Постанова
Іменем України
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 589/16/19
провадження № 61-8661св20
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальна організація (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М. О. Шосткинської міської ради Сумської області»,
третя особа - Управління освіти Шосткинської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М. О. Шосткинської міської ради Сумської області» на постанову Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Левченко Т. А., Орлова І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М. О. Шосткинської міської ради Сумської області» (далі - КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ), третя особа - Управління освіти Шосткинської міської ради, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Позовна заява мотивована тим, що наказом директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 21 грудня 2018 року № 94 її звільнено з роботи на підставі пункту 3 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (недостойною поведінкою скомпрометувала себе перед учнями, іншими особами, порушила моральні норми, втратила тим самим авторитет, дискредитувала себе як вчитель).
ОСОБА_1 вважає зазначений наказ таким, що прийнятий з порушенням трудового законодавства України. Підставою для винесення такого наказу став акт комісії з розслідування факту вчинення аморального проступку від 19 грудня 2018 року № 1.
Так, 13 грудня 2018 року під час проведення нею четвертого уроку в п`ятому класі, за 15 хв. до закінчення уроку в двері класу постукали, коли вона відчинила двері, до класу увійшли два працівника поліції, директор та завуч школи. У зв`язку з тим, що діти були налякані, їх попросили вийти з класу. Після цього її до викладання уроків не допускали до дня вручення наказу про звільнення.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що цьому передувало упереджене ставлення з боку керівництва школи по причині її сміливості висловлювати свою особисту думку.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 21 грудня 2018 року № 94 про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя математики КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ; стягнути з КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року у складі судді Лєвші С. Л. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні позивача із займаної посади відповідач не допустив порушення її трудових прав, наказ про звільнення відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки аморальний проступок позивача підтверджується доказами та є не сумісним з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів Кононенко О. Ю., Криворотенко В. І., Собини О. І., апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що наказ про звільнення відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки аморальний проступок позивача підтверджується доказами та є несумісним з провадженням роботи, що має виховну функцію.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 03 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд у порушення вимог пункту 3 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) дійшов помилкового висновку, що відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідає нормам процесуального закону, не порушує прав позивача та не врахував, що зазначене порушення є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ ОСОБА_8 від 21 грудня 2018 року № 94 про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя математики КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ з 22 грудня 2018 року.
Стягнуто з КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 грудня 2018 року до 04 травня 2020 року в розмірі 135 092 грн 20 коп., з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що відповідачем неправомірно було влаштовано проведення заходів атестації позивача всупереч її волі під час уроку математики у 5-му класі та здійснено дії, що спрямовані на відволікання позивача від виконання нею своїх професійних обов`язків, чим фактично і було спровоковано конфліктну ситуацію. Доводи відповідача щодо вчинення позивачем аморального проступку поза межами школи на підставі свідчень її сусіда стосовно того, що вона побила його дружину, а також те, що вона писала до директора школи та начальника управління освіти листи, в яких ображала своїх колег та допускала висловлювання, не сумісні з її посадою, а саме: «закрий рота», є безпідставним, з огляду на те, що вказані обставини не були перевірені відповідачем, підтверджені конкретними фактами та доказами і ґрунтуються на припущеннях.
Судом першої інстанції на підставі неповністю досліджених обставин справи було зроблено помилкові висновки щодо вчинення позивачем аморального проступку, не сумісного з посадою вчителя математики. Будь-яких інших фактів вчинення позивачем аморальних проступків відповідачем наведено не було. Розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу розраховується виходячи із заробітку позивача за останні два календарні місяці роботи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційні скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду, КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався Положенням про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затвердженим наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 926/32378, яке не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки регулює порядок проведення атестації саме педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури і не поширює свою дію на проведення атестації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Також апеляційний суд залишив поза увагою наявні в матеріалах цієї справи пояснення учнів 5-го класу, що позивачка на перерві змусила дітей зайти до класу та закрила двері на замок, на прохання вийти до туалету учні чули тільки відмову, деякі діти перелякались та плакали, а також не дослідив сюжет інформаційних програм на електронному носії.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції дослідив усі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на постанову Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року і витребувано із Шосткинського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу № 589/16/19.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
1. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 тривалий час працювала на посаді вчителя математики у КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ, маючи вищу кваліфікаційну категорію «старший учитель».
Наказом управління освіти Шосткинської міської ради від 12 березня 2012 року № 96 скасовано наказ управління освіти Шосткинської міської ради від 12 березня 2011 року № 119 про звільнення вчителя математики ОСОБА_1 з роботи та поновлено її на посаді вчителя математики на виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 06 березня 2012 року.
Наказом управління освіти Шосткинської міської ради від 10 квітня 2014 року № 109 за результатами протоколів засідання атестаційної комісії ІІ рівня підтверджено відповідність вчителя математики ОСОБА_2 раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «старший учитель».
Наказом директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 09 жовтня 2018 року № 79 скасовано дисциплінарне стягнення, накладене на вчителя математики ОСОБА_1 у вигляді оголошення догани на виконання рішення Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2018 року.
Наказом КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 20 вересня 2018 року № 74 затверджено склад атестаційної комісії І рівня педагогічних працівників КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018-2019 навчальний рік.
ОСОБА_1 затверджено її індивідуальний графік проведення атестації. При цьому сам індивідуальний графік проведення атестації не містить відомостей щодо дати, класу та теми проведення ОСОБА_1 відкритих уроків та нею не підписаний.
17 жовтня 2018 року атестаційною комісією складено акт № 3 про відмову учителя математики ОСОБА_1 від отримання і заповнення індивідуального графіку проведення атестації.
Відповідно до цього акта ОСОБА_1 відмовилася від отримання і заповнення індивідуального графіку проведення атестації, зауважила, що атестуватися у 2018-2019 навчальному році вона не буде.
Протоколом атестаційної комісії від 19 жовтня 2018 року № 2 затверджені списки педагогічних працівників КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ, які атестуються у 2018-2019 навчальному році, до складу яких включено вчителя математики ОСОБА_1 .
Згідно з графіком роботи атестаційної комісії КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018-2019 навчальний рік, затвердженого протоколом від 19 жовтня 2018 року № 2, з 04 до 18 грудня 2018 року атестаційною комісією було заплановано проведення відкритих уроків та занять за участю ОСОБА_1
19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитися з графіком роботи атестаційної комісії КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018-2019 навчальний рік та підписати його, однак остання відмовилася, надавши пояснення, що вона не буде атестуватися у 2018-2019 навчальному році, про що атестаційною комісією 19 жовтня 2018 року складено акт № 4.
08 листопада 2018 року протоколом атестаційної комісії № 3 ухвалено індивідуальний план проведення атестації ОСОБА_1 .
Листом від 21 травня 2018 року управління освіти Шосткинської міської ради повідомилоОСОБА_1 про те, що її усна заява про наміри звільнитися з роботи по закінченню 2018-2019 навчального року не має жодних юридичних наслідків і не є підставою для відмови від проходження курсової підготовки та чергової атестації, оскільки дія попереднього рішення атестаційної комісії щодо підтвердження нею раніше присвоєної кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «старший учитель» спливає 07 квітня 2019 року, а тому в разі відмови від проходження курсової підготовки і чергової атестації вона має написати заяву про звільнення до 07 квітня 2019 року.
Листом від 11 грудня 2018 № 133 КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ повідомив ОСОБА_1 про те, що в рамках проведення її атестації (згідно з графіком роботи атестаційної комісії КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018-2019 навчальний рік, затвердженого на засіданні атестаційної комісії 19 жовтня 2018 року протокол № 2) та перевірки стану викладання математики (наказ по КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 03 грудня 2018 року № 175), 13 грудня 2018 року до неї на 4 урок математики в 5-му класі запрошені члени експертної групи учителів математики м. Шостка та члени шкільної атестаційної комісії навчального закладу.
11 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника Шосткинського міського управління освіти, в якій повідомила, що 2018-2019 навчальний рік входить у попередню атестацію, а після його закінчення вона більше працювати не буде, оскільки має намір звільнитися, тому атестуватися не буде і ніякої комісії на урок не допустить, просила не травмувати учнів 5-го класу.
13 грудня 2018 року атестаційною комісією складено акт № 5 про те, що 13 грудня 2018 року об 11:35 год. вчитель математики ОСОБА_1 не дозволила відвідати урок математики у 5-му класі членам атестаційної комісії, адміністрації навчального закладу. ОСОБА_1 закрилась у класі із дітьми на замок і не відчиняла двері з 11:30 год. до 12:00 год., поки не приїхали працівники міліції. При цьому ОСОБА_1 була попередньо письмово поінформована про те, що 13 грудня 2018 року до неї прийдуть на урок члени атестаційної комісії. Відвідування уроку заплановане в межах атестації вчителя математики та перевірки стану викладання математики. Недопущення до уроку остання пояснила тим, що вона не проходить атестацію у 2018-2019 навчальному році.
Наказом КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 14 грудня 2018 року № 181 створено комісію з розслідування факту вчинення аморального проступку ОСОБА_1 , до складу якої увійшли: ОСОБА_3 - голова комісії, заступник директора з навчально-виховної роботи, ОСОБА_4 - заступник голови комісії, учитель початкових класів, голова педагогічного комітету, ОСОБА_5 - секретар, член комісії, учитель історії та правознавства, ОСОБА_6 - член комісії, учитель початкових класів, ОСОБА_7 - член комісії, учитель фізичної культури.
З акта № 1 службового розслідування щодо факту вчинення аморального проступку учителем математики ОСОБА_1 13 грудня 2018 року на уроці у 5-му класі вбачається, що 13 грудня 2018 року адміністрація навчального закладу та члени атестаційної комісії повинні були відвідати урок у ОСОБА_1 , згідно з графіком роботи атестаційної комісії КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ на 2018-2019 навчальний рік, затвердженим на засіданні атестаційної комісії 19 жовтня 2018 року, протокол № 2, плану роботи педагогічних працівників на тиждень з 10 грудня 2018 року до 14 грудня 2018 року, затвердженого директором школи 07 грудня 2018 року та перевірки стану викладання математики, наказ по КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 03 грудня 2018 року № 175. ОСОБА_1 не допустила членів атестаційної комісії на урок у 5-му класі, закрилась у класі з дітьми і не відчиняла двері до приїзду працівників поліції. Діти перебували за зачиненими дверима близько 30 хв. При цьому ОСОБА_1 була попереджена про те, що адміністрація та члени атестаційної комісії прийдуть до неї на урок. Зазначає, що за фактом вказаних дій ОСОБА_1 був складений акт від 13 грудня 2018 року № 5 про недопущення вчителем ОСОБА_1 членів атестаційної комісії до відвідування уроку у 5-му класі.
За результатами проведеного службового розслідування члени комісії із службового розслідування дійшли висновку про те, що вчинок учителя математики ОСОБА_1 по відношенню до учнів 5-го класу, адміністрації, учителів, батьків навчального закладу необхідно вважати аморальним. Також було вирішено порушити клопотання перед директором КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ про звільнення з роботи вчителя математики ОСОБА_1 , відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України. Розглянути дане питання на педагогічній раді КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ у присутності членів педагогічного колективу, з метою недопущення в освітньому процесі подібних інцидентів та фактів аморальної поведінки.
Наказом КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 14 грудня 2018 року № 182 внесено зміни до розкладу учнів 5-го класу на 14 грудня 2018 року через інцидент, що стався 13 грудня 2018 року.
Із листа батьків учнів 5-го класу КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ вбачається, що останні звернулися до Шосткинського міського управління освіти з проханням вирішити питання про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 . Свої вимоги аргументували тим, що 13 грудня 2018 року під час уроку математики вчитель поводила себе неадекватно, зачинившись на ключ разом із дітьми, на вимоги адміністрації відкрити двері не відреагувала, поводила себе агресивно. Просили також створити комісію для розслідування даного питання.
Заяви аналогічного змісту були написані та підписані також деякими батьками учнів 6-го, 7-го ,9-го та 11-го класів, з аналізу яких вбачається, що приводом їх написання є саме факт того, що 13 грудня 2018 року під час уроку математики вчитель зачинилась на ключ разом із дітьми та на вимоги адміністрації відкрити двері не відреагувала.
Наказом КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 17 грудня 2018 року № 184 внесено зміни до розкладу на 18 грудня 2018 року через інцидент, що стався 13 грудня 2018 року у 5-му класі і на підставі заяв учнів 5-го, 6-го, 7-го, 9-го та 11-го класів.
Відповідно до витягу з протоколу № 3 засідання педагогічної ради Шосткинського навчально-виховного комплексу: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 20 грудня 2018 року вчинок учителя математики ОСОБА_1 , яка виконує виховні функції, визнано аморальним проступком, не сумісним із продовженням роботи вчителя математики. Рекомендовано директору КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ звільнити ОСОБА_1 із займаної посади вчителя математики.
Із пояснень вчителя математики ОСОБА_1 , що були надані директору КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ ОСОБА_8 18 грудня 2018 року та додані ОСОБА_1 до витягу з протоколу № 3 засідання педагогічної ради Шосткинського навчально-виховного комплексу: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 20 грудня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_9 повідомила керівництво про відсутність у неї наміру проходити атестацію. Також вона зазначила, що повідомила керівництво про те, що не допустить комісії на урок до 5-го класу. Вказує, що коли зайшли учні 5-го класу на урок, вона закрила двері на ключ, але потім виявила, що деяких учнів немає в класі на уроці. Коли діти прибігли на урок, вона знову зачинила двері на ключ. Також із вказаної доповідної записки вбачається, що ОСОБА_1 розпочала проведення уроку математики, діти відповідали на поставлені вчителем запитання. За 15 хв. до закінчення уроку у двері постукали. Коли вона відчинила двері, до кабінету увійшли два співробітники поліції, директор школи ОСОБА_8 та заступник директора ОСОБА_3 , яка фотографувала на телефон все, що відбувалося. Разом з ними за дверима були присутні члени атестаційної комісії. На пропозицію вчителя математики, щоб всі сторонні особи вийшли і надали їй змогу закінчити урок, ніхто не відреагував.
Наказом директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ ОСОБА_8 від 21 грудня 2018 року № 94 ОСОБА_1 - вчителя математики КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ 21 грудня 2018 року звільнено за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (недостойною поведінкою скомпрометувала себе перед учнями, іншими особами, порушила моральні норми, втратила тим самим авторитет, дискредитувала себе як вчитель), пункт 3 статті 41 КЗпП України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону України «Про загальну освіту» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, атестація педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов`язковою і здійснюється, як правило, один раз на п`ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
За результатами атестації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії і спеціаліст вищої категорії) та може бути присвоєно педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор-методист тощо). Положення про кваліфікаційні категорії та педагогічні звання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Пунктом 1.5 розділу І Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930 (далі - Типове положення Типового положення про атестацію педагогічних працівників), передбачено, що атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов`язковою.
Згідно з пунктом 1.7 розділу І Типового положення про атестацію педагогічних працівників атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п`ять років.
Відповідно до пункту 1.8 розділу І Типового положення про атестацію педагогічних працівників умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов`язкове проходження не рідше одного разу на п`ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.
Згідно з пунктом 1.9 розділу І Типового положення про атестацію педагогічних працівників позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. Позачергова атестація керівних кадрів проводиться за поданням керівника відповідного органу управління освітою при неналежному виконанні посадових обов`язків.
Отже, чинне законодавство України передбачає різні види атестації: для всіх видів педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, яка є обов`язковою і проводиться, як правило, один раз на п`ять років; атестація керівних кадрів навчальних закладів.
Відповідно до пункту 2.12 розділу ІІ Типового положення про атестацію педагогічних працівників атестаційні комісії I рівня мають право: атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді; присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям); порушувати клопотання перед атестаційними комісіями II, III рівнів (якщо навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії») та про присвоєння педагогічних звань (про відповідність раніше присвоєним педагогічним званням).
Згідно з пунктом 3.1 розділу ІІІ Типового положення про атестацію педагогічних працівників щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. Списки керівних кадрів навчальних та інших закладів, які атестуються, складають і подають до атестаційних комісій керівники відповідних органів управління освітою.
До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації. Рішення про перенесення атестації може прийматися атестаційними комісіями і в інші строки (пункт 3.2 розділу ІІІ Типового положення про атестацію педагогічних працівників).
Пунктом 3.8 розділу ІІІ Типового положення про атестацію педагогічних працівників передбачено, що атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями I рівня - до 1 квітня.
Відповідно до листа управління освіти Шосткинської міської ради від 21 травня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що її усна заява про наміри звільнитися з роботи по закінченню 2018-2019 навчального року не має жодних юридичних наслідків і не є підставою для відмови від проходження курсової підготовки та чергової атестації, оскільки дія попереднього рішення атестаційної комісії щодо підтвердження нею раніше присвоєної кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «старший учитель» спливає 07 квітня 2019 року, а тому в разі відмови від проходження курсової підготовки і чергової атестації вона має написати заяву про звільнення до 07 квітня 2019 року.
Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.
До суб`єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України «Про освіту», а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.
Позивач у цій справі належить до категорії працівників, які можуть бути звільнені на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України.
Статтею 54 Закону України «Про освіту» визначено, що педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями.
Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками (стаття 6 Закону України «Про освіту»).
Морально-духовне становлення дітей, учнівської молоді, їх підготовка до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності є найважливішими складовими розвитку суспільства та держави.
Особи, трудовим обов`язком яких є виховання, повинні бути не тільки висококваліфікованими спеціалістами, а й людьми високої духовності та моральних переконань. Особистий приклад викладача, його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні впливу на молодь, становлять ту виховну силу, яку не можна замінити підручниками. Працівник, який виконує виховні функції, повинен постійно слідкувати за собою, відчувати, що його поведінка перебуває під контролем тих, кого він виховує, а також суспільства в цілому.
Законом України «Про освіту», зокрема статтею 54, визначено права та обов`язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу. Однак ця норма не передбачає право педагогічного працівника принижувати честь та гідність, завдавати будь-яких форм насильства, що шкодять здоров`ю здобувачу освіти.
Термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем, а тому суду, як правозастосовному органу, надано можливість на свій розсуд надавати оцінку на підставі встановлених обставин справи щодо того, чи є ті чи інші діяння аморальним проступком. Зокрема, аморальним проступком можна вважати діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції конкретного працівника.
За змістом статті 56 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов`язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати у дітей повагу до батьків, жінки, старших за віком.
Така підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.
Верховний Суд акцентує увагу на тому, що виховання морально-етичних якостей у дітей є стратегічним завданням держави, яке відображено у Законі «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», в національній програмі «Діти Україні», «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», Концепції позашкільної освіти та виховання, Національній доктрині розвитку освіти «України в XXI столітті», Державній національній програмі «Освіта України XXI століття». В «Основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи» визначено, що «школа зобов`язана виробляти внутрішню потребу жити і діяти за принципами моралі, неухильно додержуватись правил співжиття. З ранніх років вона повинна виховувати в учнів колективізм, чесність і правдивість, вимогливість і принциповість, стійкість і мужність характеру».
Величезна суспільна значущість педагогічної праці зумовлює надвисокі вимоги як до особистості вчителя, так і до щоденної поведінки педагога, саме тому вчитель, педагог, вихователь зобов`язаний бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості дітей.
Підставою для звільнення педагогічного працівника може бути вчинення аморального проступку, як пов'язаного, так і не пов'язаного з роботою, вчинення такого проступку як у робочий, так і у вільний від роботи час. Зміст аморального проступку працівника законодавство не визначає.
У постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року (провадження № 6-248цс14) зроблено висновок, що звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
У постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року (провадження № 6-3135цс16) зроблений висновок, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь зобов`язаний бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Тому якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України. З підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи, можуть бути звільненні лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.
У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 654/998/16ц (провадження № 61-18295св18) зазначено, що «встановлено факти вчинення позивачем ряду дій, які для педагога є аморальними, так як полягали у приниженні гідності учнів, застосуванні фізичної сили до учнів, вживання неприпустимої для педагога лексики при зверненні до учнів, системний характер яких дає підстави для висновку про неможливість подальшої роботи позивача на посаді учителя».
У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 495/47/18 (провадження № 61-44378св18) зазначено, що « ОСОБА_10 нецензурно та образливо висловлювалась стосовно етнічної ромки ОСОБА_11 і била її, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 долонею по голові, а після скоєння зазначеного насилля заборонила присутнім у класі учням розповідати будь-кому про цей інцидент, погрожуючи їм фізичною розправою. Тому Верховний Суд вважав, що така поведінка позивача не узгоджується з педагогічною етикою, мораллю, з повагою гідності дитини, учня».
Отже, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими учасниками навчально-виховного процесу, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як педагог, що унеможливлює досягнення мети навчально-виховного процесу, він підлягає звільненню з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.
Підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України є не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням цієї роботи. Оскільки законодавцем не визначено критеріїв визначення межі між проступками, сумісними і не сумісними з продовженням роботи, тому суд зобов`язаний з метою виконання завдання цивільного судочинства самостійно надати оцінку і встановити, чи є вчинений аморальний проступок, за який звільнено працівника, таким, що сумісний із продовженням роботи з урахуванням конкретних обставин справи.
Відповідно до статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що посадовими обов`язками вчителя математики визначено, що він має право на конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом. Однак службове розслідування було проведено відповідачем з порушенням прав позивача на конфіденційність, з огляду на те, що в матеріалах справи, зокрема, в акті № 1 службового розслідування щодо факту вчинення аморального проступку учителем математики ОСОБА_1 13 грудня 2018 року на уроці у 5-му класі, містяться докази публічності проведення такого розслідування із залученням засобів масової інформації та пояснень малолітніх дітей (учнів 5-го класу).
Відповідно до пункту 42 Статуту КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ, затвердженого рішенням V сесії VІІ скликання Шосткинської міської ради від 10 липня 2016 року (далі - Статут), тривалість уроків у закладі для учнів 5-х класів становить 45 хв. Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менш як 10 хв., великої перерви (після другого або третього уроку) - 20 хв.
Згідно з пунктом 47 Статуту відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством).
Дисципліна в НВК дотримується на основі взаємоповаги усіх учасників навчально-виховного процесу, дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку та статуту НВК (пункт 70 Статуту).
Пунктом 85 Статуту визначено, що не допускається відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов`язків, крім випадків, передбачених законодавством.
Також пунктом 87 Статуту передбачено саме право педагогічних працівників закладу проходити атестацію для здобуття відповідної кваліфікаційної категорії та отримувати її в разі успішного проходження атестації, а не їх обов`язок.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що звільняючи ОСОБА_1 з посади вчителя математики, відповідач не навів обставин того, в чому саме полягає аморальність вчиненого нею проступку.
З доповідної записки ОСОБА_1 вбачається, що фактично вона закрила двері на ключ після закінчення перерви на початку уроку, що також не було спростовано відповідачем. При цьому тривалість уроку в п`ятому класі визначено 45 хв. Згідно з витягом з протоколу засідання педагогічної ради КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ від 20 грудня 2018 року № 3 та акта № 1 службового розслідування щодо факту вчинення аморального проступку учителем математики ОСОБА_1 . 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 зачинила клас на ключ і він залишався зачиненим протягом 30 хв., тобто під час проведення уроку. Також із матеріалів справи вбачається, що через 30 хв. після того, як ОСОБА_1 зачинилася в класі разом із дітьми, у двері постукали працівники поліції, яким остання відчинила двері. Таким чином, вказані події відбувалися під час проведення уроку математики.
Згідно з доповідної записки ОСОБА_9 , написаної нею на ім`я директора КЗ ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ, після того, як відбулися вказані події, остання попросила сторонніх осіб вийти із класу для завершення нею розпочатого уроку.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтверджено конкретними фактами. Відповідачем всупереч частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не було надано беззаперечних доказів того, що позивачем вчинено аморальний проступок та в чому саме він виявлявся, а також не було надано будь-яких інших доказів його вчинення позивачем, незважаючи на те, що з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Встановивши, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Хоча апеляційний суд в оскаржуваній постанові застосував Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затверджене наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 926/32378, а не Типове положення про атестацію педагогічних працівників, це не вплинуло на прийняття правильного по суті та законного судового рішення.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 412 ЦПК України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанову Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року необхідно змінити в частині мотивів і, зокрема, виключити з її мотивувальної частини посилання на Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затверджене наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 926/32378.
Щодо розподілу судових витрат
Оскільки постанова суду апеляційної інстанції змінена в частині мотивів, а в іншій частині залишена без змін розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 141 ЦПК України не проводиться.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М. О. Шосткинської міської ради Сумської області» задовольнити частково.
Постанову Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року змінити, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, а в іншій частині залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Ю. В. Черняк
