ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" квітня 2021 р. Справа№ 910/21039/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 10.02.2021
у справі №910/21039/20 (суддя Данилова М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд"
про забезпечення позову
у справі №910/21039/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд"
до Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло"
про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути майно
УСТАНОВИВ:
30 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрагробуд» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 28.12.2020 до Приватного акціонерного товариства «Укрсвітло» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати недійсним Договір купівлі-продажу 34/100 часток комплексу будівель, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрагробуд» та Приватним акціонерним товариством «Укрсвітло» 05 квітня 2019 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. за реєстровим № 320;
- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Укрсвітло» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Центрагробуд» майно: 34/100 часток комплексу будівель, загальною площею 4146,60 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-Б, отримане за Договором купівлі-продажу 34/100 часток комплексу будівель, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрагробуд» та Приватним акціонерним товариством «Укрсвітло» 05 квітня 2019 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. за реєстровим № 320.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/21039/20 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10.02.2021.
08 лютого 2021 через відділ діловодства суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій останні просить:
- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що належить Приватному акціонерному товариству «Укрсвітло»: 34/100 часток комплексу будівель, загальною площею 4146,60 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1143575380000, номер запису про право власності: 31053000;
- заборонити Приватному акціонерному товариству «Укрсвітло» здійснювати будь-які дії направлені на відчуження та обтяження будь-яким способом об`єкту нерухомого майна: 34/100 часток комплексу будівель, загальною площею 4146,60 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1143575380000, номер запису про право власності: 31053000.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/21039/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд" про забезпечення позову.
Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що належить Приватному акціонерному товариству "Укрсвітло" (04136, м. Київ, вул. М. Гречка, буд. 8-Д; код ЄДРПОУ 05431650): 34/100 (тридцять чотири сотих) часток комплексу будівель, загальною площею 4146,60 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-б (десять "Б"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1143575380000, номер запису про право власності: 31053000.
Заборонено Приватному акціонерному товариству "Укрсвітло" (04136, м. Київ, вул. М.Гречка, буд. 8-Д; код ЄДРПОУ 05431650) здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження та обтяження будь-яким способом (у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, іпотеки) об`єкту нерухомого майна: 34/100 (тридцять чотири сотих) часток комплексу будівель, загальною площею 4146,60 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-б (десять "Б"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1143575380000, номер запису про право власності: 31053000.
Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд" про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до відчуження будівлі на користь третіх осіб, що у майбутньому можливо призведе до неможливості виконання рішення суду у частині повернення майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАГРОБУД», що і є кінцевою метою позивача. При цьому суд першої інстанції зазначав, що з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову суд дійшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Приватне акціонерне товариство "Укрсвітло" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/21039/20 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд" про забезпечення позову відмовити повністю.
В обґрунтування своєї скарги заявник зазначав, що суд в оскаржуваній ухвалі не здійснив повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних і справі доказів. На думку заявника, при застосуванні заходів забезпечення позову, суду слід ураховувати що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло" у справі №910/21039/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 клопотання Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/21039/20 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/21039/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло". Розгляд справи призначено на 13.04.2021.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд ухвалу суду першої інстанції про задоволення заходів забезпечення залишити в силі, відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача. При цьому позивач зазначав, що апеляційна скарга не містить належного обґрунтування щодо допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, які б свідчили про ухвалення несправедливого, необґрунтованого або незаконного рішення.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи убачається, що 05 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАГРОБУД» в особі директора Матюніна Анатолія Борисовича, який діяв на підставі Статуту та Приватним акціонерним товариством «УКРСВІТЛО» в особі представника Дергачової Ольги Вікторівни, яка діяла на підставі Довіреності було укладено Договір купівлі-продажу 34/100 часток комплексу будівель, посвідченні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. за реєстровим № 320.
Відповідно до п.1.1. Договору Продавець передає, а Покупець купує 34/100 (тридцяти чотири сотих) часток комплексу будівель, загальною площею 4146,60 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-б (десять «Б») (Будівля).
Відповідно до п. 2.2. Договору, ціна продажу 34/100 Будівель становить 60 000, 00 грн у тому числі ПДВ в сумі 10 000, 00 грн.
Як передбачено п. 2.3. Договору Покупець зобов`язується здійснити розрахунок з Продавцем шляхом перерахування грошових коштів у сумі, яка визначена в п.2.2. цього Договору, на поточний рахунок Продавця або шляхом внесення до каси Продавця, у строк до 05 квітня 2022 року.
За результатом вчиненого правочину, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.04.2019 року було проведено державну реєстрацію права власності на Будівлю за Відповідачем за записом № 31053000 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46336750 від 05.04.2019.
В той же час, відповідно до Звіту про незалежну ретроспективну оцінку ринкової вартості 34/100 (тридцять чотири сотих) часток комплексу будівель загальною площею 4146,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Гречка Маршала, 10-б і є власністю ПАТ «УКРСВІТЛО» - ринкова вартість об`єкту ретроспективної оцінки - 34/100 (тридцять чотири сотих) часток комплексу будівель загальною площею 4146,60 кв.м., визначена згідно договору №01/14-11-2020 від 14 листопада 2020 року, за порівняльним підходом шляхом незалежної оцінки, становить (з округленням): 44 868 503,00 (Сорок чотири мільйони вісімсот шістдесят вісім тисяч п`ятсот три) грн з урахуванням ПДВ, 37 390 419, 00 (Тридцять сім мільйонів триста дев`яносто тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн без урахування ПДВ станом на дату ретроспективної оцінки - 05 квітня 2019 року.
У подальшому питання щодо схвалення зазначеного вище правочину було предметом розгляду загальних зборів учасників Товариства. Так, на Загальних зборах учасників 20.11.2020 було прийнято наступні рішення:
- у схваленні правочину щодо продажу ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦЕНТРАГРОБУД» (код ЄДРПОУ 34892338), учасником якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», яке діє від свого імені та за рахунок активів ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВИДУ ЗАКРИТОГО ТИПУ «ГРАДІЄНТ» ТОВАРИСТВА З ОМБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» 34/100 частки комплексу нежитлових будівель Товариства за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-б, оформленого Договором купівлі-продажу 34/100 часток комплексу будівель від 05.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. за реєстровим № 320 відмовлено;
- звернутись до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про визнання правочину щодо відчуження 34/100 частки комплексу нежитлових будівель Товариства за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-б - недійсним.
Заявник указує, що такі обставини свідчать, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАГРОБУД» - ОСОБА_1 , укладаючи оскаржуваний Договір відчужив майно позивача за суттєво заниженою вартістю, з відстроченням розрахунку на три роки, що суперечить інтересам Товариства.
Також заявник зазначає, що кінцевим бенефіціаром відповідача є ОСОБА_1 , який укладаючи оскаржуваний Договір фактично здійснив його відчуження у власних інтересах. Отже у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до відчуження будівлі на користь третіх осіб, що призведе до неможливості виконання рішення суду в частині повернення майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАГРОБУД», що і є кінцевою метою позивача.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).
Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог установлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналіз судової практики Верховного Суду свідчить, що судам при вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Згідно з постановою Верховного Суду Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При установленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами.
Зважаючи на викладене, забезпечення місцевим господарським судом позову шляхом накладення арешт на об`єкт нерухомого майна, що належить Приватному акціонерному товариству «Укрсвітло» та заборони Приватному акціонерному товариству «Укрсвітло» здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження та обтяження будь-яким способом (у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, іпотеки) об`єкту нерухомого майна безпосередньо пов`язане з предметом позову.
Отже, місцевий господарський суд, дослідивши фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши у рішенні необхідне мотивування та установивши, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду (у разі задоволення позову), дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для їх застосування.
Відповідно до ст. 269 ГПК України обов`язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення у справі.
Відповідно до ст. 286 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/21039/20 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що належить Приватному акціонерному товариству «Укрсвітло» та заборони Приватному акціонерному товариству «Укрсвітло» здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження та обтяження будь-яким способом (у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, іпотеки) об`єкту нерухомого майна.
Підсумовуючи вищеуказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло", наведені в апеляційній скарзі стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/21039/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/21039/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.04.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.А. Пашкіна
С.І. Буравльов
