Дата документу 03.02.2020
Справа № 937/8891/19
(1-кс/937/6/20)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2020 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі колегії суддів: головуючого судді - Ковальової Ю.В., суддів – Редько О.В., Іваненко О.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку в рамках розгляду його клопотання про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду Запорізької області від 25.03.2004 та ухвали Верховного суду України від 23.12.2004,
за участі:
засудженого - ОСОБА_1 (у дистанційному режимі відеоконференції з Запорізьким слідчим ізолятором УДПтС України в Запорізькій області),
захисника – Медвідь Є.М.,
прокурорів – Фурманенко М.В., Джавоян О.Р., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 , який відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч.2 п.п.1,2,6,12, 187 ч.4, 304 КК України за вироком апеляційного суду Запорізької області від 25.03.2004, який відповідно до ухвали Верховного Суду України від 23.12.2004 залишено без змін, звернувся до суду з заявою, в якій просить привести вказані судові рішення до вимог чинного законодавства та скасувати їх за виключними обставинами, посилаючись на те, що в ході досудового розслідування було порушено його право на захист, він не був забезпечений захисником в день затримання.
До заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку подання заяви, посилаючись на те, що відповідно до норм ст. 400-7 КПК України 1960 року він не мав права звертатися до суду з проханням про перегляд судового рішення за виключними обставинами, а зміни, які надали йому право на звернення до суду з відповідними проханнями, були внесені до КПК України 2012 року лише наприкінці 2017 року.
Засуджений ОСОБА_1 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої було забезпечено ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор», підтримав доводи заяви про поновлення строку для звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень за виключними обставинами, просить поновити вказаний строк.
Захисник засудженого також наполягав на задоволенні вказаної заяви, доводи ОСОБА_1 підтримав.
Прокурор заперечував проти поновлення строку для звернення до суду з заявами про перегляд судового рішення за виключними обставинами, оскільки заявник не навів доводів на підтвердження поважності пропуску строку на подачу заяви.
Суд, вислухавши доводи засудженого та його захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до вимог ст. 464 КПК України, після надходження заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зазначаються, серед іншого: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; клопотання про поновлення строку подання заяви;
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.
Як передбачено п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 464 КПК України, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд виходить з наступного.
Як свідчать матеріали судової справи, вироком апеляційного суду Запорізької області від 25.03.2004 ОСОБА_1 було визнано винуватим та засуджено за ст.ст.115 ч.2 п.п. 1,2,6,12, 187 ч.4, 304,70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Ухвалою Верховного суду України від 23.12.2004 вказаний вирок залишено без зміни.
Частиною 5 ст. 461 КПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
2) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;
3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів із дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили. У разі неможливості ухвалення вироку суду заяву може бути подано протягом тридцяти днів із дня встановлення відповідною ухвалою або постановою суду обставин, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 459 цього Кодексу.
В своїй заяві засуджений посилається як на підставу для поновлення строку, що на час судового розгляду справи у суді касаційної інстанції було порушено його право на захист.
ОСОБА_1 в обґрунтування своїх доводів посилається на те, що при розгляді його касаційної скарги він неодноразово звертався до суду з проханнями надати професійного захисника, але вони задоволені не були.
Вказує, що Конституційний Суд України своїм рішенням № 23-рп/2009 від 30.09.2009 (справа № 1-23/2009) в п 1 розтлумачив положення ч. 1 ст. 59 Конституції України щодо права на правову допомогу. Тобто, він мав право на професійного захисника при касаційному розгляді. Але, на момент розгляду касаційної скарги ані він, ані суд касаційної інстанції про це рішення не знав. Крім того, вказує, що 10.04.2019 Велика Палата ВС встановила аналогічні відносини.
Відповідно до ч.3 ст. 459 КПК України виключними обставинами визнаються:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Але обставини, зазначені ОСОБА_1 як виключні, не відповідають наведеному вище переліку, який є вичерпним.
Отже, посилання засудженого на відсутність захисника при розгляді його касаційної скарги не є виключними обставинами, відповідно до положень ч.3 ст. 459 КПК України.
При цьому, доводи засудженого про порушення його права на захист безпідставні, оскільки йому було забезпечено участь захисника відповідно до вимог діючого на той час кримінально-процесуального законодавства.
Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що 23.12.2004 при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 . Верховним Судом України приймав участь захисник Альхимович О.С.
Отже, ОСОБА_1 був забезпечений захисником в порядку ст. 47 УПК України (в редакції на час касаційного розгляду).
Таким чином, в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник не навели жодного доводу, щодо поважності пропуску строку на подачу заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому, виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, заява ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами не містить поважних причин пропуску процесуального строку та достатніх підстав для його поновлення. Засуджений не навів жодного доказу існування підстав поважності пропуску строку, передбаченого ч. 5 ст. 461 КПК України, а тому, суд вважає, що вказана заява є необґрунтованою, не доведеною жодним належним та допустимим доказом.
У зв`язку з тим, що засуджений ОСОБА_1 не навів належних та переконливих доводів щодо поважності причин пропуску строку на подання заяв про перегляд вироку апеляційного суду Запорізької області та ухвали Верховного Суду України за виключними обставинами, та підстави для поновлення цього строку відсутні, а тому його заяву слід повернути, оскільки заява подана після закінчення строку встановленого ч. 5 ст. 461 КПК України і підстави для його поновлення відсутні.
Положеннями ч. 3 ст. 464 КПК України визначено, що до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК України, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана після закінчення строку звернення про перегляд судового рішення за виключними обставинами і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 429, 459, 461, 464 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду Запорізької області від 25.03.2004 та ухвали Верховного суду України від 23.12.2004 – відмовити.
Повернути ОСОБА_1 його заяву про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду Запорізької області від 25.03.2004 та ухвали Верховного суду України від 23.12.2004 з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
Головуючий суддя: Ю.В. Ковальова
Судді : О.В. Редько
О.В. Іваненко
