УХВАЛА
06 грудня 2019 року
Київ
справа №800/330/17
адміністративне провадження №Зі/9901/381/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Кравця Ростислава Юрійовича про відвід судді Мороз Л.Л. у справі №800/330/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), просив визнати незаконним та скасувати рішення ВККС України від 04 липня 2017 року про визнання кандидата ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду та зобов`язати відповідача у пленарному складі вирішити питання щодо визнання кандидата ОСОБА_1 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 09 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.
29 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшли заяви представника позивача про відвід кожному судді із колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бучик А.Ю., Берназюку Я.О., Гімону М.М., Желєзному І.В., Мороз Л.Л., яка розглядає справу №800/330/17 (провадження №П/9901/346/18), з підстави передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, а саме: наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2019 року визнано відвід необґрунтованим, а заяви про відвід колегії суддів передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяв.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу від 03 грудня 2019 року, заяву про відвід судді Мороз Л.Л. у справі №800/330/17 розподілено на суддю Уханенка С.А.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Заяву про відвід судді Мороз Л.Л. мотивовано тим, що у процесі призначення суддів Верховного Суду у межах внутрішньої системи порушено принцип верховенства права, оскільки під час здійснення повноважень членом ВККС України ОСОБА_3. та прийняттям ним відповідних рішень, останній не зупинив адвокатську діяльність, що ставить під сумнів правомірність призначення суддів за його участю. Одночасно інший член ВККС України ОСОБА_2 не підтвердив необхідний стаж професійної діяльності, як адвокат, що стало підставою для його дострокового звільнення. Представник позивача зазначає про відсутність у національному законодавстві норм, що визначають поняття «неупередженості», тому посилається на практику Європейського суду з прав людини, в якій розкрито поняття «неупередженості» та «суду, встановленого законом». Зазначене, на думку представника ОСОБА_1 . , ставить під сумнів справедливість призначення суддів Верховного Суду.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Представник позивача, зазначає, що наявність упередженості, вказаної у заяві про відвід судді, встановлена ним за об`єктивним критерієм, який він визначив, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, прийняті у справах «Мікалефф проти Мальти (Micallef v. Malta) (№17056/06); «Межнаріч проти Хорватії» (Meznaric v. Croatia) (№71615/01), «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) (№ 33958/96), «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia) (№4313/04); «Панджикідзе та інші проти Грузії» (Pandjikidze and Others v. Georgia) (№30323/02); «Йоргич проти Німеччини» (Jorgic v. Germany) (№ 74613/01); «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) (№ 33958/96); «Анрі Астрадсон проти Ісландії» (ANDRI АSTRADSSON v. ICELAND) (№ 26374/18).
Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені у рішеннях цього суду, на які послався представник позивача, Верховний Суд зазначає, що надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій у цій справі, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Наведені представником ОСОБА_1 у заяві доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об`єктивності судді мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення нею дій, які б свідчили про її упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді не наведено. Доводи заяви не дають підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв`язку між дотриманням ОСОБА_3. та ОСОБА_2 вимог законодавства та професійною діяльністю судді Мороз Л.Л.
Наведене спростовує викладені у заяві доводи про те, що суддя не може відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об`єктивним критерієм.
Водночас, згідно з інформацією з веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України доданої представником ОСОБА_6 до матеріалів заяви про відвід, право на заняття адвокатською діяльністю зупинено за заявою ОСОБА_3. , яку він подав ще 08 листопада 2016 року.
Отже, посилання заявника на упередженість судді Мороз Л.Л. з тих підстав, що при вирішенні питання про призначення кваліфікаційного оцінювання, проведення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій на призначення на посади суддів Верховного Суду у прийнятті відповідних рішень брали участь члени ВККС України - ОСОБА_3. , який на час виконання таких повноважень не зупинив адвокатську діяльність та ОСОБА_2, якого достроково звільнено через не підтвердження професійного стажу, не є об`єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивній оцінці заявником обставин.
Суд звертає увагу на відсутність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Мороз Л.Л. і викликали необхідність її відводу.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Кравця Ростислава Юрійовича про відвід судді Мороз Л.Л. у справі №800/330/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя С.А. Уханенко
