Ухвала
12 липня 2019 року
м. Київ
справа № 589/16/19
провадження № 61-12100ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально - виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління освіти Шосткинської міської ради, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга, подана 20 червня 2019 року, не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті
392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому ОСОБА_1 в прохальній частині касаційної скарги просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє
в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Ураховуючи те, що скаржником не надано доказів, які підтверджують його майновий стан та відсутність можливості сплатити судовий збір, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Отже, скаржнику слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ (у редакції Закону України від 01 січня 2019 року
№ 2628-VIII) у цій справі позивач звільнений від сплати судового збору лише щодо його позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі
№12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, у цій справі щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач від сплати судового збору не звільняється.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та
у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову - 2019 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір
у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору становить
1 536, 80 грн (768, 40 грн * 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно надати до суду відповідний документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков
