Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 грудня 2020 року
у справі № 639/7253/18[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо умови витребування власником майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів з виконання судових рішень
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного виконавця виконавчого округу, третя особа - ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання електронних торгів з продажу автомобіля, протоколу проведення електронних торгів, виданого ОСОБА_2, акта про проведення електронних торгів, складеного приватним виконавцем виконавчого округу, свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_2, виданого на підставі акта про проведення електронних торгів, недійсними, витребування автомобіля з чужого незаконного володіння ОСОБА_2.
Позивач вважав, що електронні торги у виконавчому провадженні з реалізації належного йому на праві власності автомобіля відбулися з порушенням встановлених законодавством правил та процедури проведення торгів, у зв`язку з тим, що рішенням суду виконавчий напис, яким звернуто стягнення на належний йому транспортний засіб, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували те, що оскільки оспорювані електронні торги проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнано таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення, то вони в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню їх недійсними.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 2 ст. 388 ЦК України).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Положення ст. 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Висновки: позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.
Ключові слова: захист права власності, способи захисту цивільних прав, оспорювання результатів електронних торгів, підстави недійсності електронних торгів, віндикаційний позов, підстави набуття права власності, підстави припинення права власності
