Верховний
Суд
УХВАЛА
22 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 922/2187/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017
(головуючий - Хачатрян В.С., судді - Медуниця О.Є., Россолов В.В.)
у справі №922/2187/16 Господарського суду Харківської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" в особі представника - акціонера, якому належить 10 і більше відсотків простих акцій Калвертон Істеблішмент Лімітед (Calverton Establishment Limited), Роуд Таун,
до ОСОБА_1
про стягнення 29 549 853,54 грн, збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою,
ВСТАНОВИВ:
30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №922/2187/16 з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, викладено у новій редакції Господарський процесуальний кодекс України.
Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 задоволено заяву колегії суддів: Пількова К.М.- головуючого, Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б. про самовідвід у справі №922/2187/16. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 12.02.2017 касаційну скаргу у справі №922/2187/16 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.
Подана ОСОБА_1 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Зокрема, частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України було встановлено обов'язок скаржника додавати до скарги докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) за подання до суду позовної заяви майнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1 378,00 гривень.
Тобто, за подання у жовтні 2017 року касаційної скарги на постанову апеляційного суду сплаті підлягав судовий збір у сумі 248 040,00 грн (120% з 150 розмірів мінімальної заробітної плати).
Скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір", зазначивши в його обгрунтування таке.
Розмір судового збору в сумі 248 040,00 грн є занадто великим для відповідача. ОСОБА_1 з березня 2016 року (після звільнення з посади генерального директора ПАТ "ХТЗ") до сьогоднішнього дня не працює, постійного джерела доходу не має. На його утриманні є малолітня дитина, а родина фактично утримується за рахунок доходів дружини, яка працює на посаді старшого викладача в університеті та отримує невелику заробітну плату, тобто її доходи не дозволяють сплатити судовий збір у сумі 248 040,00 грн.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу зазначеної статті вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
До клопотання скаржника додано свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб та довідки про отримані доходи дружини скаржника за 2016 та 2017 рік. Проте до касаційної скарги не додано доказів, які б підтверджували доводи, зазначені у клопотанні скаржника, а саме, що ОСОБА_1 з березня 2016 року є непрацевлаштованим та не отримує доходів. За таких обставин клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №922/2187/16 є недостатньо вмотивованим та задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). У зв'язку з тим, що судовий збір скаржником сплачено не було, ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки касаційної скарги та сплатити судовий збір у сумі 248 040,00 грн.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Державної казначейської служби України №16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Рахунок отримувача: 31213207700007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 820019;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 290, 292, підпунктом 11 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України , Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №922/2187/16 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скаргу буде повернуто скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач
