УХВАЛА
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа №372/1036/15-ц
провадження № 61-1538ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року в цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів про право власності на земельну ділянку та витребування землі на користь держави,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Козинської селищної ради з позовом до відповідачів, в якому просив:
1. визнати незаконним і скасувати розпорядження Обухівської РДА від 28 вересня 2009 року №1204 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
2. визнати недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Обухівської РДА від 21 грудня 2009 року № 1687 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність тринадцяти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради»;
3. визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані зазначеним особам, частина з яких - з відмітками про перехід права власності до інших осіб (відповідачів);
4. витребувати у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 спірні земельні ділянки на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради; визнати за територіальною громадою право власності на спірні земельні ділянки.
Справа переглядалася судами неодноразово.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним розпорядження голови Обухівської РДА віл 21 грудня 2009 року №1687. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спірні земельні ділянки. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Обухівської РДА від 28 вересня 2009 року №1204 в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
У січні 2021 року заступник Генерального прокурора України засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, проте, таких документів до касаційної скарги не долучено.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З позовом до суду прокуратура звернулася у березні 2015 року та заявила три вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру.
В касаційному порядку скаржник оскаржує судове рішення в частині вирішення одної немайнової вимоги та вимоги майнового характеру. Таким чином, обчислюючи судовий збір суду слід виходити з того, в якій частині скаржником оскаржено судове рішення.
За правилами статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позову, за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору дорівнює 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01 січня 2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218 грн.
Таким чином, за позовну вимогу немайнового характеру підлягав сплаті до суду першої інстанції судовий збір у розмірі 243,60 грн.
За правилами статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позову, за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору дорівнює 1% від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (частина друга статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Позовна вимога про витребування земельних ділянок є вимогою майнового характеру в розумінні статті 176 ЦПК України.
Оскільки мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень не містять відомостей про вартість витребуваних земельних ділянок, то суд касаційної інстанції вважає за можливе визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті до суду першої інстанції за цю позовну вимогу, у розмірі 3654 грн з урахуванням вимог частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір».
За правилами статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позову, за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору дорівнює 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.
Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 7795,20 грн ((243,60+3654)х200%=7795,20).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки за її подання не сплачений судовий збір.
За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких підстав касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш
