Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 січня 2019 року
у справі № 192/1855/17
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів, які виникають з приводу прийняття особи на службу в органах місцевого самоврядування за строковим трудовим договором
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільської ради, в якому просила: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови сільради про звільнення її з посади виконувача обов'язків спеціаліста ІІ категорії (землевпорядника) сільради та поновити на зазначеній посаді; стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та витрати на правову допомогу.
Ухвалою районного суду провадження у справі закрито, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Повідомлено ОСОБА_1, що справа за її позовом відноситься до юрисдикції окружного адміністративного суду.
Ухвалу районного суду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 на підставі її заяви було прийнято на посаду виконувача обов'язків спеціаліста ІІ категорії (землевпорядника) за розпорядженням голови Сільради з укладанням трудового договору, який за своєю природою є цивільно-правовим, що спростовує висновки суду про виникнення між сторонами публічно-правового спору. Окрім того, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, зокрема приналежність ОСОБА_1 до посадових осіб органів місцевого самоврядування, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та право позивачки на цивільний захист прав та інтересів, що суперечить основним засадам цивільного судочинства.
Мотивація касаційної скарги: відповідач вважає помилковим твердження апеляційного суду про те, що трудовий договір з ОСОБА_1 за своєю природою є цивільно-правовим. Позивачка була прийнята на посаду виконувача обов'язків спеціаліста II категорії (землевпорядника) відповідно до положень ст. 10 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» та отримувала заробітну плату згідно з постановою КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». З урахуванням зазначеного, на думку відповідача, спір між сторонами пов'язаний зі звільненням позивачки з публічної служби, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Правова позиція Верховного Суду: Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 не набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а її діяльність на посаді виконувача обов'язків спеціаліста ІІ категорії (землевпорядника) не можна вважати проходженням публічної служби. З огляду на суб'єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Висновки: прийняття особи на службу в органах місцевого самоврядування за строковим трудовим договором (контрактом) без проведення конкурсу не свідчить про набуття такою особою статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, оскільки така служба не є діяльністю на постійній основі.
