11.03.2019
Справа № 644/ 688 /19
н /п 2/644/ 988 /19
У Х В А Л А
іменем України
про направлення справи за підсудністю
11 березня 2019 року м. Харків
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова - Сітало А.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу, визначення розміру аліментів, визначення порядку спілкування з дитиною та поділ спільного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: 1) розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем, який зареєстрований 07.08.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1246; 2) встановити розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також визначити порядок здійснення батьківських прав з виховання неповнолітньої доньки; 3) здійснити поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: однокімнатної квартири № 39 в житловому будинку № 19 по вул. Малинівській в м. Харкові; однокімнатної квартири № 55 в житловому будинку № 66-П по проспекту Перемоги в м. Харкові; квартири № 38 за будівельною адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 4, буд. № 7 загальною площею 43,23 кв.м. і житловою площею 16,03 кв.м.; квартири та парко місце по вул. Мінській в м. Харкові на підставі договорів асоційованого членства в споживчому кооперативі – «Споживчий кооператив «ПРЕСТИЖ» від 22.07.2013 року № 12-37/МК та від 20.11.2013 року № 8-1-100/МКп, які будуть зареєстровані та передані у власність у березні-квітні 2019 року; 2 гаражі у гаражному кооперативі «Меркурій» у м. Харкові, автомобіль марки TOYOTA RAV 4, державний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску; 5 % акцій у ПАТ «Племінний завод ім. 20-річчя Жовтня» (на теперішній час ПрАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки», меблі, посуд, аудіо-відео техніку.
Ціна позову щодо позовних вимог майнового характеру позивачем не зазначена.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу та 5570,90 грн. за інші позовні вимоги.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.02.2019 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 95, 175, 177 ЦПК України. Однією з підстав залишення позовної заяви без руху було те, що позивачем не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру в частині поділу майна подружжя на зазначене вище нерухоме майно.
На виконання ухвали суду від 07.02.2019 року, позивачем подано заяву про усунення недоліків в якій зазначено, що на час подання позовної заяви він не має грошових оцінок нерухомого майна, перелік яких викладений у позовній заяві, а тому встановити точну ціну дійсної вартості майна він не має можливості. До заяви позивачем також додано квитанції про сплату судового збору на суму 768,40 грн. та 4034,10 грн.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, приходить висновку про направлення цивільної справи за підсудністю, оскільки на дані правовідносини поширюється виключна підсудність, відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
З позовної заяви вбачається, що однією з позовних вимог є поділ нерухомого майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: однокімнатної квартири № 39 в житловому будинку № 19 по вул. Малинівській в м. Харкові, житловою площею 16 кв.м., загальною площею 39,4 кв.м.; однокімнатної квартири № 55 в житловому будинку № 66-П по проспекту Перемоги в м. Харкові, житловою площею 21,4 кв.м., загальною площею 48,5 кв.м.; квартири № 38 за будівельною адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 4, буд. № 7 загальною площею 43,23 кв.м. і житловою площею 16,03 кв.м.; квартиру та парко місце по вул. Мінській в м. Харкові; 2 гаражі у гаражному кооперативі «Меркурій» у м. Харкові.
З даного переліку нерухомого майна вбачається, що квартира № 39 в житловому будинку № 19 по вул. Малинівській в м. Харкові, знаходиться на території Московського району м. Харкова; квартира № 55 в житловому АДРЕСА_1 за будівельною адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 4, буд. № 7; квартира по вул. Мінській в м. Харкові, знаходяться на території Шевченківського (Дзержинського) району м. Харкова. З наданої позивачем заяви вбачається, що лише 2 гаражі у гаражному кооперативі «Меркурій» знаходяться на території Індустріального (Орджонікідзевського) району м. Харкова, однак правовстановлюючих документів на вказані гаражі позивачем до заяви не додано.
З викладеного вище вбачається, що більша частина нерухомого майна знаходиться на території Шевченківського (Дзержинського) району м. Харкова, яка відноситься до територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м. Харкова.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК, в редакції статті, яка діяла до 15.12.2017 року). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно -предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п. 41 вказаної Постанови у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідно до п. 43 вказаної Постанови якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК (в редакції статті, яка діяла до 15.12.2017 року) встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Таким чином, суд приходить до висновку що на спірні правовідносин поширюється виключна підсудність відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Підстав для застосування іншого виду підсудності судом не вбачається.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розгляд справи по суті з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), потягне за собою скасування судового рішення.
Приймаючи до уваги, що справа не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Харкова, суд вважає за необхідне надіслати справу за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 32, 187, 260, 261 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу, визначення розміру аліментів, визначення порядку спілкування з дитиною та поділ спільного майна подружжя - направити за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова (61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-В).
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : А. К. Сітало
