Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 грудня 2023 року
у справі № 904/2964/22[1]
Господарська юрисдикція
Щодо обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження здійсненням волонтерської діяльності
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ОСББ, в якому просив визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ.
Господарський суд рішенням в задоволенні позовних вимог відмовив.
Засобами підсистеми "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду, а також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зі змісту ч.1 ст.119 ГПК вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
При цьому ГПК не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
ВИСНОВКИ: апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи про здійснення волонтерської діяльності, оскільки така має суб'єктивний характер, а також про наявність обумовленої систематичними ракетними ударами загрози життю та здоров'ю скаржника. З Довідки, виданої благодійною організацією, та наданої скаржником як суду апеляційної інстанції, так і Верховному Суду, не вбачається, що він з 03.03.2023 до 01.08.2023 безперервно здійснював волонтерську діяльність, та не вбачається, якою саме є ця діяльність. Натомість у згаданій Довідці зазначено, що скаржник особисто приймає участь як волонтер у штабі допомоги територіальної оборони на базі благодійної організації та як волонтер виконує роботи і завдання для забезпечення військовослужбовців допомогою", що не підтверджує наявності обставин, які є об'єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: наслідки введення воєнного стану, пропуск процесуального строку, строки на апеляційне оскарження
