Справа № 297/377/18
У Х В А Л А
08 грудня 2020 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ГОТРИ Т.Ю., МАЦУНИЧА М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді питання про виправлення описки в постанові Закарпатського апеляційного суду у складі суддів Кондора Р.Ю., Готри Т.Ю., Мацунича М.В. від 19 жовтня 2020 року від 19 жовтня 2020 року в цивільній справі № 297/377/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, залученого для подання висновку на виконання своїх повноважень, -
встановив:
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Берегівського районного суду від 17 серпня 2018 року, яким у позові було відмовлено, скасовано, позов ОСОБА_1 до ДП «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково:
визнано незаконним наказ директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» від 30.01.2018 № 6-к «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» Мухопадова Володимира Кімовича»;
визнано в діях відповідача, безпосередньо пов`язаних із отриманням згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 , що мали місце 27.11.2017, факт дискримінації позивача за ознакою звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав;
поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року;
стягнуто з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 :
середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777961,01 грн (сімсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят одну гривню 01 коп.);
30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.) у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Постановлено, що сума стягнутого середнього заробітку нарахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині вимоги про відшкодування моральної шкоди, а також у вимозі про визнання недійсним наказу директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» від 26.09.2017 № 198 «Про зміну організаційної структури, скорочення чисельності та штату працівників» відмовлено.
Стягнуто з ДП «Берегівське лісове господарство»:
на користь ОСОБА_1 1350,00 грн у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору;
21551,03 грн судового збору на користь держави (а.с. 112-138 т. 4).
У повному тексті постанови апеляційного суду зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за період, починаючи з 31.01.2018 (перший день за днем звільнення) по 19.10.2020 (день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі) визначається в сумі 777961,01 грн (а.с. 134 т. 4).
Водночас у резолютивній частині постанови суду вказано, що з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777961,01 грн (а.с. 138 т. 4).
Таким чином, виникла необхідність виправити описку в резолютивній частині постанови апеляційного суду в даті, що нею визначається початок періоду, за який стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Заслухавши суддю, розглянувши питання за правилами ст. 269 ч. 2 ЦПК України без повідомлення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.
Зі змісту мотивувальної частини постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за період, починаючи з «31.01.2018 (перший день за днем звільнення)» по 19.10.2020 (день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі) визначається в сумі 777961,01 грн; стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з «31 січня 2018 року» по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777961,01 грн (а.с. 134, 137 т. 4).
Водночас у резолютивній частині постанови апеляційного суду вказано, що з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з «30 січня 2018 року» по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777961,01 грн (а.с. 138 т. 4).
Отже, в резолютивній частині постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 допущено описку в даті, що нею визначається початок періоду, за який стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: помилково вказано дату «30 січня 2018 року» замість правильної дати «31 січня 2018 року», вказаної в мотивувальній частині постанови.
Відповідно до ст. 269 ч.ч. 1, 2 ЦПК України суд може з власної ініціативи виправити допущену в рішенні описку; це питання може вирішуватися ухвалою суду без повідомлення учасників справи.
Відтак, у резолютивній частині постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 слід виправити описку в даті, що нею визначається початок періоду, за який стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, вказавши правильну дату «31 січня 2018 року» замість помилково вказаної дати «30 січня 2018 року».
Керуючись ст. 269 ч.ч. 1, 2, ст. 368 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Виправити в постанові Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року описку в даті, що нею визначається початок періоду, за який стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу: замість невірного запису в резолютивній частині постанови «30 січня 2018 року» слід правильно читати «31 січня 2018 року».
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 8 грудня 2020 року.
Судді
