Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 липня 2026 року
у справі № 712/4637/25
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності мінімального строку перебування на посаді для отримання вихідної допомоги у разі припинення повноважень посадової особи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «ОГС «Черкасигаз» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні.
Районний суд міста відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Апеляційний суд постановою рішення районного суду міста залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Чинне національне законодавство закріплює правові гарантії дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему установлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, спрямованих на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.
Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з не залежних від працівника обставин.
Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, що виплачуються працівникові при звільненні, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Тобто основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Згідно зі статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 цього Кодексу працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
ВИСНОВКИ: застосована законодавцем конструкція пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України у взаємозв'язку зі статтею 44 КЗпП України свідчить про те, що указані положення не закріплюють конкретний строк, який необхідно відпрацювати на посаді, щоб отримати вихідну допомогу. Вказані положення передбачають, що вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток виплачується працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку припинення повноважень посадової особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура звільнення, виплати при звільненні, підстави звільнення
