ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2020 р. Справа№ 910/12955/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Пашкіної С.А.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 14.09.2020
у справі № 910/12955/20 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
6. ОСОБА_6
7. ОСОБА_7
8. ОСОБА_8
9. ОСОБА_9
10. ОСОБА_10
11. ОСОБА_11
12. ОСОБА_12
про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн
УСТАНОВИВ:
Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2020 у справі №910/12955/20 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн повернуто заявнику.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначав, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, тому не можуть вважатися однорідними. Крім того суд першої інстанції зазначав, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування щодо необхідності розгляду позовних вимог за різними підставами виникнення.
Не погодившись із винесеною ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд прийняти до розгляду скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відкрити апеляційне провадження за скаргою позивача, скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.09.2020 у справі №910/12955/20, повідомити позивача про дату, час та місце розгляду справи.
В обґрунтування своєї скарги позивач зазначав, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права. Зокрема апелянт зазначав, що склад цивільного правопорушення у спірних правовідносинах утворюють не обставини укладання чи виконання окремого із перелічених у позовній заяві договорів окремо, а визначена у позовній заяві діяльність відповідачів у цілому, як сукупність відповідних дій, прийнятих рішень тощо у їх системному взаємозв`язку.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020 у справі №910/12955/20 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12955/20 за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Розгляд справи призначено на 10.11.2020.
03.11.2020 на адресу суду від представника відповідачів 1-4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідачі зазначили, що подана Фондом гарантування вкладів фізичних осіб апеляційна скарга за своїм змістом і вимогами є повністю безпідставною та необґрунтованою. Ухвала суду від 14.09.2020 винесена у повній відповідності до вимог ст. ст. 234 та 236 ГПК України з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законною і обґрунтованою.
У зв`язку із перебуванням головуючого судді Андрієнка В.В. у відпустці з 04.11.2020 по 20.11.2020 (включно), розгляд справи не відбувся.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4887/20 від 23.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12955/20.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 для розгляду апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі №910/12955/20 визначено колегію суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 прийнято апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до провадження у визначеному складі суддів. Розгляд справи №910/12955/20 призначено на 08.12.2020.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, заслухавши доводи учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Вимоги щодо змісту та оформлення позовної заяви визначені у статті 162 ГПК України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, в розумінні ч. 1 ст. 173 ГПК України об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як на правову підставу вимоги про стягнення шкоди позивач у своїй позовній заяві посилається на ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка надає право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звертатись до суду з позовними вимогами до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредитором та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банком.
При цьому, на думку позивача, шкода Банку заподіяна унаслідок прийняття пов`язаними з банком особами, до яких позивач пред`явив позов, рішень про надання кредитів за кредитними договорами, які були укладені Банком з різними позичальниками. Позивач зазначав, що під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», Фондом гарантування було виявлено факти прийняття рішень, пов`язаними особами такого банку, на підставі яких у подальшому було здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів, та забезпечені окремими самостійними забезпечувальними договорами постачання.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Установлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 ГПК України.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений в постановах Верховного Суду Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 та від 25.07.2019 у справі №916/2733/18.
Також, як убачається з позовної заяви, її мотивувальна частина у розділі 5 складається з декількох самостійних підрозділів, у яких наведені обставини видачі кредитів по кожному окремому кредитному договору з визначенням певної групи пов`язаних осіб, які брали участь у прийнятті рішень щодо вчинення певної кредитної операції, і такі групи осіб по кожній окремій кредитній операції лише частково співпадають за складом. Тобто фактично позовні вимоги по кожному окремому кредитному договору різняться як за суб`єктним складом (заявлені до різних відповідачів, виходячи з того, хто брав участь у кредитній операції), так і за заявленим розміром шкоди, який за кожним кредитним договором є різним, а також за обставинами та наданими доказами, на підставі яких позивач пред`явив грошову вимогу про стягнення грошових коштів в тому, чи іншому розмірі.
Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, установити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум.
Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів та по кожному окремому епізоду, щодо яких, як зазначає позивач, конкретним колом відповідачів було нанесено шкоду банку в різних розмірах, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі установленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №916/2733/18).
Отже, наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що обставини, викладені в позовній заяві, об`єднані взаємопов`язаними сукупними (спільними) діями усіх відповідачів, а також доводи про те, що позовні вимоги пов`язані підставою виникнення та поданими доказами.
За таких обставин, позивач при поданні позову порушив правила щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку позовні вимоги ґрунтуються на підставі різних кредитних договорів з окремими до них договорами забезпечення виконання зобов`язання (поруки), які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, а також на різних рішеннях, які приймались пов`язаними з Банком особами окремо по кожному із кредитних договорів, що має наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованості, яка виникла з різних підстав, що повинно підтверджуватися окремими, не пов`язаними між собою доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/7186/19.
Стосовно посилання апелянта на те, що залишивши без руху позовну заяву (ухвалою суду від 02.09.2020) Фонду, у зв`язку із неправильним найменуванням позивача, судом першої інстанції були здійснені процесуальні дії і було з`ясовано відсутність підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, фактично не міг усунути недоліки позовної заяви, адже установлення та усунення недоліків у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог ГПК України не передбачено, то позовна заява Фонду була обґрунтовано повернуто заявнику місцевим господарським судом.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги Фонду, без задоволення, а оскаржуваного судового акту - без змін як такий, що ухвалений з додержанням норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/12955/20, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/12955/20 відповідає матеріалам справи, є законною та обґрунтованою, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для її скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285,287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/12955/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/12955/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2020.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
С.А. Пашкіна
