Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 липня 2026 року
у справі № 766/21297/24
Цивільна юрисдикція
Щодо правомірності призупинення дії трудового договору за встановлених обставин перебування педагогічного працівника на тимчасово окупованій території
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради (далі - КЗ «Олешківський опорний заклад № 4»), в якому просив: зобов`язати КЗ «Олешківський опорний заклад № 4» поновити його на роботі шляхом поновлення дії трудового договору з першого вересня 2023 року; стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату у розмірі середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 01 вересня 2023 року до 19 серпня 2024 року включно, в розмірі 239 906,34 грн.
Заочним рішенням міського суду поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовною заявою. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду заочне рішення міського суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
ВИСНОВКИ: Враховуючи визнаний обома сторонами спору факт залишення позивача на тимчасово окупованій території України, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача правових підстав для винесення наказу «Про призупинення дії трудового договору» в частині що стосується ОСОБА_1.
За встановлених судом першої інстанції обставин, забезпечення відповідачем належних умови праці, трудових гарантій, а головне безпеки позивача при здійсненні ним трудової функції під час перебування на окупованій території, було неможливим.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з тимчасовою окупацією російськими військами, заклад освіти був переміщений на підконтрольну Україні територію, водночас позивач залишився на окупованій території. Використання дистанційних засобів зв`язку у період окупації було обмеженим, про що зазначає у своєму позові сам позивач.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: трудові відносини в умовах воєнного стану, безпека працівника, дистанційна форма організації праці, ТОТ
