У Х В А Л А
1 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 372/1036/15-ц
Провадження № 14-252цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши заяву адвоката Гуриненка ОлегаМиколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_4, про розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників справи за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, управління Державного агентства земельних ресурсів України в Обухівському районі Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 липня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває заява заступника Генерального прокурора про перегляд рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 липня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час подання заяви.
5 липня 2018 року до ВеликоїПалати Верховного Суду надійшла заява адвоката Гуриненка О. М., який діє в інтересах ОСОБА_4, про розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників цієї справи з посиланням на те, що відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України мають розглядатися за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), а ЦПК України в редакції до набрання чинності цим Законом не передбачав можливості розгляду справ за такими заявами в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2018 року у задоволенні цієї заяви відмовлено.
Гуриненко О. М., який діє в інтересах ОСОБА_4, повторно звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників цієї справи.
В обґрунтування заяви посилається на необхідність надання учасниками процесу пояснень для вирішення справи.
Відповідно до підпункту 1 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Зазначена норма надає суду, який розглядає заяву про перегляд судових рішень після набрання чинності Законом № 2147-VIII, певну свободу розсуду при вирішенні питання про повідомлення та виклик учасників справи під час розгляду такої заяви.
Верховний Суд є судом права, а не факту і Велика Палата перевіряє в межах цієї заяви про перегляд наявність неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. При цьому Верховний Суд, діючи у межах повноважень та порядку, визначених главою третьою розділу V ЦПК України у редакції до набрання чинності Законом № 2147-VIII, не може встановлювати обставини справи, які можуть додатково пояснити її учасники,збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Крім того, практика Євпропейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі № 372/1036/15-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Крім того, звертаємо увагу на те, що стаття 44 ЦПК України визнає недопустимим зловживання процесуальними правами та передбачає, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Ураховуючи те, що заява про перегляд судових рішень відповідно до підпункту 1 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважуючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на обставини справи, підстави для задоволення вказаної заяви відсутні.
Керуючись підпунктом 1 пункту першого розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII), Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Гуриненка Олега Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_4, про розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників справи за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, управління Державного агентства земельних ресурсів України в Обухівському районі Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 липня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.П. Лященко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О. С. Ткачук В.С. Князєв В.Ю. Уркевич О.Б. Прокопенко О.Г. Яновська
