Єдиний унікальний номер 243/4844/20
Номер провадження 22-ц/804/316/21
Головуючий у 1 інстанції Старовецький В.І. Єдиний унікальний номер 243/4844/20
Суддя доповідач Тимченко О.О. Номер провадження 22-ц/804/316/21
У Х В А Л А
19 січня 2021 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого: Тимченко О.О.,
суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Жеболенко Галини Миколаївни про відвід судді Тимченко Олени Олександрівни у цивільній справі № 243/4844/20 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання укладеною Додаткової угоди від 21 квітня 2020 року до Договору оренди від 01 червня 2017 року, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2020 року провадження у цивільній справі за позовною заявою ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання укладеною Додаткової угоди від 21 квітня 2020 року до Договору оренди від 01 червня 2017 року закрито. Роз`яснино ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті Постановою Донецького апеляційного суду від 05 серпня 2020 року у цивільній справі № 243/4844/20 за позовною заявою ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання укладеною Додаткової угоди від 21 квітня 2020 року до Договору оренди від 01 червня 2017 року, у вигляді заборони ОСОБА_1 чинити перешкоди ФОП ОСОБА_2 у користуванні нежитловими будівлями та спорудами бази відпочинку батьків з дітьми « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких входять: А-1 гуртожиток 244,5 кв.м.: Ам мансарда 110,3 кв.м; А прибудова 43 кв.м., А1 прибудова 14,9 кв.м., А2 ганок 8,3 кв.м.,; Б-1 кафе 445,6 кв.м.: Бм мансарда 149,3 кв.м., Б погріб 15,9 кв.м., Б1 погріб 11,2 кв.м., Б2 вхід в погріб 9 кв.м., Б3 вхід в погріб кв.м., Б4 веранда 81,7 кв.м., Б5 щітова 1,3 кв.м., Б6 прибудова 25 кв.м., Б7 прибудова 11,1 кв.м., Б8 тераса 69,6 кв.м., Б9 ганок 2,6 кв.м.; В-1 сушка-пральня 26,4 кв.м.; Г-1 спальний корпус № 1 353,7 кв.м.: Г веранда 21,4 кв.м., Г1 веранда 66 кв.м., Гм мансарда 106,2 кв.м.; Г2 ганок 4,1 кв.м.; Г3 ганок 2,5 кв.м.; Д-1 фільтровально-насосна будівля 46,3 кв.м.; Е-2 адміністративний корпус 723,1 кв.м., Ем мансарда 63,4 кв.м., Е2 прибудови 134,6 кв.м, 307,1 кв.м., 130,4 кв.м., 42,3 кв.м., 9,7 кв.м.; К сторожка 8,3 кв.м., М-1-1 водокачка 20,8 кв.м., М прибудова 4,4 кв.м., Ш-2 спальный корпус 396,9 кв.м.: Ш мансарда 34,9 кв.м., Ш1 балкон 10,8 кв.м., Ш2 балкон 6,4 кв.м., ШЗ балкон 6,4 кв.м., Ш4 балкон 10,8 кв.м., Ш5 балкон 11,8 кв.м., Ш6 балкон 11,8 кв.м., Ш7 балкон 41,1 кв.м., Ш78 балкон 11,8 кв.м., Ш9 балкон 11,8 кв.м.; У-1-1 спальний корпус 256,8 кв.м.: У веранда 22,0 кв.м., У1 веранда 21,4 кв.м., У2 прибудова 3,5 кв.м., УЗ ганок 2,8 кв.м., У4 ганок 2,9 кв.м., У5 ганок 1,1 кв.м., У6 ганок 3,2 кв.м., У7 ганок 1,3 кв.м., У8 навіс 15,3 кв.м.; Ж навіс для шашликів 46,9 кв.м., З альтанка 27,7 кв.м., И альтанка 27,7 кв.м., Л котельня 30,9 кв.м., Н альтанка 9,3 кв.м., П навіс 218,3 кв.м., Е-1-2 спальний корпус 245,4 кв.м.: е4-7 тераса 23,3 кв.м., е1 тераса 40,8 кв.м., е2 тераса 27,9 кв.м., е3 ганок 10,3 кв.м., е4-7 балкон 36,4 кв.м., О1-1 спальний корпус 386,2 кв.м., О1 веранда 28,8 кв.м., О2 веранда 26,5 кв.м., О3 ганок 10,0 кв.м, О4 ганок 7,9 кв.м, О5 ганок 1,90 кв.м, О6 ганок 1,7 кв.м, О7 ганок 1,1 кв.м, Р1-1 спальний корпус 342,5 кв.м., Р ганок 6,6 кв., С навіс 37,7 кв.м., Т навіс 33,6 кв.м., Ф басейн 135,1 кв.м., Ф1 басейн 41,0 кв.м., Ф2 басейн 151,3 кв.м., X навіс 43,9 кв.м.; Ц убиральня 12,6 кв.м.: Ц ганок 1,3 кв.м., Ц1 ганок 1,3 кв.м., Я навіс-бар 86,4 кв.м., Я1 навіс 39,1 кв.м, № 1 огорожа 415,6 кв.м., № 2 вимощення 1475,0 кв.м, № 3 огорожа 217,4 кв.м. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Слов`янську Донецької області повернути ФОП ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Слов`янську Донецької області повернути ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Слов`янську Донецької області повернути ОСОБА_4 суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Не погодившись з вказаною ухвалою ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2020 року.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 12 січня 2021 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 січня 2021 року о 14 годині 00 хвилин.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , адвокат - Жеболенко Г.М. заявила відвів судді Тимченко О.О., в обґрунтування якого посилаються на те, що суддя Тимченко О.О. особисто знайома з сторонами по справі, а саме з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а тому виникають сумніви щодо її об`єктивності та упередженості. Крім того, суддя Тимченко О.О. постановою Донецького апеляційного суду від 05 серпня 2020 року частково задовольнила апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та вжила заходів для забезпечення позову, а саме заборонила ОСОБА_1 чинити перешкоди ФОП ОСОБА_2 у користуванні нежитловими будівлями та спорудами бази відпочинку батьків з дітьми « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення заяви про відвід судді Тимченко О.О., вказуючи на її безпідставність.
Перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 , адвоката - Жеболенко Г.М., судова колегія вважає, що підстави для задоволення відводу відсутні.
Згідно з пунктом 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи те, що заява про відвід судді Тимченко О.О. була заявлена в судовому засіданні до початку розгляду зазначеної справи, а тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Так, частинами 1 та 2 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (І) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (ІІ) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно апеляційний суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Тимченко О.О. у справі № 243/4844/20, апеляційний суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Наведені заявником аргументи стосовно ухвалення суддею Тимченко О.О. постанови про часткове задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 та вжиття заходів для забезпечення позову, свідчать саме про незгоду особи з рішеннями, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Крім того, заявником не наведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі.
Отже, аргументи, якими представник ОСОБА_1 , адвокат - Жеболенко Г.М. мотивує свою заяву про відвід судді Тимченко О.О. не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суддів, а ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суді, як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді Тимченко О.О. або її необ`єктивність під час розгляду справи № 243/4844/20 заявником не зазначено.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 , адвоката Жеболенко Г.М. про відвід судді Тимченко О.О. є безпідставною та необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 36,37,40, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Жеболенко Галини Миколаївни про відвід судді Тимченко Олени Олександрівни у цивільній справі № 243/4844/20 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання укладеною Додаткової угоди від 21 квітня 2020 року до Договору оренди від 01 червня 2017 року, відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.О. Тимченко
Судді: О.А. Мірута
Я.В. Хейло
Повне судове рішення складено 19 січня 2021 року
Головуючий О.О.Тимченко
