Дата документу 05.09.2019
Справа № 334/4600/15-ц
Провадження № 2/334/269/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2019 року
Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого судді Гнатюка О.М.
При секретарі Алєйніковій О.В.
За участі представника позивача ОСОБА_3.
Представника відповідача Мітіної Т.В.
Представника відповідача Панасенко К.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10007/0325 філія Запорізьке обласне управління, Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про стягнення грошових коштів, збережених без достатньої правової підстави,-
ВСТАНОВИВ:
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10007/0325 філія Запорізьке обласне управління, Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про стягнення грошових коштів, збережених без достатньої правової підстави.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів, збережених без достатньої правової підстави, зазначивши в позовній заяві, що ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на прилюдних торгах, що відбулися 31.09.2012р. за 288 900,00грн.
Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. позивачу було видано свідоцтво на право власності на зазначену квартиру, що раніше належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2008р. №4079.
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав від 14.09.2012р. №35505507 право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 14.09.2012р.
Не погоджуючись з результатами прилюдних торгів, колишня власниця квартири ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсними.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2014р. у справі № 22-ц/778/4515/14 позов задоволено частково: визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого іпотечного нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,18 кв.м, проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 31.08.2012р., та визнано недійсним акт №512/5 державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11.09.2012р., а також визнано недійсним свідоцтво від 11.09.2012р., видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С., зареєстроване в реєстрі за №3787 на ім`я ОСОБА_1 .
Також вказує, що квартира, придбана на зазначених прилюдних торгах, так і не була йому передана на підставі акту приймання-передачі, оскільки ОСОБА_2 добровільно не виселялася з квартири.
Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 31.08.2012р., Акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11.09.2012р. позивач придбав квартиру за 288900,00грн., з яких 245 853,90грн. було перераховано на рахунок Орждонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ як сплата за лот № 5 (зазначену квартиру) згідно протоколу прилюдних торгів, а 43028,67 грн. (раніше внесений переможцем аукціону гарантійний внесок) залишився як винагорода спеціалізованої організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.
Відповідно до платіжного доручення №33365224 від 04.09.2012р. позивач перерахував на рахунок Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ 245853,90грн. у якості сплати за лот №5 відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів.
Оскільки зазначена квартира продавалася на прилюдних торгах як арештоване майно на виконання виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя №2-1855 від 29.04.2011р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10007/0325 філія ЗОУ суми боргу у розмірі 561309,35грн., то грошові кошти, сплачені позивачем за придбану на прилюдних торгах квартиру, підлягали перерахуванню ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10007/0325 філія ЗОУ в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком.
Як повідомив банк, згідно платіжного доручення №U1586613 від 05.11.2012р. Орджонікідзевським ВДВС ЗМУЮ грошові кошти в сумі 218493,51грн. перераховано на рахунок АТ «Ощадбанк» для погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором.
Оскільки банку було повернуто зі сплачених позивачем на прилюдних торгах за квартиру 245853,90грн. лише 218493,51 грн., то різницю - 27360,39 грн. Орджонікідзевський ВДВС стягнув як виконавчий збір у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до листа Орджонікідзевського ВДВС від 13.02.2015р. №2245/5 ОСОБА_1 було повідомлено, що ВДВС направив на адресу ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10007/0325 філії Запорізьке обласне управління лист, щодо повернення грошових коштів, перерахованих останньому в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1
Після надходження грошових коштів на депозитний рахунок Орджонікідзевського ВДВС буде вирішено питання щодо повернення позивачу грошових коштів за придбання на прилюдних торгах квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Проте на теперішній час грошові кошти позивачу не повернуті, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивачем в ході розгляду уточнено позовні вимоги, згідно з якими позивач просить стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» 218493,51 грн. та Вознесенівського (Орджонікідзевського) відділу ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області 27360,39 грн. на користь ОСОБА_1 як безпідставно отримані кошти, стягнути з відповідачів судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що отримані за результатами торгів кошти, зберігаються в «Державному ощадному банку України» безпідставно. Застосування наслідків ст.. 216 ЦК України не спростовує можливості одночасного застосування до вказаних відносин ст. 1212 ЦК України.
Представник відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» заперечив можливості задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів з банку. Вказав, що стороною правочину - прилюдних торгів є відділ виконавчої служби, в зв`язку із чим банк є неналежним відповідачем.
Представник відповідача - Вознесенівського відділу ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Мітіна Т.В. також заперечив можливість задоволення позовних вимог, зазначивши, що відділ виконавчої служби не є належним відповідачем у справі. Належним відповідачем має бути банк, з якого і мають бути стягнути грошові кошти.
Представник відповідача - Вознесенівського відділу ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Панасенко К.О. в судовому засіданні окремо вказала, що сума виконавчого збору не може бути стягнута з відділу виконавчої служби, оскільки кошти стягнуті в рахунок виконавчого збору зараховані до держбюджету.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою АДРЕСА_1 , на прилюдних торгах, що відбулися 31.09.2012р. за 288 900,00грн.
Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. позивачу було видано свідоцтво на право власності на зазначену квартиру, що раніше належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2008р. №4079.
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав від 14.09.2012р. №35505507 право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 14.09.2012р.
Не погоджуючись з результатами прилюдних торгів, колишня власниця квартири ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсними.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2014р. у справі № 22-ц/778/4515/14 позов задоволено частково: визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого іпотечного нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,18 кв.м, проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 31.08.2012р., та визнано недійсним акт №512/5 державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11.09.2012р., а також визнано недійсним свідоцтво від 11.09.2012р., видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С., зареєстроване в реєстрі за №3787 на ім`я ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 31.08.2012р., Актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11.09.2012р. позивач придбав квартиру за 288900,00грн., з яких 245 853,90грн. було перераховано на рахунок Орждонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ як сплата за лот № 5 (зазначену квартиру) згідно протоколу прилюдних торгів, а 43028,67 грн. (раніше внесений переможцем аукціону гарантійний внесок) залишився як винагорода спеціалізованої організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.
Відповідно до платіжного доручення №33365224 від 04.09.2012р. позивач перерахував на рахунок Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ 245853,90грн. у якості сплати за лот №5 відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів.
Згідно з платіжним доручення №U1586613 від 05.11.2012р. Орджонікідзевським ВДВС ЗМУЮ грошові кошти в сумі 218493,51грн. перераховано на рахунок АТ «Ощадбанк» для погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором.
Оскільки банку було повернуто зі сплачених позивачем на прилюдних торгах за квартиру 245853,90грн. лише 218493,51 грн., то різницю - 27360,39 грн. Орджонікідзевський ВДВС стягнув як виконавчий збір у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2016 року стягнуто з ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10007/0325 філії Запорізьке обласне управління на користь позивача кошти в розмірі 218493,51грн., а також судовий збір у розмірі 2184грн. 90коп.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 21 грудня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Статтею 62 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частинами четвертою, п`ятою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі статтею 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
За правилами статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру електронних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з електронних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Закону України «Про нотаріат»).
Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку та можливим є застосування правових наслідків недійсності правочину, визначених статтею 216 ЦК України.
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.
Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом міністерства юстиції від 27 жовтня 1999 року № 68/5, (далі - Положення № 68/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
За змістом пункту 3.11 Положення № 68/5 спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин.
Відповідно до пункту 4.14 Положення № 68/5 про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна торги закінчуються підписанням протоколу про результати торгів, який має силу договору.
Вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між ДВС та спеціалізованою організацією.
У випадку, якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом ДВС договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником ВДВС, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є ДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з ВДВС договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1884цс15 від 18 листопада 2015 року.
На вказану правову позицію міститься посилання в ухвалі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2016 року.
Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином наслідком визнання результату прилюдних торгів недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин.
При цьому банк не є стороною у зазначену правочині, в зв`язку із чим положення ст. 216 ЦК України, в частині вимог до нього не можуть бути застосовані.
Застосування ст.1212 ЦК України за вказаних обставин також є неможливим, оскільки зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Відповідно до договору №05/172/12/А про надання послуг по організації прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 12.07.2012 року продавцем спірної квартири є Орджонікідзевський (Вознесенівський) ВДВС м. Запоріжжя, в зв`язку із чим саме він є належним відповідачем у справі.
У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За таких обставин позовні вимоги пілягають частковому задоволенню - в частині стягнення коштів з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в сумі 27360,39 грн.
В іншій частині вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в сумі 273,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 81, 89, 133, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10007/0325 філія Запорізьке обласне управління, Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про стягнення грошових коштів, збережених без достатньої правової підстави.
Стягнути з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 27360,39 грн.
Стягнути з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на користь позивача в розмірі 273,60 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
В іншій частині вимог відмовити.
Повний текст виготовлений 10 вересня 2019 року.
Суддя О.М. Гнатюк
