Справа № 937/8891/19
(1-кс/937/14/19)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі колегії суддів: головуючого судді - Ковальової Ю.В., суддів – Урупи І.В., Іваненко О.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку в рамках розгляду його клопотання про перегляд ухвали Верховного суду України від 23.12.2004 року за виключними обставинами,
за участі:
засудженого - ОСОБА_1 (у дистанційному режимі відеоконференції з Запорізьким слідчим ізолятором УДПтС України в Запорізькій області),
захисника – Медвідь Є.М.,
прокурора – Фурманенко М.В., -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні колегії суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває клопотання ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного суду України від 23.12.2004 року, якою залишено в силі вирок Апеляційного суду Запорізької області від 25.03.2004, за яким ОСОБА_1 засуджено за ст. 115 ч. 1,2,6,12, ст. 187 ч. 4, ст. 304 КПК України до покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна за виключними обставинами. Разом з вказаним клопотанням засудженим подано клопотання про поновлення процесуального строку.
Вказана заява відповідно до протоколу розподілу автоматизованої системи документообігу суду була передана на розгляд головуючому судді Ковальовій Ю.В., склад колегії суддів: Урупа І.В., Іваненко О.В.
В судовому засіданні суддею складу колегії суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупою І.В. заявлено про самовідвід у зв`язку з тим, що в ході досудового розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_1 нею, як суддею місцевого суду м. Мелітополя Запорізької області 12.05.2003 вирішувалося питання щодо продовження останньому строку тримання під вартою до 4-х місяців, а тому вона не може приймати участь в розгляді заяви засудженого.
Вивчивши заяву про самовідвід, додані до неї документи, а також матеріали справи, що стосуються заяви про самовідвід, вислухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти задоволення заяви про самовідвід, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст..81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ч. 1 ст..76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Аналогічні положення містились й в нормах КПК України 1960 року (станом на момент виникнення обставин, що заявлені підставою для самовідводу), а саме, відповідно до п. 2-1) ст. 54 якого, суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді
При розгляді заяви про самовідвід, судом встановлено, що постановою судді місцевого суду м. Мелітополя Запорізької області ОСОБА_2 від 12.05.2003 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого у вчиненні злочинів, визначених ст. 187 ч.4, ст. 115 ч.2 п. 1,2,6,12 КК України ОСОБА_1 до чотирьох місяців.
Таким чином, враховуючи що підстава, наведена в заяві про самовідвід, є поважною та достатньою для її задоволення, тому суд вважає можливим задовольнити заяву судді Урупи І.В. про самовідвід.
Керуючись ст. ст.. 76, 81, 82, 372 КПК України, п. 2-1) ст. 54 КПК України 1960 року, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву судді складу колегії суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупи Ірини Володимирівни про самовідвід по справі № 937/8891/19 (провадження № 1-кс/937/14/19) за клопотанням ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного суду України від 23.12.2004 року за виключними обставинами та поновлення процесуального строку – задовольнити.
Передати ухвалу для визначення судді колегії суддів для розгляду судового провадження за клопотанням ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного суду України від 23.12.2004 року за виключними обставинами та поновлення процесуального строку автоматизованою системою документообігу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ю.В. Ковальова
Судді : І.В. Урупа
О .В. Іваненко