Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2020 року
у справі № 400/2922/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо права декларанта на судове оскарження рішення про коригування митної вартості товарів
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України, про скасування рішення та відшкодування майнової шкоди.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував рішення митниці про коригування митної вартості товарів, у задоволенні іншої частини позову відмовив.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У разі визнання митним органом заявленої митної вартості в результаті розгляду додатково поданих декларантом документів та самостійного скасування рішення про коригування заявленої митної вартості декларанту надається право на спрощений порядок повернення митним органом гарантійної суми, яка дорівнює різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (розділ X Митного кодексу України).
У випадку, якщо декларант не згоден із рішенням про коригування митної вартості, але не має наміру надавати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості (як позивач у справі), подання з метою випуску товару у вільний обіг нової митної декларації із зазначенням митної вартості товару у скоригованому митним органом розмірі не суперечить приписам частини сьомої статті 55 Митного кодексу України та в жодному разі не може свідчити про згоду декларанта зі скоригованою митним органом митною вартістю.
Митні платежі в такому разі сплачуються в розмірі згідно зі скоригованою митною вартістю.
ВИСНОВКИ: з огляду на те, що частина восьма статті 55 Митного кодексу України встановлює право, а не обов’язок декларанта на підтвердження заявленої митної вартості в позасудовому порядку, відмова декларанта від такого права та подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у встановленому митним органом розмірі без оформлення відповідної фінансової гарантії не може слугувати підставою для позбавлення його права на судове оскарження рішення про коригування митної вартості та є порушенням його права на справедливий суд, гарантованого, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: митні спори, порядок коригування митної вартості товарів, процедура митного оформлення, право на судовий захист, захист прав декларанта
