.
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2016 року ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_6., та ОСОБА_5. звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, у якому з урахуванням заяв про зміну позовних вимог просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами НБУ (далі - Комісія НБУ) від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов'язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 20 грудня 2016 року № 22 у частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками, відкритими у ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Приватбанк» від 20 грудня 2016 року № 2887 про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Приватбанк» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2891 про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 101/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_1., від імені якого діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_7.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 100/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяв Фонд в особі уповноваженої особи Славкіної М. А., та ОСОБА_3., від імені якого діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_7.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 102/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_4., від імені якої діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_7.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 83/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якої діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_6., від імені якої діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_7.;
- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій та акт приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 92/2016, укладені між ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Славкіна М. А., та ОСОБА_5., від імені якої діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_7.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2893 про погодження умов продажу неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Приватбанк» у частині, що стосується інтересів позивачів;
- визнати нечинним з моменту укладання договір купівлі-продажу акцій банку та акт виконання зобов'язань від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, укладені між Державою в особі Мінфіну та усіма особами, які станом на 21 грудня 2016 року були власниками простих іменних акцій ПАТ «КБ «Приватбанк», від імені яких діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_7., в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ «Укргазбанк» у частині, що стосується інтересів позивачів;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 21 грудня 2016 року № 44 про перерахування коштів пов'язаних осіб у частині, що стосується прав та інтересів позивачів.
- стягнути з ПАТ «КБ «Приватбанк»: ІНФОРМАЦІЯ_1 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 як ненараховані проценти за депозитами за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_1.; ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_3.; ІНФОРМАЦІЯ_5 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 як ненараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_4.; ІНФОРМАЦІЯ_8 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_9 як ненараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_6.; ІНФОРМАЦІЯ_10 як основну суму списаного депозиту та ІНФОРМАЦІЯ_11 як ненараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року на користь ОСОБА_5. як поворот виконання:
- рішення Комісії НБУ від 13 грудня 2016 року № 105;
- рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2887 про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2891 про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- договорів придбання акцій та актів приймання-передачі від 20 грудня 2016 року № 83/2016, 92/2016, 100/2016, 101/2016, 102/2016;
- рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2893 про погодження умов продажу неплатоспроможного банку - ПАТ КБ «Приватбанк»;
- договору купівлі-продажу акцій банку та акта виконання зобов'язань від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131;
- наказу уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 21 грудня 2016 року № 44 «Про перерахування коштів пов'язаних осіб» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів.
Окружний адміністративний суд міста Києва 17 травня 2017 року постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року, позов задовольнив.
Не погодившись із такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, НБУ, ПАТ «КБ «Приватбанк» та Мінфін подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Комісії НБУ від 13 грудня 2016 року № 105 і поворот його виконання. Також просили закрити провадження у справі в частині позовних вимог.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 10, 16 та 27 листопада 2017 року відкрито касаційні провадження за вказаними скаргами.
18 вересня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання від НБУ про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.
Ухвалою цього суду від 13 грудня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2018 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16 січня 2019 року прийняла цю справу до розгляду та призначила до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду в закритому судовому засіданні.
7 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 16/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 «Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду», відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
Суддя Велико Палати Верховного Суду Анцупова Т. О. подала заяву про самовідвід від участі в розгляді справи № 826/20221/16 відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС. Заяву мотивовано тим, що представник ПАТ «КБ «Приватбанк» у цій справі, у своєму клопотанні, серед іншого, покликається на наявність правових підстав для відкладення розгляду цієї справи до розгляду Конституційним Судом України Конституційної скарги у справі № 826/20239/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» до НБУ, Фонду, уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А., уповноваженої особи Фонду ОСОБА_7., уповноваженої особи Фонду Славкіної М. А., ПАТ «КБ «Приватбанк», Мініфіну, ПАТ «Укргазбанк» про визнання протиправними та скасування рішень.
Представник ПАТ «КБ «Приватбанк» вважає, що правовідносини у справах № 826/20221/16 та № 826/20239/16 є подібними, а підстави, з яких задоволені позовні вимоги у цих справах - ідентичними.
Ураховуючи, що Анцупова Т. О. брала участь у розгляді справи № 826/20239/16 та ухваленні постанови від 4 вересня 2018 року, якою було касаційні скарги НБУ, Мініфіну, Фонду, ПАТ «КБ «Приватбанк» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у незміненій частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2018 року - без змін, вона заявила самовідвід на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС.
Анцупова Т. О. вважає, що оскільки вона приймала остаточне судове рішення у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/20239/16, де підстави, з яких задоволені позовні вимоги є ідентичними до справи № 826/20221/16, та є висновки щодо пов'язаності ОСОБА_1. та ПАТ «КБ «Приватбанк», враховуючи суспільний інтерес до розгляду цих справ, то, з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 36 КАС, її участь у розгляді справи № 826/20221/16 є недопустимою, оскільки може викликати сумнів щодо її безсторонності.
Перевіривши наведені суддею Верховного Суду Анцуповою Т. О. на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Наведені суддею Великої Палати Верховного Суду Анцуповою Т. О. обставини, які, на її думку, можуть викликати у сторін по справі сумнів у її неупередженості або об'єктивності, не дають підстав для висновку про упередженість судді стосовно учасників справи, її зацікавленість в певному рішенні в цій справі, чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду не встановила інших підстав для відводу судді, передбачених частиною першою статі 36 КАС.
За вказаних обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Анцупової Тетяни Олександрівни від участі у справі № 826/20221/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» Соловйової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_7, Славкіної Марини Анатоліївни, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік Д. А. ГудимаО. С. Ткачук Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська
