Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 березня 2020 року
у справі № 759/2997/17
Цивільна юрисдикція
Щодо неналежної оцінки судом апеляційної інстанції обставин справи при вирішенні питання про стягнення пені за договором про надання послуг
Фабула справи: ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення пені за договором про надання послуг з розробки та впровадження інтернет-орієнтованого програмного забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 серпня 2016 року між ним як замовником та відповідачем як виконавцем укладений договір про надання послуг з розробки та впровадження інтернет-орієнтованого програмного забезпечення. Кінцевою метою надання послуг мала бути коректна робота сайту, без помилок та з наявним функціоналом, визначеним технічним завданням, зі збереженням адміністративної панелі, інтерактивної головної сторінки. Додатком до договору вони визначили перелік послуг та термін їх надання в 40 календарних днів. На забезпечення договору ним сплачено відповідачу аванс в сумі 3 тис. грн. Оскільки послуги за договором в обумовлений строк не були надані, він 06 лютого 2017 року надіслав на адресу відповідача вимогу про розірвання договору та про повернення авансового платежу і сплату 12 700 грн пені за порушення умов договору. Відповідач 10 лютого 2017 року повернув аванс, проте від сплати пені відмовився.
Заочним рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ФОП ОСОБА_1 зазначає, що відсутні підстави для стягнення з нього пені, оскільки позивач погодився щодо продовження строку виконання договору та не надав реквізитів на його пропозицію повернути аванс.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки: у цій справі ФОП вказував на відсутність вини у невиконанні умов договору про надання послуг та домовленість сторін щодо виконання договору незалежно від встановлених його умовами строків. Такі доводи відповідач підтверджував електронними листами між ним та позивачем, за якими позивач погодився очікувати від виконавця результатів надання послуг без дотримання встановленого договором терміну. Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги в цій частині, проте не мотивував висновків щодо неприйняття доказів, якими ці доводи обґрунтовано; не дав оцінки тим обставинам, що позивач отримав пропозицію від виконавця щодо повернення авансового платежу 12 грудня 2016 року, проте скористався цим правом лише 03 лютого 2017 року та розрахував пеню за прострочення виконання зобов`язання по 03 лютого 2017 року. Отже, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив заявлені відповідачем доводи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, зокрема щодо відсутності його вини у невиконанні договору про надання послуг та безпідставності нарахування пені, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню.
Ключові слова: відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг, підстави цивільно-правової відповідальності, правові наслідки порушення договору про надання послуг, процедура оцінки доказів судом, прострочення виконавця послуг
