ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м.Суми
Справа №589/16/19
Номер провадження 22-ц/816/3270/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенко В. І. , Собини О. І.
з участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальна організація (установа, заклад): «Шосткинський навчально - виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області»,
третя особа - Управління освіти Шосткинської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року у складі судді Лєвші С.Л., ухвалене у м. Шостка,
в с т а н о в и в :
04 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунальної організації (установа, заклад): «Шосткинський навчально - виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області» (далі - КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління освіти Шосткинської міської ради, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ Андрущенко Н.М. № 94 від 21 грудня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити її на посаді вчителя математики КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ;
- стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги мотивувала тим, що наказом директора КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ за № 94 від 21 грудня 2018 року її звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (недостойною поведінкою скомпрометувала себе перед учнями, іншими особами, порушила моральні норми, втратила тим самим авторитет, дискредитувала себе як вчитель).
Вважала вищезазначений наказ таким, що прийнятий з порушенням трудового законодавства, його прийняттю передувало упереджене ставлення до неї з боку керівництва школи по причині сміливості висловлювати свою особисту думку.
Вказувала, що 13 грудня 2018 року під час проведення нею четвертого уроку у п`ятому класі, за 15 хвилин до закінчення уроку в двері класу постукали, коли вона відчинила двері, до класу увійшли два працівника поліції, директор та завуч школи. У зв`язку з тим, що діти були налякані, їх попросили вийти з класу. Після цього її до викладання уроків не допускали до дня вручення наказу про звільнення. Посилаючись на те, що не вчиняла аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи, просила її позов задовольнити.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
При цьому вказує, що не є аморальною поведінкою те, що вона не допустила на свій урок атестаційну комісію, адже завчасно письмово попереджала про те, що не допустить зриву уроку і просила представників відповідача не вчиняти таких дій. Вважає, що переляк та шоковий стан дітей був викликаний не її діями, а діями представників відповідача, які викликали працівників поліції і увірвалися до класу, в якому вона проводила урок. Порушення норм процесуального права, на її думку, полягає в обмеженні її права приймати участь в судових засіданнях шляхом безпосередньої участі. Крім того, судом були враховані лише твердження відповідача, які жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, що є порушенням принципу рівності усіх учасників судового розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що наказом директора КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ Андрущенко Н.М. від 21 грудня 2018 року за № 94 ОСОБА_1 - вчителя математики КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ 21 грудня 2018 року звільнено за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (недостойною поведінкою скомпрометувала себе перед учнями, іншими особами, порушила моральні норми, втратила тим самим авторитет, дискредитувала себе як вчитель) пункт 3 статті 41 КЗпП України.
Наказ видано на підставі акту комісії з розслідування факту вчинення аморального проступку від 19 грудня 2018 року № 1, пояснення ОСОБА_1 від 18 грудня 2018 року, протоколу засідання педагогічної ради № 3 від 20 грудня 2018 року.
21 грудня 2018 року позивач була ознайомлена з наказом та надала свої пояснення (а.с. 4).
Листом директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ Андрущенко Н . М . від 11 грудня 2018 року № 133, вчителя математики ОСОБА_1 було повідомлено про те, що в рамках проведення її атестації (згідно з графіком роботи атестаційної комісії КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018 - 2019 навчальний рік, затвердженим на засіданні атестаційної комісії 19.10.2018, протокол № 2), та перевірки стану викладання математики (наказ по КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 03.12.2018 № 175), 13 грудня 2018 року до неї на 4 урок математики у 5 клас запрошені члени експертної групи учителів математики м. Шостка та члени шкільної атестаційної комісії навчального закладу (а.с. 10).
11 грудня 2018 року позивач подала заяву начальнику Шосткинського міського управління освіти в якій, крім іншого, повідомила, що 2018-2019 навчальний рік входить в попередню атестацію, а після його закінчення більше працювати не буде, оскільки має намір звільнитися, тому атестуватися не буде і ніякої комісії на урок не допустить, просила не травмувати учнів 5-го класу (а.с. 11).
За результатами службового розслідування був складений акт № 1 від 19 грудня 2018 року (а.с. 49-54) з якого вбачається, що комісія зробила наступні висновки: вважати вчинок учителя математики ОСОБА_1 по відношенню до учнів 5 класу, адміністрації, учителів, батьків аморальним; порушити клопотання перед директором про звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України; розглянути дане питання на педагогічній раді у присутності членів педагогічного колективу з метою недопущення в освітньому процесі подібних інцидентів та фактів аморальної поведінки.
При ознайомленні з актом службового розслідування, позивач пояснила, що аморальний вчинок допущений адміністрацією школи, оскільки вона попереджала, щоб не травмували учнів 5-го класу. Зазначала, що закрила двері на ключ, діти до неї не звертались з проханням вийти (а.с. 49-54).
У доповідній записці директору школи Андрущенко Н.М. від 18 грудня 2018 року вчитель математики ОСОБА_1 пояснює, що не збирається атестуватися у 2018-2019 навчальному році та, що зачинила двері на ключ аби не впустити членів атестаційної комісії, адміністрацію навчального закладу (а.с. 96).
13 грудня 2018 року та 14 грудня 2018 року батьками учнів 5-9, 11 класів на ім`я директора школи Андрущенко Н.М., начальника Управління освіти Шосткинської міської ради Сумської області Сергейко Н.О., міського голови Ноги М.П. були написані заяви (а.с. 44-48), в яких вони вимагають звільнити вчителя, наголошують на аморальній поведінці педагога, обмеженні свободи дітей, психологічному тиску, що вплинув на психологічний та фізичний стан їхніх дітей.
Пояснювальна записка медичної сестри ОСОБА_5 (а.с. 39) інформує про стан здоров`я учнів 5 класу після того, як їх забрали з уроку математики, який проводила ОСОБА_1 за зачиненими дверима. Медична сестра наголошує, що майже всі учні були налякані, у деяких учнів підвищився артеріальний тиск та пульс, одного учня знудило, діти плакали, були у шоковому стані. Медична сестра надала дітям першу медичну допомогу.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що при звільненні позивача із займаної посади відповідач не допустив порушення її трудових прав, наказ про звільнення відповідає нормам чинного законодавства, оскільки аморальний проступок позивача підтверджується доказами та є не сумісним з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.
Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб`єктів господарювання.
Так, відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.
Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.
Згідно із ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту», педагогічні працівники серед іншого зобов`язані:
- постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
- сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я;
- дотримуватись педагогічної етики;
- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
- захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальну середню освіту», педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров`я якої дозволяє виконувати професійні обов`язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за п. 3 ст. 41 КЗпП України.
Термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем, а тому суду як правозастосовному органу надано можливість на свій розсуд надавати оцінку на підставі встановлених обставин справи щодо того, чи є ті чи інші діяння аморальним проступком. Зокрема, аморальним проступком можна вважати діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції конкретного працівника.
Підставою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП є не будь-який аморальний проступок, а такий, що не сумісний із продовженням цієї роботи. Оскільки законодавцем не визначено критеріїв визначення межі між проступками, сумісними і не сумісними з продовженням роботи, тому суд зобов`язаний з метою виконання завдання цивільного судочинства самостійно надати оцінку і встановити, чи є вчинений аморальний проступок, за який звільнено працівника, таким, що сумісний із продовженням роботи з урахуванням конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 4 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Відповідно до п. 2.1 Посадової інструкції за № 20 вчителя математики Кобизької Н.В. , затвердженої наказом директора Комунального закладу ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ Сумської області № 72 від 04.09.2018 вбачається, що до завдань та посадових обов`язків учителя математики відноситься здійснення навчання і виховання учнів із урахуванням специфіки навчального предмета, проведення уроків й інших навчальних занять в закріплених за ним класах згідно з розподілом навчального навантаження, забезпечення під час занять належного порядку і дисципліни. Учитель виконує правила і дотримується норм охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, забезпечує охорону життя і здоров`я учнів під час навчального процесу. Оперативно повідомляє керівників НВК про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги.
Відповідно до п. 5.3 вказаної інструкції за застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов`язаних з фізичним чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади у відповідності з трудовим законодавством і Законом України «Про освіту» (а.с. 55-58).
Зазначена інструкція отримана ОСОБА_1 , про що є відповідний підпис останньої (а.с. 58, 60).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач відноситься до суб`єктів, які можуть бути звільнені з роботи за п. 3 ст. 41 КЗпП України, оскільки належить до учасників освітнього процесу, зазначених у ст. 52 Закону України «Про освіту».
Також судом достовірно встановлено, що 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 , з метою досягнення власних інтересів, зачинивши двері класу, де проводився урок і знаходились учні 5 класу, на ключ, не реагуючи на вказівку адміністрації КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ відчинити двері класу, не відкривала їх близько 30 хвилин і відкрила їх лише тоді, коли до класу підійшли працівники поліції, чим створила напружену ситуацію у класі, внаслідок чого діти налякалися, плакали, у деяких з них погіршився стан здоров`я і їм потрібно було надавати медичну допомогу.
Такою поведінкою ОСОБА_1 скомпрометувала себе перед учнями, оскільки поставила свої інтереси вище за інтереси дітей, іншими особами, порушила моральні норми, втратила тим самим авторитет, дискредитувала себе як вчитель, що суперечить статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, відповідно до якої в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З урахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, суд, встановивши факт наявності в діях ОСОБА_1 аморального проступку, обгрунтовано вважав його таким, що не сумісний із продовженням роботи учителем.
Такі висновки суду ґрунтуються на вищезазначених нормах матеріального права та підтверджені конкретними фактами.
Так, з акту № 1 службового розслідування щодо факту вчинення аморального проступку учителем математики ОСОБА_1 13 грудня 2018 року на уроці у 5 класі КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 19 грудня 2018 року (а.с. 49-54) вбачається, що 13 грудня 2018 року адміністрація навчального закладу, члени атестаційної комісії повинні були відвідати урок у Кобизької Н. В . згідно з графіком роботи атестаційної комісії КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018 - 2019 н.р., затвердженим на засіданні атестаційної комісії 19.10.2018, протокол № 2, планом роботи педагогічних працівників на тиждень з 10.12.2018 по 14.12.2018, затвердженим директором школи 07 грудня 2018 року, та з метою перевірки стану викладання математики, наказ по ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 03.12.2018 № 175.
ОСОБА_1 не допустила членів атестаційної комісії на урок у 5 клас, закрилась у класі з дітьми і не відчиняла двері до приїзду працівників поліції. Діти перебували за зачиненими дверима близько 30 хвилин. Хоча, 11 грудня 2018 року ОСОБА_1 , листом за № 133, була попереджена про те, що адміністрація та члени атестаційної комісії прийдуть до неї на урок 13 грудня 2018 року у 5 клас.
З акту також вбачається, що по факту дій вчителя був складений акт від 13 грудня 2018 року № 5 «Про недопущення вчителем ОСОБА_1 членів атестаційної комісії до відвідування уроку у 5 класі».
За результатами службового розслідування комісія зробила висновок про те, що вчинок учителя математики ОСОБА_1 по відношенню до учнів 5 класу, адміністрації, учителів, батьків є аморальним (а.с. 49-54).
В доповідній записці від 18 грудня 2018 року (а.с. 96) ОСОБА_1 пояснила, що не збирається атестуватися у 2018 -2019 н.р., що зачинила двері на ключ аби не впустити членів атестаційної комісії, адміністрацію навчального закладу і її дії були вимушеною мірою захисту дітей від адміністрації.
Як вбачається з витягу із протоколу № 3 від 20 грудня 2018 року, на засіданні педагогічної ради КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ розглядалось питання про недопущення на урок 13 грудня 2018 року у 5 клас адміністрацію навчального закладу, членів атестаційної комісії учителем математики ОСОБА_1 . За результатами засідання педагогічна рада ухвалила вважати вчинок учителя математики ОСОБА_1 , яка виконує виховні функції, аморальним проступком, не сумісним з продовженням роботи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та деяких положень ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту». Рекомендовано директору КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ звільнити ОСОБА_1 із посади вчителя математики (а.с. 90-95).
Доводи позивача про те, що переляк та шоковий стан дітей був викликаний не її діями, а діями представників відповідача, які викликали працівників поліції і увірвалися до класу, в якому вона проводила урок, а також, що аморальний проступок вчинений адміністрацією школи, є безпідставними, оскільки 13 грудня 2018 року адміністрація навчального закладу, члени атестаційної комісії повинні були відвідати урок ОСОБА_1 згідно з графіком роботи атестаційної комісії КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018 - 2019 навчальниій рік, затвердженим на засіданні атестаційної комісії 19.10.2018, протокол № 2, планом роботи педагогічних працівників на тиждень з 10.12.2018 по 14.12.2018, затвердженим директором школи 07 грудня 2018 року, та з метою перевірки стану викладання математики, наказ по ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 03.12.2018 № 175.
Листом директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ Андрущенко Н.М. від 11 грудня 2018 року № 133, її було повідомлено про те, що до неї на 4 урок математики у 5 класі прийдуть члени експертної групи учителів математики м. Шостка та члени шкільної атестаційної комісії навчального закладу.
Небажання ОСОБА_1 . проходити атестацією і повідомлення про те, що вона не допустить комісію на урок, не може бути виправданням її поведінки. Дії працівників відповідача та поліції були реакцією на її дії і на них не може бути перекладена відповідальність за переляк та шоковий стан дітей, яких позивач насильно утримувала в замкненому класі і, які стали заручниками цієї ситуації.
Доводи апеляційної скарги про існування конфліктів між сторонами підтверджуються матеріалами справи, але це не може бути виправданням вчинення позивачем конкретного аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Разом з тим, не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про порушення судом норм процесуального права, які, на її думку, є підставою для скасування рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи що виникають з трудових відносин.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 січня 2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до суду з клопотанням про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, проте листом від 18 лютого 2019 року та ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2019 року їй було відмовлено.
Така відмова суду відповідає нормам процесуального закону та не порушує прав позивача, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У справі, яка переглядається, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Виходячи з цього, суд мав право відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
ЦПК України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, в тому числі у справах, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на наявними у ній матеріалами.
Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною та надати власні зауваження із цього приводу.
Ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 січня 2019 року про відкриття провадження у справі було роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали, а позивачу - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив.
Таким чином, сторонам надано можливість надати суду всі відповідні письмові пояснення та докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Позивач не була поставлена в гірше становище ніж відповідач, тому відсутні підстави вважати, що розглянувши справу без повідомлення сторін, суд порушив принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Судді : О.Ю. Кононенко
В.І. Криворотенко
О.І. Собина
