Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 жовтня 2020 року
у справі № 912/1581/19
Господарська юрисдикція
Щодо переходу права оренди землі у разі набуття права власності на об'єкт нерухомості
ФАБУЛА СПРАВИ
Приватне підприємство "Дельта-Сервіс" (далі – ПП "Дельта-Сервіс") звернулося у суд з позовом до міської ради міста Кропивницького, ТОВ "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР", ТОВ "АТБ-Торгстрой" про визнання недійсним та скасування рішення щодо внесення змін до договору оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договору оренди.
Між ПП "Дельта-Сервіс" та міською радою міста Кропивницького укладено договір оренди землі від 22.09.2009 для розміщення торговельно-виставкового комплексу за адресою: вул. Героїв Сталінграду, м. Кропивницький (далі – земельна ділянка). На земельній ділянці розміщені об’єкти нерухомого майна, а саме будівля, яка є частиною цілого комплексу. На підставі договору купівлі -продажу від 03.10.2018 ТОВ "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" стало власником 41/100 частини нерухомого майна та згідно з договором купівлі-продажу від 23.04.2019 ТОВ "АТБ-Торгстрой" стало власником 7/100 частини нерухомого майна за вищевказаною адресою.
Міська рада міста Кропивницького своїм рішенням надала згоду на внесення змін до договору оренди землі від 22.09.2009, а саме додати сторони (орендарів) ТОВ "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" та ТОВ "АТБ-Торгстрой" на умовах спільної оренди земельної ділянки шляхом укладення з кожним з орендарів окремої додаткової угоди до вказаного договору; встановила частки користування земельною ділянкою, які не підлягають окремому відчуженню та виділенню в натурі. На підставі зазначеного рішення були укладені спірні додаткові угоди, за умовами яких були внесені відповідні зміни до договору оренди землі від 22.09.2009.
Позивач вважав, що рішення міської ради, а також укладені на його підставі спірні додаткові угоди порушують права позивача, як орендаря земельної ділянки, оскільки він не давав згоди на внесення змін до договору оренди землі, у зв`язку з чим міська рада не мала права приймати рішення про передачу частини земельної ділянки в оренду іншим особам та укладати відповідні угоди.
КГС ВС скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2019 залишив в силі.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із частиною третьою статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.
Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.
З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв’язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.
КГС ВС неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
Виходячи із наведених вище положень законодавства право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки з одночасним набуттям такого права новим власником об’єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, оскільки договір оренди землі в силу положень статті 13 Закону України "Про оренду землі" є двостороннім.
У цій справі, враховуючи, що ТОВ "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР " та ТОВ "АТБ-Торгстрой" набули право оренди спірної земельної ділянки на тих самих умовах, що і позивач, то виходячи із наведених положень чинного законодавства, останні привели умови вже зміненого в частині орендарів договору у відповідність до тих юридичних обставин, які настали згідно наведених вище положень законодавства.
КГС ВС зауважив, що приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства не порушує прав позивача в силу прямих норм закону. Із встановлених судами обставин справи не вбачається, що спірними додатковими угодами було визначено обов'язки позивача чи змінено щодо нього умови договору оренди землі. З урахуванням наведених положень статті 120 ЗК України відсутні правові підстави вважати, що були внесені зміни до договору, який продовжував діяти стосовно позивача.
ВИСНОВКИ: право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється, а набуття такого права новим власником об’єкта нерухомості відбувається в силу прямої вказівки закону. Новий власник об’єкта нерухомості набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки. Такий же порядок переходу права оренди землі застосовується в силу положень частини четвертої статті 120 ЗК України і у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами. У такому випадку право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення права оренди, землекористування, підстави набуття права власності на землю, порядок внесення змін до договору оренди землі, підстави набуття права оренди землі