Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 квітня 2020 року
у справі № 10/Б-743[1]
Господарська юрисдикція
Щодо застосування положення ст. 267 ЦК України за наявності правових підстав для витребування майна від добросовісного набувача
Фабула справи: у провадженні господарського суду перебуває справа за заявою Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) до Державного підприємства "Струсівський комбінат продтоварів" (далі - ДП "Струсівський комбінат продтоварів", боржник) про банкрутство.
Ліквідатор ДП "Струсівський комбінат продтоварів" звернулася до господарського суду у межах справи про банкрутство з заявою про:
- витребування з незаконного володіння громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 на користь ДП "Струсівський комбінат продтоварів" комплексу;
- визнання права власності ДП "Струсівський комбінат продтоварів" на комплекс;
- витребування з незаконного володіння громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ДП "Струсівський комбінат продтоварів" комплексу;
- визнання права власності ДП "Струсівський комбінат продтоварів" на комплекс.
В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор ДП "Струсівський комбінат продтоварів" посилається на реалізацію майна боржника без згоди на це уповноваженого державою органу - Міністерства аграрної політики та продовольства України, якому підпорядковане і підконтрольне державне підприємство та підтвердженням відповідних обставин судовими рішеннями відповідно до яких визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута проведеного Західно-Українською товарною біржею, оформлені протоколом та договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені між ДП "Струсівський комбінат продтоварів" (продавець) та ОСОБА_8 (покупець), посвідчені приватним нотаріусом. Факт недійсності результатів аукціону та договорів купівлі-продажу, на думку ліквідатора ДП "Струсівський комбінат продтоварів", є обставиною, яка не потребує доказування та у розумінні ч. 1 ст. 388 ЦК України надає право боржнику витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду у задоволенні заяви ліквідатора ДП "Струсівський комбінат продтоварів" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно відмовлено. Ухвала місцевого господарського суду мотивована обґрунтованістю заявлених ліквідатором ДП "Струсівський комбінат продтоварів" вимог та відповідністю їх критерію законності, оскільки відповідачі є добросовісними набувачами майна з огляду на його придбання за відплатним договором у особи, яка не мала право відчуження цього майна. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора з огляду на пропуск ним строку позовної давності на звернення з відповідним вимогами до суду, оскільки перебіг позовної давності за цими вимогами розпочався 28.12.2011 (встановлення у постанові Вищого господарського суду України від 27.12.2011 у справі № 15/106-1776 відсутності згоди Міністерства аграрної політики України на відчуження спірного майна боржника) і тривав 3 роки та закінчився 28.12.2014, тоді як ліквідатор звернувся з заявою до суду 10.08.2016. Водночас ліквідатором не підтверджено об'єктивну неможливість дізнатись про порушення його права щодо відчуження майна відповідачам 1-7 до 10.08.2016.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду залишено без змін з аналогічних підстав, оскільки строк позовної давності за заявленими вимогами закінчився ще у 2014 році.
Мотивація касаційної скарги: ліквідатор ДП "Струсівський комбінат продтоварів" зазначає, що апеляційним господарським судом в порушення ст.ст. 74, 83, 236 ГПК України не надано оцінки фактичним обставинам справи щодо встановлення об'єктивних, незалежних від позивача перешкод, що унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму). Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17.
Висновки: за наявності правових підстав для витребування майна від добросовісного набувача відповідно до ст.ст. 387, 388 ЦК України мають застосовуватися положення ст. 267 ЦК України.
Ключові слова: ліквідаційна процедура, аукціон з продажу нерухомого майна боржника, договір купівлі-продажу нерухомого майна
