Київський апеляційний суд
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
11 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12017100090001234 щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Местиа, Грузія, громадянина Грузії,
що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
судимого вироком Апеляційного суду міста Києва від 26.07.2017 року
за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.189 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 2 грудня 2019 року,
у с т а н о в и л а :
Солом`янським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12017100090001234 щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.189 КК України.
____________________________________
Справа № 11-кп/824/1029/2020
Категорія: ч.2 ст.187, ч.2 ст.189 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1 .
Як зазначено в обвинувальному акті, 2 лютого 2017 року близько 15 години 50 хвилин ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідування особа неподалік будинку № 22 на б-рі Чоколівському в м. Києві, помітивши ОСОБА_11 , вступили у злочинну змову на здійснення на останнього нападу з метою заволодіння його майном. ОСОБА_8 згідно відведеної йому ролі висловив ОСОБА_11 вимогу повернути неіснуючий борг у сумі 200 доларів США, погрожуючи фізичною розправою. Коли потерпілий відмовився з огляду на відсутність боргу, невстановлена особа дістала з кишені куртки предмет, схожий на розкладний ніж, і, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я, направила його в бік ОСОБА_11 . ОСОБА_8 з метою подолання опору потерпілого одразу ж вдарив його правою рукою в ліву частину обличчя, завдавши фізичного болю, від чого ОСОБА_11 впав на землю. Після того, як потерпілий піднявся, невстановлена особа приставила предмет, схожий на ніж, впритул до правого боку ОСОБА_11 , що він сприймав як реальну загрозу для свого життя та здоров`я, ОСОБА_8 витягнув з кишені потерпілого мобільний телефон «Fly», а невстановлена особа паспорт громадянина України та гроші в сумі 225 гривень. Таким чином ОСОБА_8 та невстановлена досудовим розслідуванням особа заволоділи майном ОСОБА_11 на загальну суму 1 495 гривень.
Крім того, ОСОБА_8 , діючи спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, після здійснення нападу на ОСОБА_11 знайшов у мобільному телефоні «Fly» номер телефону матері ОСОБА_11 ОСОБА_12 і того ж дня близько 16 години 15 хвилин з телефону потерпілого зателефонував їй та висунув вимогу передачі грошей в сумі 200 доларів США, висловлюючи погрози застосування фізичного насильства до ОСОБА_11 . ОСОБА_12 , реально сприймаючи погрози на адресу сина та побоюючись за його життя та здоров`я, відповіла, що має тільки половину суми, і погодилась переслати гроші в сумі 2 700 гривень, які належали ОСОБА_11 , на номер телефону, вказаний ОСОБА_8 . В період з 16 години 15 хвилин до 19 години 2 лютого 2017 року ОСОБА_8 спільно з невстановленою особою, прагнучи залякати ОСОБА_12 та отримати від неї грошові кошти, декілька разів телефонував їй з вимогою переслати гроші, погрожуючи в разі відмови застосувати до її сина раніше висловлені погрози фізичного насильства.
При цьому, чекаючи переказу, 2 лютого 2017 року близько 17 години ОСОБА_8 , діючи в групі, помітив у ОСОБА_11 годинник «CASIO» вартістю 3000 гривень та каблучку вартістю 800 гривень і, продовжуючи свої злочині дії, розуміючи, що потерпілий сприйняв попередню погрозу ножем як реальну загрозу для свого життя та здоров`я, заволодів ними.
В подальшому близько 19 години ОСОБА_12 з банкомату «ПриватБанк», що за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 19-а, перерахувала грошові кошти в сумі 2 700 гривень на номер картки оператора «Київстар», яка належить ОСОБА_8 .
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 30.01.2020 року включно.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та звільнити ОСОБА_8 з-під варти.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що, виходячи зі змісту ст.ст.178, 315 КПК України, таке рішення суд має право приймати лише під час підготовчого судового засідання, а в подальшому якщо обвинувачений вчинив будь-які активні дії, що свідчать про існування ризиків, або у разі доведення прокурором існування ризиків неналежної процесуальної поведінки, чого здійснено не було.
Крім того, вказує на порушення права обвинуваченого, який є громадянином Грузії, грузином (сваном) за етнічним походженням і не володіє українською мовою, права на захист, що виразилося у незабезпеченні його права користуватися послугами перекладача. Про те, що ОСОБА_8 не володіє державною мовою, він повідомляв з самого початку судового розгляду, однак суд дозволив йому користуватися російською мовою та частину судового провадження всупереч вимогам кримінального процесуального закону сам здійснював російською мовою. В судовому засіданні під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу перекладач присутній не був, клопотання прокурора на зрозумілу для його підзахисного мову перекладено не було, що виключає законність будь-яких процесуальних документів щодо особи, яка не розуміє змісту подій, і до теперішнього часу ОСОБА_8 не вручено копію ухвали у відповідному перекладі.
Захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 , фактично, знаходиться під вартою три роки і відбув покарання, оскільки на нього поширюється дія ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 25.11.2015 року. Таким чином у обвинуваченого немає необхідності ухилятися від суду, а формулювання обвинувачення з огляду на активні дії невстановленої досудовим розслідуванням особи, адже ОСОБА_8 не використовував зброю, взагалі, виключає його притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення розбійного нападу.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи обвинуваченого на підтримання позиції захисника; доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін; провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Згідно з ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадженнядокази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції погодився з його доводами про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КК України, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання прокурора судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано, викладені в ухвалі висновки є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення, колегія суддів позбавлена можливості дати оцінку доводам захисника про наявність чи відсутність підстав для визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень згідно з висунутим обвинуваченням.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно врахував, що ОСОБА_8 засуджений за вчинення корисливого злочину і відбуває покарання, строк якого закінчується, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків. Також він обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які у разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Крім того, ОСОБА_8 не має сімї, не працює і у нього відсутнє джерело доходу.
Такі обставини, на думку колегії суддів, переконливо свідчать, що на момент прийняття судом першої інстанції оскарженої ухвали існували підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків та не запобігатиме спробам вчинити вказані дії.
Що стосується тверджень захисника про порушення права обвинуваченого на захист, оскільки суд не залучив перекладача і не забезпечив переклад клопотання та ухвали на зрозумілу для його підзахисного мову, то вони є безпідставними.
Вивченням технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, встановлено, що ОСОБА_8 скористався своїм правом виступати в суді російською мовою, якою він володіє на достатньому рівні, копію клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу йому також було вручено завчасно в перекладі на російську мову. З приводу невручення ухвали про обрання запобіжного заходу в перекладі на рідну мову або іншу мову, якою володіє обвинувачений, колегія суддів зауважує, що згідно з ч.4 ст.29 КПК України такий обов`язок виникає у суду стосовно судового рішення, яким суд закінчує судовий розгляд по суті, яким ухвала про застосування запобіжного заходу не являється, або ж за клопотанням сторін кримінального провадження, яке ОСОБА_8 не подавав.
Дійсно, головуючий частково здійснював судове провадження російською мовою, а не державною мовою із залученням перекладача, як це передбачено ст.29 КПК України, що є порушенням вимог кримінального процесуального закону, однак, враховуючи активну участь ОСОБА_8 в судовому засіданні, яка свідчить, що він з достатньою повнотою розумів коло питань, які вирішувалися та обговорювалися, порушень його прав допущено не було.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 2 грудня 2019 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
