Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 травня 2020 року
у справі № 668/2604/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо притягнення водія транспортного засобу до кримінальної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (ст. 286 КК України) у разі протиправності дій пішохода
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК.
Апеляційний суд залишив вказаний вирок без зміни.
ККС ВС залишено без зміни судові рішення місцевого та апеляційного судів.
ОЦІНКА СУДУ
У цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем та рухаючись у межах проїзної частини проспекту, грубо порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 12.3 та 19.3 ПДР. Це виразилося у тому, що ОСОБА_1 проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася при засліпленні його світлом фар зустрічних транспортних засобів. У результаті він своєчасно не зупинив транспортного засобу в межах смуги свого руху до моменту, коли пройдуть негативні наслідки засліплення та щоб дати дорогу пішоходу, якого він спроможний був завчасно виявити, не зменшив швидкості руху автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який переходив проїзну частину у забороненому місці. В результаті ДТП ОСОБА_2 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Як було констатовано в обвинувальному висновку, порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.3 ПДР перебуває у причинному зв`язку з наслідками, що настали.
ВИСНОВКИ: незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов’язаний виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно зменшити швидкість аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Таким чином, перебування пішохода на проїзній частині дороги, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту ПДР.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, склад злочину за ст. 286 КК України, порушення пішоходом ПДР
