Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 квітня 2020 року
у справі № 640/21505/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо застосування принципу мовчазної згоди в разі неприйняття компетентним суб'єктом владних повноважень рішення стосовно надання дозволу на проведення земляних робіт на об'єкті
Фабула справи: ПрАТ «Позняки-жил-буд» звернулося з позовом до Міністерства культури України, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Міністерства культури України, яким вимагається негайно припинити проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом», які виконуються в межах історичного ареалу міста без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, з підстав його неправомірності.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено повністю.
Мотивація касаційної скарги: Міністерства культури України посилається на те, що висновки судів щодо того, що оскільки відповідач в одномісячний термін не погодив історико-містобудівне обґрунтування будівництва об'єкта, відтак таке є погодженим за принципом мовчазної згоди, є необґрунтованими та безпідставними.
Правова позиція Верховного Суду: як визначено у ст. 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання відповідних документів.
Верховний Суд звертає увагу, що дотримання чітких строків виконання органами державної влади визначених законами повноважень (обов`язків) є запорукою уникнення свавільності (явної неправомірності) рішень, дій або бездіяльності таких суб`єктів. Процедурною гарантією, що запобігає цьому з боку державних органів, є, зокрема, можливість для суб'єктів приватного права розпочати здійснювати свою діяльність з урахуванням принципу мовчазної згоди.
Відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» від 27.01.2010 № 77 встановлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб`єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття
Відповідно до ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
П. 6 Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №316 зазначено, що дозвіл на проведення інших земляних робіт видається Мінкультури за офіційною заявою органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, дирекції державних заповідників та музеїв-заповідників, інших заінтересованих осіб.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем направлено відповідачу звернення щодо надання дозволу на проведення земляних робіт на об'єкті. Однак протягом одного місяця відповідачем не прийнято і не надано позивачу рішення про відмову у задоволенні такого.
Висновки: за наслідками розгляду заяви заінтересованої особи обов`язковим є прийняття органом, який надає відповідний дозвіл, рішення (позитивного чи негативного). В усіх інших випадках листування з позивачем в цей період, як спростування можливості застосування принципу мовчазної згоди, не може бути взяте до уваги, оскільки Закон передбачає прийняття рішення з боку відповідача за результатами розгляду заяви позивача, а не наявність листування. Неприйняття компетентним суб'єктом владних повноважень відповідного рішення не може бути підставою для позбавлення суб'єкта, що звернувся у встановленому законом порядку із заявою щодо його прийняття, права здійснювати відповідну діяльність, в тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №826/15869/17, від 28.11.2019 у справі №826/2440/18.
Ключові слова: припинення органу виконавчої влади, наслідки реорганізації Міністерства культури України, органи охорони культурної спадщини, охорона пам'яток національного значення, проведення земельних робіт на охоронюваних археологічних територіях, захист традиційного характеру середовища окремих пам`яток, режими використання історичних ареалів
