Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 жовтня 2020 року
у справі № 910/7186/19
Господарська юрисдикція
Щодо правомірності залишення господарським судом позовної заяви про об'єднання позовних вимог без розгляду
ФАБУЛА СПРАВИ
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - ПАТ "Дельта банк", про відшкодування шкоди.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 задоволено заяву представників відповідачів ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду. Позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України у зв’язку з порушенням позивачем правил об’єднання позовних вимог.
КГС ВС залишив без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 16.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Статтею 173 названого Кодексу визначено підстави та порядок об’єднання і роз’єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов’язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших, позивач при поданні позову порушив правила об’єднання позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
ВИСНОВКИ: суд, вчинивши необхідні для цілей підготовчого провадження дії, в залежності від встановлених у підготовчому провадженні обставин може прийняти рішення про можливість розгляду справи по суті або припинити подальший розгляд справи (залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі), якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин. При цьому суд не має обов’язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 цього Кодексу.
Оскільки позивач порушив правила об’єднання позовних вимог, фактично не міг усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог ГПК України не передбачено, то позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була обґрунтовано залишена без розгляду місцевим господарським судом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю ФГВФО, процедура судового розгляду, підстави залишення позовної заяви без руху, межі повноважень суду
