УХВАЛА
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 297/377/18
провадження № 61-17773ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротуна В. М.,
розглянув заяву Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про відвід колегії суддів: Червинської М. Є., Коротуна В. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на постанову Закарпатського апеляційного суду
від 19 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» (далі -
ДП «Берегівське лісове господарство») про визнання недійсним наказу
«Про зміну організаційної структури, скорочення чисельності та штату працівників ДП «Берегівський лісгосп» від 26 вересня 2017 року № 198; визнання недійсним наказу «Про звільнення головного економіста
ДП «Берегівське лісове господарство» ОСОБА_1» від 30 січня
2018 року № 6-к; поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області
від 17 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (у складі колегії суддів: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року рішення Берегівського районного суду від 17 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано незаконним наказ директора ДП «Берегівське лісове господарство» від 30 січня 2018 року № 6-к «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське лісове господарство» ОСОБА_1».
Визнано в діях відповідача, безпосередньо пов`язаних із отриманням згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 , що мали місце 27 листопада 2017 року, факт дискримінації позивача за ознакою звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності ДП «Берегівське лісове господарство»
з 30 січня 2018 року.
Стягнуто з ДП «Берегівське лісове господарство» на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 року до 19 жовтня 2020 року в розмірі 77 7961,01 грн та
30 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Сума стягнутого середнього заробітку нарахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині вимоги про відшкодування моральної шкоди, а також у вимозі про визнання недійсним наказу директора ДП «Берегівське лісове господарство» від 26 вересня 2017 року № 198 «Про зміну організаційної структури, скорочення чисельності та штату працівників» - відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
30 листопада 2020 року ДП «Берегівське лісове господарство» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії:
Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.
07 грудня 2020 року ДП «Берегівське лісове господарство» надіслало до Верховного Суду засобами електронного поштового зв`язку із застосуванням електронного цифрового підпису заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року заяву ДП «Берегівське лісове господарство» про відвід колегії суддів задоволено частково.
Відведено суддів Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. від участі у розгляді даної касаційної скарги та передано її на повторний автоматизований розподіл.
17 грудня 2020 року відповідно до вимог статті 33 ЦПК України автоматизованою системою розподілу справ для розгляду касаційної скарги ДП «Берегівське лісове господарство» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Червинської М. Є. та суддів: Жданової В. С., Коротуна В. М.
18 грудня 2020 року ДП «Берегівське лісове господарство» надіслало до Верховного Суду засобами електронного поштового зв`язку із застосуванням електронного цифрового підпису заяву про відвід суддів Верховного Суду Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.
В обґрунтування заяви зазначив, що судді Червинська М. Є., Коротун В. М. вже брали участь у розгляді цивільної справи № 297/377/18 при касаційному оскарженню рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2018 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, та висловлювали свою правову позицію щодо спірних правовідносин, за наслідком перегляду скасовано оскаржувану постанову апеляційного суду та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. А тому вважає, що є сумніви в неупередженості та об`єктивності розгляду справи у зв`язку з повторною участю суддів Червинської М. Є.,
Коротуна В. М. у розгляді даної справи під час касаційного перегляду постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року.
У відповідності до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Стаття 37 ЦПК України закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Згідно з частиною четвертою статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною першою статті 33 ЦПК України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Визначення судді-доповідача і складу суду здійснювалось у повній відповідності до вимог статті 33 ЦПК України.
Зміст заяви ДП «Берегівське лісове господарство» про відвід суддів Червинської М. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, для відводу суддів та не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.
При цьому згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддів Червинської М. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., тому у відповідності до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 14, 24, 33, 36, 39, 40, 259 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про відвід колегії суддів: Червинської М. Є., Коротуна В. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року, визнати необґрунтованою.
Вирішення питання про відвід суддів передати судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська В. С. Жданова В. М. Коротун
