Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 листопада 2026 року
у справі № 753/5742/23
Цивільна юрисдикція
Щодо обов'язку роботодавця запропонувати вакантні посади перед звільненням працівника у зв'язку з відмовою в допуску до державної таємниці
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «КБ «Артилерійське озброєння» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 до ТОВ «КБ «Артилерійське озброєння» задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «КБ «Артилерійське озброєння» «Про звільнення ОСОБА_1 » Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника режимно - секретного органу ТОВ «КБ «Артилерійське озброєння». Стягнуто з ТОВ «КБ «Артилерійське озброєння» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 774 620,65 грн за вирахуванням визначених законом податків та зборів. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 3 частини другої статті 23 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що громадянина, якому відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.
Наведені положення Закону України «Про державну таємницю» кореспондуються із пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України, згідно з яким трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Відповідно до зазначених вище норм матеріального права надання допуску до державної таємниці передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, як і перебування особи на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці, а також умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
За наявності правових підстав для звільнення роботодавець зобов'язаний з'ясувати можливість переведення працівника за його згодою на іншу роботу, яку він може виконувати з огляду на освіту, кваліфікацію, досвід роботи та інші відповідні обставини, і запропонувати всі наявні на підприємстві вакантні посади та роботи, що відповідають цим критеріям.
За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що роботодавець вправі на власний розсуд обрати звільнення працівника як один із передбачених спеціальним законом альтернативних варіантів, без належної перевірки дотримання гарантій, установлених КЗпП України, є помилковим.
ВИСНОВКИ: норми Закону України «Про державну таємницю» мають застосовуватися у системному взаємозв'язку з положеннями КЗпП України, які регулюють порядок припинення трудового договору та гарантії працівника у разі звільнення, зокрема пунктом 2 частини першої статті 40, частиною другою статті 40 та частиною третьою статті 49-2 КЗпП України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура звільнення, припинення трудових відносин, процедура вивільнення