Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 січня 2021 року
у справі № 908/1947/19
Господарська юрисдикція
Щодо чинності права постійного користування земельною ділянкою у разі неможливості приведення прав та обов'язків стосовно такої земельної ділянки у відповідність до вимог діючого законодавства
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 31.01.2019 у справі № 914/839/18
від 10.10.2018 у справі № 907/916/17
Фабула справи: селищна рада звернулася з позовом до Державного реєстратора та ТОВ "Приморський" про:
- визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора про реєстрацію іншого речового права та їх обтяжень (права постійного користування земельною ділянкою) за ТОВ "Приморський" та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права;
- зобов`язання ТОВ "Приморський" повернути селищній об`єднаній територіальній громаді, земельну ділянку.
Позивач зазначає, що ТОВ "Приморський" своєчасно не здійснило переоформлення права постійного користування земельною ділянкою, як це було визначено п.6 розділу Х Перехідних положень ЗК України.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено в повному обсязі.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Приморський" зазначає, що скасування державної реєстрації права постійного користування не може тягнути за собою по суті позбавлення відповідача права користування спірною земельною ділянкою і просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.04.2018 у справі № 917/927/17.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Ст. 126 цього кодексу передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
П. 6 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України від 25.10.2001 визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Поряд з цим обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень ЗК України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.
При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.
Висновки: право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.
Ключові слова: обмеження права власності, неправомірне позбавлення права користування земельною ділянкою, наслідки непереоформлення права користування
