Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 серпня 2020 року
у справі № 922/2081/19
Господарська юрисдикція
Щодо процесуальних дій Верховного Суду у разі коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України підстава не знайшла свого підтвердження
Фабула справи: ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ” звернулося з позовом до ТОВ "Онокой ЛТД" про стягнення 47000 грн переплати за договором про надання клінінгових послуг, посилаючись на положення ст.ст. 193, 202 ГК України і ст.ст. 11, 525, 526, 598, 610, 611, 901, 903, 907, 1212 ЦК України.
ТОВ "Онокой ЛТД" звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" про стягнення 903073,18 грн заборгованості за договором № КП-0112/1, з яких: 737347,22 грн основного боргу, 134427,30 грн пені, 16511,31 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 14787,35 грн, посилаючись на положення ст.ст. 625, 629, 903 ЦК України.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, первісний позов задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Онокой ЛТД" посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 14, 213, 526, 599, 625, 901, 903, 1212 ЦК України, ст.ст. 77, 78 ГПК України.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
Ст. 296 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) визначено вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження, серед яких відсутня така підстава як непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, якою (підставою) у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) є відсутність дослідження судом зібраних у справі доказів за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
Висновки: у разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) підстава не знайшла свого підтвердження, Верховний Суд має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а не закривати касаційне провадження у відповідній частині.
Наведене випливає з положень другого речення п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), за змістом якого якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Ключові слова: відображення податкової звітності, підтвердження виконання зобов`язань
